4. Страхування будівель й домашнього майна.

Страхування майна громадян на даний час проводиться зазвичай в добровільній формі. Основними видами страхування майна громадян є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування засобів наземного транспорту, стра­хування квартир, страхування майна на садибі, страхування майна громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, комплексне страхування майна, страхування мисливської зброї тощо.

У страхуванні домашнього майна, що належить громадянам договір страхування може бути укладено на:

• усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

• окремі предмети домашнього господарства;

• окремі групи предметів домашнього майна;

• колекції, картини, унікальні та антикварні речі (спеціальний договір).

Умови страхування домашнього майна вмішують такі групи ризиків:

• "пожежа" - пошкодження чи знищення майна вогнем (у тому числі від удару блискавки, аварій електросітки, вибуху), а також продуктами горіння і засобами пожежогасіння;

• "підпал" - пошкодження чи знищення майна в результаті дії вогню, викликаного підпалом;

• "стихійне лихо" - пошкодження чи знищення майна в результаті бурі, урагану, смерчу, землетрусу, просідання ґрунту, гірського зсуву, селевих потоків, сильного дощу, снігопаду, зливи;

• "протиправні дії третіх осіб" - пошкодження чи знищення майна в результаті навмисних дій третіх осіб, у тому числі крадіжки та грабежу.

Розрахунок розміру нанесеного збитку має певні особливості:

• розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;

• збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна, оскільки втрати в обох випадках будуть різні.

Майно вважається знищеним, якщо воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням, а ушкодженим - якщо якість предмета погіршилася, але можливе відновлення за допомогою ремонту та подальша його експлуатація.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен:

• вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

• негайно (наприклад, протягом трьох днів) повідомити страховикові про страховий випадок;

• при викраденні, пошкодженні внаслідок навмисних дій третьої особи заявити про це в органи міліції, в разі пожежі - в органи пожежного нагляду, при аварії - у відповідні аварійні служби, ЖЕК;

• скласти перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;

• зберегти до прибуття на місце представника страхової компанії пошкоджені речі, внесені у перелік або наявні залишки від них, показати їх для огляду при складанні акта.

Страхова компанія після одержання заяви про страховий випадок зобов'язується в триденний строк скласти акт відповідної форми (з участю страхувальника та двох свідків). Збитки відшкодовуються:

• при знищенні, викраденні майна - його вартість, що визначається страховиком і страхувальником;

• при повному знищенні - страхова сума, обумовлена загальним до говором на відповідну суму майна;

• у разі пошкодження - сума зниження вартості, тобто різниця між: вказаною страхувальником вартістю майна та вартістю з урахуванням знецінення (втрати якості та цінності), спричиненим страховим випадком;

• якщо пошкоджений предмет можна повернути після ремонту, то збитком вважається вартість ремонту цього предмета. Вартість ремонту обчислюється за діючими розцінками.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо:

• страховий випадок став наслідком навмисних дій страхувальника або члена його родини;

• не були показані пошкоджені предмети або їх залишки;

• речі домашнього майна пошкоджені внаслідок зносу окремих частин, технічного браку, перевершення строку експлуатації.

5. Страхування тварин.

Страхування тварин охоплює добровільні види майнового страхування тварин на випадок знищення, загибелі або вимушеного забою в сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах, домашніх господарствах громадян.

Об’єктом страхування можуть бути здорові тварини (з певними віковими обмеженнями):

- велика рогата худоба;

- коні – віком від 1 місяця;

- свині – від 6 місяців;

- мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки – від 1 року;

- хутрові звірі: нутрії, кролі – із 45-денного віку;

- собаки – від 6 місяців до 10 років;

- бджолосім’ї , декоративні та екзотичні птахи і тварини;

- птиця яйценосних порід – віком від 5 місяців;

- птиця бройлерних порід – віком від 1 місяця.

Страховик не приймає на страхування тварин у місцевості, де встановлено карантин; хворих тварин.

Власники тварин зобов’язані суворо дотримуватись установлених у цій місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі та утриманні, а також ужити всіх заходів, аби попередити їх захворювання або загибель. Тому до укладання договору страхування, страховик повинен перевірити, чи можна прийняти на страхування тварин у цьому господарстві. Якщо в господарстві не дотримуються зазначених умов, договір страхування не укладається.

Ризики, пов’язані зі срахуванняим тварин, можна поділити на групи:

1) страхування на випадок загибелі або вимушеного забою тварин внаслідок пожежі, вибуху, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, замерзання, утоплення, падіння в ущелину, попадання під транспортний засіб та інших травматичних ушкоджень, нападу диких звірів та бродячих собак;

2) страхування на випадок загибелі, вимушеного забою або знищеня тварин від хвороби чи внаслідок патологічних пологів;

3) страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається терміном від 1 місяця до 1 року. Ни вимогу страховика подається довідка – опис майна, із зазначенням балансової (дійсної) вартості і визначеної страхової суми щодо кожного об’єкта страхування, або інший документ, що підтверджує ринкову вартість тварини.

Тварини приймаються на страхування і перебувають під страховим захистом тільки в місці, визначеному в договорі страхування.

Під час укладання договору страхування страхувальник повинен надати можливість страховику оглянути тварин та провести експертизу щодо оцінки ризику настання страхової події, а також усі необхідні відомості про тварин та всю інформацію про відомі йому наявні небезпеки щодо місця зберігання, відгодівлі, що можуть призвести до настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини. У договорі може бути передбачена франшиза як умовна, так і безумовна.

Страхова премія за умовами страхування визначається з урахуванням таких факторів:

- вид тварини;

-характеристика місцевості, на якій утримуються тварини, санітарно-епідеміологічний стан регіону, у межах якого перебувають тварини;

- вікові та інші індивідуальні властивості тварини;

- види та ступінь страхового ризику, умови утримання тварин, наявність охорони, протипожежної сигналізації;

- термін дії договору;

-наявність та розмір франшизи.

Особливість страхування тварин, яка відрізняє цей вид страхування від інших, пов’язана з термінами відповідальності страховика. Так, відповідальність страховика з виплати страхового відшкодування при загибелі тварини чи вимушеного забою від хвороби або внаслідок патологічних пологів настає через кілька (наприклад, десять) днів з моменту початку дії договору, тобто після сплати страхового платежу. Таке відстрочення дає змогу уникнути виплат за тварин, які під час укладання договору були вже хворі і не повинні були прийматися на страхування.

Обов’язки страхувальника при настанні страхового випадку:

- вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

- не пізніше 48-ми годин з моменту настання страхового випадку (не враховуючи вихідних та святкових днів) письмово повідомити страховика про те, що сталося з наданням переліку травмованих або знищених тварин, які застраховані, із зазначенням їх вартості та страхової суми і зберегти до прибуття представника страхової компанії всіх тварин, що залишились, як травмованих, так і не травмованих;

- у разі викрадення тварини, знищення або травмування внаслідок неправомірних дій третьої особи негайно зробити заяву до органу міліції.

Страховик після отримання заяви страхувальника про страховий випадок обов’язково складає страховий акт. В акті зазначаються вид і вік застрахованої тварини, її масть і прикмети, коли загинула (захворіла) тварина, коли й кому про це заявлено, причини та обставини, що призвели до її загибелі (вимушеного забою, викрадення, захворювання), а також визначається сума збитку й страхового відшкодування.

Для встановлення факту та причини загибелі тварини страховик користується документами компетентних органів: висновком спеціалістів ветеринарної служби, довідкою органів гідрометеорологічної служби, пожежного нагляду, міліції, суду.

Збитки розраховуються на кожну тварину й у випадку загибелі чи викрадення дорівнюють її дійсній вартості, у випадку захворювання – вартості лікування, у випадку вимушеного забою – дійсній вартості за вирахуванням для деяких видів тварин вартості придатних для реалізації м’яса та шкіри (нутрії, свині, кролі, тощо). Якщо причиною вимушеного забою є інфекційне захворювання, то збиток дорівнює дійсній вартості.

Правила страхування тварин передбачають організацію страхового забезпечення за системою «першого ризику». Це означає, що збитки страхова компанія відшкодовує повністю, але не більше страхової суми.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення майнового страхування.

2. У чому полягає економічне призначення майнового страхування?

3. У яких формах може здійснюватись страхування майна?

4. Класифікація майнового страхування за групами ризиків.

5. Що розуміють під «майном» у майновому страхуванні?

6. Яке майно підлягає страхуванню юридичними особами?

7. Назвіть види договорів страхування майна.

8. Що являє собою франшиза?

9. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку.

10. Назвіть випадки, у разі настання яких страховик може відмовити страхувальнику у страховій виплаті.

11. Назвіть об’єкти страхування майна громадян.

12. Назвіть особливості розрахунку розміру нанесеного збитку.

13. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку.

14. У яких випадках страхове відшкодування не виплачується?

Тема 8