Міністерство юстиції України
Академія Державної пенітенціарної служби
Кафедра: гуманітарних та соціально-економічних дисциплін
Курс: «Філософія права»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри гуманітарних та
соціально-економічних дисциплін
доктор економічних наук, доцент,
полковник внутрішньої служби
Гончаренко О.Г.
« » 201 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
ПО ПІДГОТОВЦІ ТА СКЛАДАННЮ СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ
Теми №: 1 – 8.
Форма навчання: денна, 5 курс (ІІ семестр).
Для проведення у складі групи.
-
Підготував:
професор кафедри,
д. філос.н., доцент
Доній Н.Є.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри
«___» серпня 201__ р. Протокол № «___».
Чернігів 201 .
Слухач вважається допущеним до семестрового екзамену, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. При отриманні за результатами семестрової роботи менше 35 балів (оцінка «незадовільно» – FX або F) слухач до екзамену не допускається. У випадку коли слухач отримав кількість балів від 35 до 59 (оцінка FX) то він має право погасивши академічну заборгованість перескласти екзамен (строки погашення заборгованості та перескладання заліку визначаються навчальним відділом). Якщо кількість набраних слухачем балів менше 35 (оцінка F) то до складання екзамену він не допускається і має вивчати дисципліну повторно. Слухач може бути звільненим від складання семестрового заліку у разі успішного проходження всіх модульних контролів і виконання всіх завдань та отримання кількості балів достатньої для мінімальної позитивної оцінки (60 балів і вище). В цьому випадку підсумкова оцінка враховується як залікова. При бажанні підвищити підсумкову оцінку курсант має здавати залік на загальній основі. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову відомість і залікову книжку курсанта: за національною чотирибальною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та за системою ЕСТS.
При вивченні даного курсу, слід врахувати, що ця дисципліна є загальнообов’язковою для всіх вищих навчальних закладів освіти, тобто необхідною для формування майбутнього спеціаліста. Тому слухачам потрібно відповідально поставитись до повторення і узагальнення засвоєних протягом семестру знань з курсу.
В ході підготовки до екзамену слід обов’язково звернутися до рекомендованої літератури, а також використовувати власний конспект лекцій, семінарів, практичних занять і самостійної роботи.
Безпосередньо на екзамені отримавши екзаменаційний білет, слухач знайомиться зі змістом питань, визначає місце кожного з них у загальній структурі фахової підготовки. Визначивши логіку відповіді на питання, потрібно скласти розгорнутий план відповіді у формі окремих тез.
Екзамен з фаху передбачає перевірку й оцінку сформованості у студентів компетенцій, які передбачають наявність фундаментальних знань методологічних засад, а також здатності реалізувати здобуті знання та вміння у майбутній професійній діяльності. На екзамені слухачі повинні продемонструвати певний рівень володіння програмним матеріалом, категоріальним апаратом. У разі сумніву щодо розуміння сформульованих у білеті питань слухач має право звернутися за поясненням до екзаменаційної комісії.
При відповіді на питання екзамену слухачу потрібно стисло і змістовно, в логічній послідовності дати відповідь на поставлені питання. Доцільною буде аргументація відповіді посиланнями на авторів та наукові праці присвячені проблематиці дисципліни, при чому слід враховувати різні точки зору на поставлену проблему.
Питання для підготовки до іспиту з дисципліни «Філософія права».
Філософське осмислення права: формула і зміст.
Поняття філософії права: сучасні інтерпретації.
Структура філософії права.
Співвідношення загальної теорії держави і права та філософії права.
Поняття «методологія права» та «методологія філософії права».
Структура методології філософії права.
Основні типи праворозуміння як основа методології пізнання права.
Способи обґрунтування права: об'єктивізм, суб'єктивізм, інтерсуб'єктивність
Етично-правові погляди мислителів до сократівської Античності. Поняття діке, номосу, космосу та етосу.
Філософсько-правова думка Сократа.
Основні ідеї філософсько-правової концепції Платона
Основні ідеї філософсько-правової концепції Арістотеля.
Філософсько-правові ідеї Стародавнього Риму.
Розуміння людини, суспільства і права в середньовічній філософсько-правовій думці.
Класифікація законів та проблеми філософії права у філософській системі Томи Аквінського.
Філософсько-правові погляди Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Гуго Гроція.
Проблема розуміння права у мислителів XVII століття (Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза).
Філософсько-правові концепції представників французького Просвітництва: Ш.Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтер, Д. Дідро, К.-А. Гельвецій, П.-А. Гольбах.
Категоричний імператив і правове вчення I. Канта.
Теоретична концепція права Й.Г.Фіхте.
Філософсько-правові погляди Г.-В.-Ф. Гегеля. «Філософія права» Г.В.Гегеля.
Критична філософія права К.Маркса і Ф.Енгельса.
3агальна характеристика філософії права XX ст.
Діалектика свободи і відповідальності в філософії права екзистенціалізму.
Герменевтика і філософія права XX століття.
Бюрократія як позитивна форма управління в філософії права Макса Вебера.
Філософсько-правові погляди діячів Києво-Могилянської академії.
Звичаєве право й принципи законотворення в Запорізькій Січі (Конституція П. Орлика).
Філософсько-правові погляди Г.С.Сковороди.
Філософсько-правова ідеологія ліберального та демократичного рухів в Україні (М. Костомаров, Т. Шевченко, I. Франко, Л. Українка.)
Академічна філософія права в Україні ХІХ - поч. ХХ ст.
Філософсько-правові концепції в Росії у другій половині XIХ - на початку XX ст. (В.С. Соловйов, Б.М. Чичерін, П.I. Новгородцев, М.О.Бердяєв).
Позитивістська трактовка права (М.І. Палієнко).
Проблеми правової держави в філософії С.А. Котляревського та А. Омельченка.
Неокантіанська концепція права в соціології Б. Кістяківського.
Поняття «правова реальність» та її структурні рівні.
Природне і позитивне право як основні структурні елементи правової реальності.
Форми буття права: ідея права, закон, правове життя.
Гносеологія права в структурі філософсько-правового знання. Взаємозв’язок гносеології права з онтологією.
Правове пізнання як фундаментальна категорія гносеології права.
Істина і правове пізнання.
Правовий позитивізм. Типологія концепцій природного права. Природа людини і право.
Антропологія права: поняття, предмет.
Юридичні джерела антропології права. Історико-порівняльна школа права (Р. Мен, М.М. Ковальовській).
Антропологічні джерела антропології права (Л. Морган, Б. Маліновський).
Юридична антропологія в Україні: основні ідеї та підходи.
Американська антропологія.
Британська соціальна антропологія.
Французька юридична антропологія.
Філософський зміст і обґрунтування прав людини.
Особистість і право. Гуманістична природа права.
Правова аксіологія як філософська категорія.
Основні етапи розвитку категорії «цінність».
Цінності в праві і право як цінність.
Гідність і власність як категорії правової аксіології.
Рівність як цінність.
Свобода як цінність. Право як форма свободи
Справедливість як основна правова цінність
Правосвідомість як проблема філософії права
Право і мораль.
Універсально-цивілізаційне і специфічно-культурне у правосвідомості.
Політико-правові інститути і їхня роль у здійсненні права.
Поняття влади в філософсько-правовому дискурсі.
Роль права в легітимації влади.
Правова держава: сутність, ознаки. Співвідношення «правова» та «соціальна» держава.
Головні ознаки і структура організації громадянського суспільства.
Взаємодія громадянського суспільства і правової держави в сучасних умовах.
Республіканська и монархічна правосвідомість.
Фашизм й диктатура: світоглядні основи та специфіка інституційного співвідношення права.
Філософско-світоглядні основи заперечення влади і держави.
Суд як інституція та влада. Судова процедура та судове рішення.
Філософія права про відносини між особистістю і суспільством.
Особливості філософського і правового підходів тлумачення проблем свободи особи і громадянина.
Онтологiя злочину: теоретичнi проблеми визначення поняття злочину. Соцiологiчнi концепцiї злочину.
Методологічне підґрунтя вивчення правосуддя. Філософське розуміння відплати та долі.
Природа помсти i юридична інтерпретація мети покарання.
Загальний вміст і основні підходи до філософського осмислення покарання.
Покарання в історико-філософському аспекті.
Метафізичний, ритуальний та екзистенціальний сенс покарання.
Звільнення від покарання: моральний, політичний та юридичний сенс.
Філософський аналіз складу провини.