- •Тема 1, 2
- •2.Страховий фонд: принципи формування й використання.
- •4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- •5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- •3.Поняття класифікації страхування й страхового захисту.
- •4.Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- •1. Поняття та види ризиків.
- •2. Зміст та структурна характеристика ризику.
- •3. Концепція управління ризиками.
- •4. Порядок розрахунку тарифів з ризикових видів страхування.
- •5. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- •1. Характеристика та структура страхового ринку.
- •2. Тенденції розвитку страхового ринку України.
- •4. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- •5. Страхові посередники.
- •Функції страхових посередників
- •1. Страхова компанія як базова ланка страхового ринку.
- •2. Організаційна структура страхової компанії
- •3. Ресурси страхової компанії.
- •4. Органи управління страховою компанією.
- •5. Об’єднання страховиків та їх функції.
- •1. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- •2. Ліцензування страхової діяльності.
- •3. Оподаткування страховиків.
- •4. Страховий договір: порядок його укладання.
- •5. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- •1. Зміст і види страхування життя.
- •2. Стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні.
- •3. Поняття та структура страхування від нещасних випадків.
- •4. Обов’язкове та добровільне страхування від нещасних випадків.
- •5. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- •Необхідність та структура медичного страхування.
- •2. Обов’язкове й добровільне медичне страхування.
- •3. Страхування ренти (ануїтетів).
- •4.Страхування додаткової пенсії.
- •1. Структура майнового страхування, вартісна оцінка майна, що підлягає страхуванню.
- •2. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха й крадіжки.
- •3. Страхування технічних ризиків.
- •4. Страхування будівель й домашнього майна.
- •Майнове страхування
- •Лекція 9
- •Характеристика видів майнового страхування План.
- •1. Транспортне страхування.
- •2. Страхування підприємницьких ризиків.
- •3. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •2. Страхування професійної відповідальності та інших видів відповідальності.
- •4.Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
- •5. Страхування відповідальності перевізника вантажів.
- •Тема 10
- •3. Види та методи перестрахування.
- •Тема 11, 12
- •Глосарій
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
6. Обопільна сумлінність страховика і страхувальника, зміст якої полягає у своєчасній сплаті премій страхувальником, наданні достовірної інформації страховику про застрахований об’єкт та зміни рівня ринку тощо та обумовлений договором чи законом відповідальності страховика.
7. Використання франшизи, зміст якої полягає у розподілі відповідальності за збитки, спричинені страховою подією, між страховиком і страхувальником.
Франшиза – звільнення страховика від покриття збитків – передбачена підписаним страховим договором. Вона може бути встановлена у відсотках або в абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки об’єкта або розміру збитків.
8. Застосування під час використання страхового фонду суброгації, тобто передачі страхувальником права здійснити страховику відшкодування винуватцем страхової події заподіяної страхувальнику шкоди в обсязі виплаченої страховиком суми.
9. Право страховика звертатись до інших страховиків з приводу розподілу збитків пропорційно страховій сумі за умови, що один об’єкт страхувальник застрахував у різних страховиків. Цей принцип називається контрибуцією, що й означає повернення збитків потерпілому винуватцем.
3.Поняття класифікації страхування й страхового захисту.
Класифікація – це система поділу певних явищ, процесів, предметів, понять на класи, групи, види, форми тощо за спільними ознаками, властивостями, рисами.
У зв’язку з тим, що страхування є досить об’ємним, багатовимірним явищем суспільного життя, яке має природні, економічні, соціальні, юридичні та глобалізацій ні аспекти, існує багато критеріїв його групування (класифікації). Розглянемо головні з них.
Метою класифікації є встановлення певної ієрархії, упорядкованої шляхом поділу на різнойменні між собою множини, які внутрішньо є однорідними.
Так, класифікацію в страхуванні здійснюють за історичним періодом виникнення певних форм страхування. За цим критерієм виділяють:
античне страхування;
середньовічне страхування;
страхування капіталістичної доби індустріального періоду;
сучасні види, форми та засоби страхування, зумовлені інформаційною добою суспільного розвитку.
Окрім того, страхування класифікують за іншими категоріями (ознаками):
- за ступенем свободи волевиявлення потреби в страховому захисті (добровільне та обов’язкове);
- за метою страхування (соціальне і комерційне);
- за об’єктами страхування (майнове, відповідальності та життя й пенсій);
- за родом небезпеки (страхування життя і пенсій та страхування, відмінне від страхування життя і пенсій).
Можливі й інші класифікації, в основу яких покладено інші критерії – за формою власності страхової організації, за обсягом відповідальності страховика, залежно від статусу страхувальника (юридична чи фізична особа).
Наукове значення класифікації як такої та класифікації в страхування зокрема полягає в тому, що вона дає можливість визначити місце тієї чи іншої підсистеми в системі, окремого елемента – в підсистемі та виявити зв’язки між самими елементами та між елементами і системою в цілому.
Класифікація, з одного боку, відображає певний рівень знань про об’єкти, а з іншого – дає підстави виявити прогалини в знанні про систему та її структуру.
Класифікації мають важливе практичне значення. Так, поділ страхування на соціальне і комерційне лежить в основі реалізації соціальної політики будь-якої соціально орієнтованої держави. Поділ страхування за родом небезпеки на страхування життя й пенсій та страхування, відмінне від страхування життя й пенсій, використовується для врахування специфіки форм і методів страхового захисту інтересів, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням застрахованих на відміну від суто майнових інтересів.
Ці класифікації мають практичне значення під час організації страхового бізнесу, враховуються при визначенні особливостей формування, використання та розміщення страхових фондів, про оподаткуванні страхової діяльності, ліцензуванні, розмежуванні страхових послуг, що надаються державою та приватними страховиками.