3. Поняття та характеристика цінних паперів

ЦП – це економічна категорія, яка виражає економічні відносини, пов’язані з емісією, купівлею-продажем і використанням цінних паперів між тими, хто залучає ресурси, і тими, хто їх розміщує за участю посередників на основі чинного законодавства, яка гарантує виплату доходів у вигляді девідендів або відсотків, а також передачу грошових, товарних і майнових прав, що випливають з цих відносин.

У класичній терії права під терміном ЦП розумієтьсчя спеціальний юридичниий документ, який засідчує певну сукупність прав, що можуть бути реалізовані пред’явником цього документа.

Визначення ЦП також в ст. 3 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-VI цінний папір – документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. Аналогічне визначення цп містяться в ч. 1 ст. 194 ЦК і в ч. 1 ст. 163 ГК є майже тотожними з відмінністю лише щодо суб’єкта, який може випускать цп.

ЦК України містьть окрему главу, яка присявчена цінним паперам як об’єктам цивільних прав. (ст. 177 ЦК цп - об’єкт цивільний права і прирівняююються до речей, майна).

ЦП як об’єкт права є і закріплена законом сукупність майнових прав, що ним засвідчується, і рухоме майно одночасно. В цьому полягає подвійна правова природа цп.

ЦП як об’єкти цивільного права – цінні папери фіксують певний обсяг майнових та/або грошових прав. До особи, яка набула пра-во власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Сутність цінного паперу полягає в особливому правовому зв'язку між правом на цінний папір (як на документ) та правом з цінного паперу (можливістю реалізувати сукупність прав, посвідчених таким документом).

Існування поняття "право на цінний папір" свідчить про поширення на цінні папери норм речового права, що пов'язано з необхідністю спрощення обігу сукупності прав, які втілюються у цінному папері. Проте варто мати на увазі, що застосування положень чинного законодавства України про речі до цінних паперів не є безмежним, а допускається тільки в тій частині, що не врегульована спеціальним законодавством.

З правом на цінний папір нерозривно пов'язане право з цінного паперу. Право з цінного паперу уособлює в собі грошове або будь-яке інше майнове право.

При цьому поруч з одним із цих прав може існувати і немайнове право (у такому разі цінним папером посвідчується сукупність прав). Набуття права на документ зумовлює набуття права з цього паперу, однак можливість реалізації прав з цінного паперу може потребувати вчинення додаткових формальних процедур.

ст. 4 ЗУ "Про цп та фр" – перехід права власності на цп

ст. 5 ЗУ "про цп та фр" – виконання зобов’язань за цп.

чт. 5-1, 5-2

На сьогодні в літературі склались декілька основних концепцій розуміння цінних паперів.

1) Перша концепція – документарна. Представники цієї концепції виходять з того, що цінний папір – це документ, тобто вони визнають цінними паперами лише документарні цінні папери.

Якщо ж говорити про бездокументарні цінні папери то вони в рамках документарної концепції розглядаються не в якості цінних паперів, а тільки як майнові права чи спосіб фіксації прав, внаслідок чого не можуть бути визнані речами, а відповідно і об’єктами права власності.

2 )Представники іншої – бездокументарної – концепції цінних паперів вказують на те, що поняття цінних паперів, лише як документів базується на традиційному розумінні цінних паперів, яке було розроблено та запропоновано в рамках німецької цивілістики наприкінці XIX століття і воно не враховує як вимоги сьогодення так і розвиток самого інституту цінних паперів, який відбувся з здобуттям незалежності Україною.

3) Також в літературі існує і третя точка зору на природу цінних паперів. Так, деякі дослідники цінних паперів пропонують розглядати їх в якості різновиду юридичних конструкцій.

В новітній юридичній літературі також висловлено думку про те, що в даний час виробити єдине поняття цінних паперів неможливо враховуючи те, що даний інститут постійно розвивається і з’являються нові види цінних паперів та їх форми. (Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок”).