4.5. Система норм

Систему НОРМ було розроблено і вперше впроваджено на Ярославському моторному заводі в 1963-1964 роках. Мета системи – збільшення надійності й довговічності двигунів.

В основу системи НОРМ покладено принцип послідовного й систематичного контролю рівня моторесурсу та періодичного його збільшення шляхом підвищення надійності та довговічності деталей і вузлів, що лімітують моторесурс. Основним показником у системі є ресурс двигуна до першого капітального ремонту, виражений в мотогодинах. Зростання цього показника в системі планується.

На стадії виробництва система НОРМ включала в себе положення систем БВП і СБП, на стадії проектування – основні положення системи ЯНАРЗПВ. Впровадження системи НОРМ дозволило збільшити ресурс ярославських двигунів до першого капітального ремонту з 4 тис. годин до 10 тис., збільшити гарантійний термін експлуатації двигуна на 70% і знизити потребу в запасних частинах більше ніж на 20%.

Всі розроблені у СРСР системи, маючи свої особливості, базувалися в основному на принципах описаних раніше систем управління якістю продукції, розроблених у 1950-60-х роках передовими підприємствами країни. Досвід розробки й впровадження цих систем у ряді випадків залишався надбанням лише самих розробників, дуже повільно впроваджувався і недостатньо широко поширювався в промисловості. Проте вже в 1970-і роки виникла необхідність більш широкого й ефективного впровадження досягнень кращих виробничих колективів у практику роботи всієї вітчизняної промисловості.

На початку 1970-х років фахівці Держстандарту у співпраці з організаціями різних міністерств і відомств провели аналіз, вивчення та узагальнення передового досвіду підприємств з управління якістю продукції. Результатом проведених досліджень стало створення єдиних принципів побудови комплексної системи управління якістю продукції підприємства (КСУЯП) на базі його стандартів.

4.6. Комплексна система управління якістю продукції

КСУЯП ‑ це сукупність заходів, методів і засобів, за допомогою яких цілеспрямовано встановлюється, забезпечується і підтримується на основних стадіях життєвого циклу (планування, розробка, виробництво, експлуатація або споживання) рівень якості продукції, що відповідає потребам народного господарства й населення.

Досконале високорозвинуте промислове виробництво різко збільшило кількість функцій технічних та економічних служб, розширило внутрішньовиробничі зв'язки, збільшило обсяг інформації в системі управління якістю, що призвело до збільшення документообігу, необхідності його упорядкування, відповідності документальної основи управління якістю на підприємствах та об'єднаннях загальним нормативно-технічним і правовим документам.

У 1975 році на передових підприємствах Львівської області з'явилися комплексні системи управління якістю продукції (КСУЯП).

Метою КСУЯП було створення продукції, що відповідає кращим світовим аналогам і досягненням науки і техніки. У 1978 році Держстандартом було розроблено і затверджено систему основних функцій УЯП. У зв'язку з впровадженням на підприємствах КСУЯП отримали розвиток метрологічне забезпечення виробництва, багатоступінчастий аналіз дефектів і статистичний контроль якості. Були створені групи якості, на підприємствах і в об'єднаннях почали розроблятися програми якості, вводилася атестація продукції, отримала широкий розвиток мережа головних і базових організацій, а також мережа установ з підвищення кваліфікації фахівців в області управління якістю, у вузах в програми навчання були введені курси зі стандартизації й управління якістю.

У 1985 році відзначалося, що за десятиліття за допомогою КСУЯП вдалося створити й успішно реалізувати конкурентоспроможну продукцію, підвищити питому вагу продукції вищої категорії якості в 2-3 рази, значно скоротити втрати від браку й рекламацій, зменшити в 1,5-2 рази терміни розробки й освоєння нової продукції. Разом з тим зазначалося, що на багатьох підприємствах при створенні систем управління якістю (СУЯ) порушувалися основні принципи комплексного системного підходу, що призвело до формалізму у цій роботі і, по суті, до відсутності системи. Основні причини цього – економічна незацікавленість підприємств у поліпшенні управління якістю, а отже, і в системі впровадження СУЯ на підприємствах. У багатьох внаслідок цього склалося враження, що СУЯ не виправдали себе. Разом з тим вже при перебудові економіки і переході на господарський розрахунок стало зрозуміло, що кількість продукції стає основною умовою життєздатності підприємств, особливо на зовнішньому ринку.

У 1978 році Держстандартом були розроблені й затверджені Основні принципи Єдиної системи державного управління якістю продукції (ЄСДУЯП).