Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку. Структура сюжетно-рольової гри

Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С. Л. Новосьолова.

Рольова гра – діяльність, в якій діти беруть на себе ролі дорослих людей і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах відтворюють їхні дії і стосунки між ними. Вона виникає на межі раннього і дошкільного віку і досягає свого розквіту в середині дошкільного дитинства.

У структурі сюжетно-рольової гри центральним компонентом виступає роль - суспільно прийнятий спосіб поведінки людей у різних ситуаціях (Д. Б. Ельконін). Рольова поведінка регулюється правилами, які складають ядро ролі. На перших етапах розвитку сюжетно-рольової гри правила носять нестійкий характер, часто порушуються, не викликаючи зауважень гравців; рольова поведінка дитини переплітається з імпульсивною. На наступному етапі гравці не погоджуються з порушенням правил товаришами й вимагають реалістичного відображення у грі рольової поведінки дорослих: продавець не їсть цукерок; вчителька не грається ляльками тощо. Наприкінці дошкільного віку дитина свідомо виконує правила, аргументуючи їх необхідність.

Реалізація задуму гри, розгортання її сюжетних ліній відбувається шляхом виконання учасниками гри ігрових дій відповідно до обраних ними ролей. По мірі розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника ігрові дії згортаються, перетворюються на символічні, водночас їх кількість та складність у їх послідовності зростають. Таким чином, увага у дитячих іграх переноситься з процесу відтворення дій дорослого, характерних для певної їхньої функції, на моделювання взаємин між ролями в усій їхній складності.

Роль об’єднує всі аспекти гри: у її реалізації знаходять своє втілення сюжет (сфера соціальної дійсності) і зміст (основний момент діяльності дорослих і стосунків між ними, які дії. відображаються в іграх).

Дослідники визначають такі тенденції в розвитку сюжету гри: від ігор на побутовий сюжет («дочки-матері» у молодших дошкільників) до ігор з виробничим сюжетом («лікарня», «залізниця», «школа» в середньому дошкільному віці), а далі – з суспільно-політичним сюжетом («війна», «парламент» у старших дошкільників).

Якщо на межі раннього та дошкільного віку сюжет виникає на основі іграшок та предметів, які є у розпорядженні дітей, то у середньому дошкільному віці діти починають планувати сюжет, підбираючи для його втілення необхідні іграшки та атрибути. Від сюжету, який складається з кількаразового повторення певної модельованої ситуації діти переходять до сюжетів, утворених з однієї-двох сюжетних ліній, у грі вирізняються певні етапи, неоднорідні за змістом.

Поступово сюжети ігор стають стійкішими, розігруються довші періоди часу. До кінця дошкільного віку виникають сюжети – композиції, в яких відображаються різні та водночас пов'язані між собою сфери дійсності: діти одночасно граються "у сім'ю", "лікарню", "школу". Персонажі гри переходять із ситуації в ситуацію, не змінюючи свого основного складу.

Змістом гри є той момент дійсності й відносин між дорослими, що виділяється у відповідній сфері дійсності як найбільш значущий у розумінні дітей та відтворюється ними у грі. Наприклад, гра «у лікарню» – сюжет, а прийом хворого, вислуховування роботи його серця, дихання – зміст цієї гри. Дошкільник за зовнішніми діями і атрибутами все частіше відкриває глибинні соціальні відносини.

Сюжет та зміст гри визначені задумом дітей, тому становлять основу уявної ситуації як неодмінної психологічної умови сюжетно-рольової гри. Уявна ситуація, як основа задуму гри, унаочнюється дітьми за допомогою ігрових предметів: іграшок, атрибутів, предметів-замінників. У сюжетно-рольовій грі між дітьми складаються рольові та реальні взаємовідносини, які є основою засвоєння дитиною системи взаємовідносин між людьми.

Д. Б. Ельконін виділяє чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника. Кожен рівень характеризується специфічним змістом, співвідношенням ігрових дій та ролей, структурою ігрових дій: на І рівні змістом гри є дії з предметами, спрямовані на співучасника, роль формується у дії; на ІІ рівні діти починають називати ролі,виконання ролі полягає у реалізації відповідних дій; основний зміст гри на ІІІ рівні розвитку рольової гри - виконання ролі, відповідних їй дій; на IV рівні основний зміст - виконання дій, пов'язаних із ставленням до інших людей.