2.3. Організаційні структури розробки проектів

Розробка і реалізація проекту здійснюється певною командою. Керує нею менеджер проекту. В складі команди – економісти, технологи, програмісти, керівники підрозділів тощо. Можливе залучення на контрактній основі зовнішніх консультантів. Проектування може здійснюватися на підставі договору силами спеціалізованих проектно-конструкторських організацій.

2.4. Проектне фінансування

Джерела фінансування поділяються на такі види: власний капітал, нерозподілений прибуток, позичковий капітал і державні субсидії.

Власний капітал включає статутний фонд і фонди власних коштів.

У склад фонду власних коштів входять: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд розвитку виробництва, резервний фонд, страхові фонди тощо.

Позичковий капітал характеризується тим, що має бути повернутий в певні строки. Позичковий капітал – це банківські кредити, кошти від продажу облігацій підприємств і тимчасово залучені кошти (кредиторська заборгованість).

Під проектним фінансуванням розуміють надання фінансових ресурсів для реалізації інвестиційного проекту у вигляді кредиту без права регресу, з обмеженим або повним регресом на позичальника з боку кредитора. Під регресом розуміється вимога про повернення наданої в позику суми.

При складанні бюджету початкових витрат проекту необхідно добитися раціоналізації структури капіталу для реалізації проекту, так як залучення того чи іншого джерела фінансування пов’язане з певними витратами: акціонерам треба виплачувати дивіденди, банкам за надані кредити – проценти.

Контрольні запитання і завдання до теми 2

1. Що розуміють під інвестиційним проектом?

2. Що розуміють під інвестиційним циклом?

3. Назвіть фази інвестиційного циклу.

4. Яка структура бізнес-проекту?

5. Які можливі організаційні структури розробки проектів?

6. Які кошти відносяться до власних коштів підприємства?

7. Що відноситься до позичкового капіталу?

8. Як розраховується коефіцієнт виробничого левериджу?

Модуль 2. Проектування організації виробництва та управління аграрним підприємством

Лекція 3. Планування цілей та попереднє проектування підприємницької діяльності аграрних підприємств

3.1. Планування цілей

3.2. Аналіз виробничого потенціалу підприємства

3.3. Формування виробничої програми

3.4. Оцінка потреб інвестиційних вкладень

3.5. Попереднє техніко-економічне обґрунтування

3.1. Планування цілей

Планування цілей являє собою перший етап проектування в рамках системного підходу до проектування аграрного підприємства.

Вихідним пунктом для проектної діяльності є, як правило, ініціативи керівництва підприємства або імпульси (проектні ідеї) з його комерційних підрозділів. Цілі, які виходять з завдань проектування аграрного підприємства, варто звіряти зі стратегічними цілями підприємства або ж вибудовувати безпосередньо на їхній основі.

3.2. Аналіз виробничого потенціалу підприємства

Аналіз існуючого виробничого потенціалу (ситуаційний аналіз) може забезпечити «виявлення розбіжності» між фактичним і запланованим рівнем, у результаті якого можна більш точно описати завдання і цілі проектування аграрного підприємства.

Найбільш важливими цілями аналізу виробничого потенціалу є:

• підготовка вихідних даних для наступних етапів проектування;

• підготовка докладної інформації про об'єкт, який проектується, розкриття «вузьких» місць з технічної, економічної і організаційної точок зору.

Методичні підходи до аналізу виробничого потенціалу можна розділити на дві групи:

• визначення сфер дослідження при аналізі виробничого потенціалу;

• визначення витрат на дослідження і методів техніко-економічного аналізу аграрного підприємства.

Визначення сфер дослідження при аналізі виробничого потенціалу

Виробничий потенціал підприємства може бути охарактеризований безліччю елементів, структур і процесів, що дають уяву про можливий обсяг аналітичної роботи. Поряд з аналізом, наприклад, виробничих структур, устаткування, операцій по обробці, інформаційних систем особливий інтерес представляє аналіз системи потоків: матеріальних, людських, енергетичних, інформаційних.