8.6. Календарне планування проектів

Календарне планування проекту полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт. В його основі лежить календарний графік, який відбиває планові й фактичні дані про початок, кінець і тривалість кожного робочого елементу РСП.

Цілі календарного графіка:

- забезпечити вчасне надходження фінансування;

- координувати надходження ресурсів;

- вчасно забезпечити потрібні ресурси;

- передбачити у різні моменти рівень потрібних фінансових витрат і ресурсів та раціональний розподіл їх сіж проектами;

- забезпечити вчасне виконання проекту.

Види календарних графіків:

- табличний – з переліком робіт із зазначенням тривалості їх виконання;

- діаграмний (діаграми Ганта).

У таблиці вміщується перелік робіт на певному рівні РСП із датами початку, кінця, тривалості по кожній з робіт. Цей спосіб дає необхідну інформацію для планування і контролю, проте йому бракує наочності.

Графік робіт можна подати у вигляді балочної діаграми (діаграми Ганта, за ім’ям німецького інженера, який вперше запропонував цей інструмент календарного планування проектів на початку ХХ ст.).

Діаграма Ганта показує:

- які роботи є критичними, які – некритичними;

- який запас часу мають некритичні роботи;

- коли мають розпочатися і завершуватися за планом проектні роботи;

- яким є логічні зв’язки між роботами;

- яким є фактичне виконання робіт на певну дату.

Поряд з позитивними сторонами графік Ганта має певні недоліки:

• мало прийнятний для великих проектів;

• перед тим, як розмістити роботу на діаграмі треба вирішити питання:

• логічний зв’язок між роботами;

• тривалість робіт залежно від ресурсів, що використовується;

• розподіл ресурсів між роботами залежно від їх наявності.

Тому календарне планування потребує не тільки визначення термінів робіт, але й узгодження їх зі станом забезпечення необхідними ресурсами та можливістю фінансування.

8.7. Планування ресурсів і витрат. Оцінка вартості проекту.

Під ресурсами в проекті розуміють робочу силу, техніку, матеріали і грошові кошти. Основна проблема при реалізації проекту полягає у відповідності наявної і необхідної робочої сили, оскільки інші види ресурсів легше забезпечити на необхідному рівні..

Якщо потреба в ресурсах перевищує можливості, існують три шляхи її вирішення:

• відкласти роботу в межах запасу часу;

• скоригувати терміни їх виконання відповідно до обмежених ресурсів;

• скоригувати інтенсивність використання ресурсів у межах встановленого часу (збільшити тривалість робочого дня).

• Число працюючих визначають за формулою:

Кр = Т: Фкор , де

Т – трудомісткість роботи; Ф кор. – корисний фонд часу одного працівника.

Визначають потребу в інших ресурсах. Будується календарний графік потреби у певному ресурсі по всіх роботах (рис 2). Зіставлення необхідних і наявних ресурсів дає змогу визначити нестачу або надлишок їх. У наведеному прикладі протягом 3 і 4 дня нестача ресурсів становить 4 чол., а в інші дні спостерігається надлишок наявних ресурсів. З метою поліпшення завантаження ресурсів проводять згладжування ресурсних гістограм шляхом зсунення календарних строків виконання робіт у межах запасу часу. Перший крок – обрати ресурс, який підлягає згладжуванню, оскільки водночас неможливо змінити більш ніж один ресурс.

При цьому треба звернути увагу на:

• ресурс, який найбільш перевантажений;

• ресурс, який найбільше використовується в проекті;

• найменш гнучкий;

• ресурс, який потребує найбільших витрат по найму.

• Після згладжування гістограми відповідного ресурсу необхідно перепланувати календарний план робіт і потребу в ресурсі.

Шляхи згладжування:

• зміна логічних зв’язків;

• зміщення некритичних робіт у межах запасу часу.

Аналіз ресурсів потребує значної кількості математичних обчислень, тому як правило, він виконується за допомогою комп’ютерних програм.

Одним із найважливіших процесів є планування затрат. Воно служить таким цілям:

1. Необхідність здійснення контролю. Для цього витрати мають бути деталізовані до найнижчого рівня робочої структури проекту.

2. Визначення життєздатності проекту (порівняння витрат і доходів);

3. Одержання фінансування ( на основі порівняння витрат і доходів);

4. Розподіл ресурсів (відповідно до обсягів і змісту робіт);

5. Оцінка тривалості робіт. Визначення витрат необхідне для оцінки часу, і навпаки.

6. Підготовка тендерів. Фірми, які беруть участь у тендерах мають підрахувати витрати з метою визначення прибутку.

Складання кошторисів на роботи – це процес планування по відповідних статтях усіх витрат, що виникають під час виконання проекту.

Кошторис витрат за проектом може складатися за такими статтями:

1. Сировина, матеріали, комплектуючі.

2. Пальне та електроенергія.

3. Основна і додаткова заробітна плата.

4. Відрахування на соціальні потреби.

5. Амортизація.

6. Інші витрати.

Робота	Показник	Поточна дата
		Пн. 1.06	Вт. 2.06	Ср. 3.06	Чт. 4.06	Пт. 5.06	Сб. 6.06	Нд. 7.06
А	План	ммммм	ммммм
	Факт.
В	План			мммм
	Факт.
С	План
	Факт.
Д	План			ммммм	ммммм	ммммм	ммммм	ммммм
	Факт.

Умовні позначення:

критична робота некритична робота запас часу

Рис. 8.5. Діаграма Гантта

Роботи	Дні
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
А	8	8	4 12	4 12	1 0	10	2	2	4
В
С
Д
Е

Рис. 8.6. Календарний графік потреби у ресурсі

Контрольні запитання і завдання до теми 8.

1. Що відноситься до основних процесів планування ?

2. Як здійснюється структуризація проекту?

3. В чому сутність сіткового планування?

4. Яка послідовність побудови сіткової моделі проекту?

5. Як визначити тривалість реалізації проекту?

6. За якими статтями складається кошторис витрат на реалізацію проекту?

7. Який порядок розроблення діаграми Гантта?

8. Що Ви розумієте під бюджетуванням проекту?

9. Охарактеризуйте методи контролю вартості проекту.