Розділ іv. Дитяча психологія Дитяча психологія як наука: предмет, завдання, структура, зв’язок з іншими науками

З виходом книги німецького вченого-фізіолога Вільгельма Прейєра «Душа дитини», у якій подано нотатки щоденних спостережень автора за розвитком свого сина, в кінці ХІХ ст. почався розвиток дитячої психології.

Дитяча психологія (грец. душа і слово, вчення) — галузь психологічної науки, яка вивчає факти і закономірності психічного розвитку дитини на різних вікових етапах, а також закономірності переходу від одного вікового етапу до іншого.

Дитяча психологія є окремою частиною вікової психології, що вирізняється самостійним предметом досліджень. Цей предмет задається тим відтинком індивідуального життєвого шляху особистості, який прийнято називати дитинством.

Предмет дитячої психології — вікова динаміка психіки людини протягом дитинства, розвиток психічних процесів та психічних якостей особистості дитини. До предмету дитячої психології входить вивчення умов і рушійних сил розвитку психіки людського індивіду, динамічних та змістових закономірностей періодизації психічного розвитку, розкриття індивідуально-типологічних варіантів психічного розвитку людини на етапі дитинства.

В Україні проблеми дитячої психології досліджує лабораторія психології дошкільника Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Зусилля її вчених зосереджені на таких питаннях: формування гуманних почуттів у дошкільнят в умовах суспільного та сімейного виховання; психологічні основи формування передумов навчальної діяльності дітей у дошкільному закладі; особливості розвитку взаємодії дитини з дорослими та однолітками в дитячому садку і родині; розвиток довільної поведінки дошкільнят; психологічне забезпечення розвитку здібностей дитини у специфічно дитячих видах діяльності; взаємодія дитячого садка та сім'ї для надання психотерапевтичної допомоги дітям, що постраждали від аварії на ЧАЕС.

У загальній структурі дитячої психології виділяють психологію новонародженого, психологію дитини раннього віку, психологію дитини дошкільного віку.

Дитяча психологія послуговується знаннями загальної психології про психіку людини, без яких неможливе психологічне вивчення діяльності дитини, її психічних станів і процесів, властивостей особистості. Знання загальнопсихологічних закономірностей допомагає дослідити і спрогнозувати появу новоутворень у психічному розвитку дитини.

Послуговується дитяча психологія надбаннями анатомії і фізіології, особливо даними про розвиток нервової системи і вищої нервової діяльності дитини.

Активно взаємодіє дитяча психологія з педагогікою, яка потребує знань закономірностей та особливостей психічного життя дитини, перебігу процесів у її психіці тощо. Психолог, вивчаючи закони психічного розвитку дитини, не може не використовувати знання з педагогіки. Адже свідомість і особистість дитини не розвивається безпричинно і спонтанно. Причини цього розвитку закорінені у змісті й організації життя дитини. Тому без педагогіки дитяча психологія втрачає предмет вивчення і базову мотивацію.