Психологічна характеристика продуктивних видів діяльності дітей дошкільного віку

Розвиток конструктивної діяльності дітей дошкільного віку. Продуктивні види діяльності дошкільника вивчали закордонні дослідники К. Річчі, К. Барт, Р. Келлог, Е. Крамер та вітчизняні вчені В. Бєхтєрєв, Ю. Болдирєв, Л. Венгер, Л. Виготський, В. Мухіна, Є. Романов, Д. Узнадзе.

Особливе місце серед видів зображувальної діяльності належить малюванню. Малюнок створюється дитиною за допомогою образного узагальнення, яке становить передумову графічного моделювання (Л. А. Венгер). У процесі дій із предметами, їх зорового сприймання, графічної діяльності, навчання з дорослими, в дошкільника формується власне розуміння предмета, власне знання про нього, яке дитина втілює у своєму малюнку.  В зображенні вона передає найістотніші, найважливіші для впізнавання ознаки й деталі оригіналу, не зважаючи на менш помітні якості, як наслідок — малюнки дітей неточні і неповні.

Розвиток дитячого малюнка охоплює такі стадії: позбавлені сенсу штрихи; безформність зображень (початок 3-го року життя); «схематичність зображення» (4-5-й рік життя); правдоподібність зображень; точність зображень. За твердженням дослідників (О. Смирнов), неможливо простежити чітку залежність стадій художньої творчості від віку дитини, оскільки значну роль відіграють її індивідуальна обдарованість, вплив доступних для неї зразків зображувальної діяльності. Попри те, проглядається така тенденція: 6-річні діти "дають суцільно чисту схему", яка поступово зникає лише на межі 11-річного віку.

З. В. Денисова, В. С. Мухіна, Є. С. Романова, О. Ф. Потьомкіна, С. С. Степанов виділили три незмінні риси дитячих малюнків: по-перше, діти продовжують зображувати лише контури предметів (світлотіні та відтінки відсутні); по-друге, вони не дотримуються пропорційності зображення і по-третє, зберігається прозорість дитячих зображень – діти продовжують замальовувати ті частини предмета, яких в дійсності в даному положенні не може бути видно. За спостереженнями Є. І. Ігнатієва, бажаючи вдосконалити малюнок, дитина не виправляє лінію контуру, а приєднує до створеного все нові та нові деталі Дитину процес малювання захоплює в більшій мірі, ніж виконання конкретного завдання.

Зміст малюнків дітей значно ускладнюється протягом дошкільного віку. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розвитком його розумової діяльності та образотворчих умінь, індивідуально-статевими особливостями (ставленням до предмету, інтересами). В малюнках 3-х р. у малюнках все частіше з'являється зображення людини. У дітей середнього дошкільного віку є особливо улюблені предмети для малювання, які вони неодноразово зображають: будинок, квітка, пташка, рибка, дерево, сонце (графічні шаблони). Після 5 р. в роботах діти відображають певні сюжети. З'являються серійні малюнки, в яких діти намагаються зображати процесуальність явищ.

За дослідженнями Ю. А. Полуянова для малюнків дітей дошкільного найбільш характерна так звана «фризова» композиція, коли дитина починає під час малювання орієнтується на "верх" і "низ". Проте, в молодшому дошкільному віці дитина може сприймати аркуш паперу як безмежну площину. В старшому дошкільному віці дитина здатна виділити ліву та праву сторони аркуша, одночасно враховуючи його верх та низ, виділяти центральну ділянку (структурний центр).

В дошкільному віці спостерігається дві тенденції використання кольору у зображенні. Для дітей 2-3-х років всі кольори гарні, тому вони вільно використовують усі кольори без розбору. Це так період довільного використання кольору, під час якого дошкільник може розфарбувати предмети будь-якими фарбами, які часто не відповідають його реальному кольору. В 3-4 роки діти намагаються зафарбувати предмет відповідно до його справжнього кольору, часто їх малюнки сповнені кольоровими штампами.  За допомогою кольору дитина намагається передати своє ставлення до зображуваного.

Конструювальна діяльність вимагає певних способів дій, прийомів обстеження і побудови конструкцій. Дитина має знати конструктивні особливості будівельного матеріалу, способи і послідовність побудови. У процесі конструювальної діяльності в дитини розвивається вміння бачити предмет, з’ясовувати його призначення. Вона вчиться визначати властивості деталей предмета. Основними типами конструювальної діяльності є: конструювання за зразком (створення зразка на очах у дітей, готовий зразок, зразок-малюнок); за заданими умовами (побудова конструкції на основі сформульованих вихованням умов, вимог, завдань) та конструювання за задумом.