Фах (диригування)

Методикароботи з хором

Здійснюється у формі 15 хвилинної репетиції з колективом на матеріалі обробки народної пісні або авторського хорового твору нового для виконавців. Оцінюються вміння і навички роботи диригента над вокальною технікою, ансамблем, мелодичним та гармонічним строєм, художньо-виражальними засобами виконання.

Диригування хором

Концертне виконання різнохарактерних творів (з супроводом і без супроводу). Оцінюється техніка диригування, виконавський рівень, уміння і навички художнього керівництва студентом творчим колективом.

СОЛЬНИЙ СПІВ

Сольний спів (за вибором студена)

Прилюдне виконати сольної програми з різноманітними за змістом, жанром, формою, складністю творами /5-6 зрізків народнопісенної творчості та авторських творів з супроводом та без супроводу/. Оцінюється вокально-технічний та художньо виконавський рівень підготовки випускника як сольного виконавця.

Для спеціалізацій «Інструментально-оркестрова»

Програма з навчальної дисципліни

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ДИРИГУВАННЯ

Тема Історія диригентського виконавства та педагогіки. Огляд літератури

Диригування як особливий самостійний вид музично-виконавського мистецтва. Хейрономія, батута, керівник-клавесиніст, скрипаль-концертмейстер. Система подвійного і потрійного диригування.

Розвиток оркестрової музики, ускладнення музичної мови, збільшення складу оркестру та пошуки нових форм у диригуванні. Поява диригкнта-інтерпритатора. Видатні диригенти України і світу.

Огляд літератури з питань диригентського мистецтва та педагогіки.

Тема Педагогічні, дидактичні та психологічні засади роботи із учнями та студентами Індивідуальна форма викладання диригування

Урок як основа роботи з учнем (студентом) в класі диригування. Вивчення та розвиток індивідуальності студента, його музичних і спеціальних здібностей, вольових та емоційних якостей, рис, необхідних майбутньому керівникові творчого колективу. Індивідуальні та практичні форми проведення занять. Робота над музичним матеріалом та відпрацюванням технічних прийомів вивчення необхідних вправ та вивільнення диригентського апарату та вдосконалення координації рухів рук. Розвиток і закріплення музично-інтелектуальних та психолого-фізичних знань і набуття навичок молодого диригента, його підготовка до самостійної результативної творчої та організаційної роботи з оркестровим колективом.

Глибокі знання викладача. Його відданість справі, та етичні якості як необхідні складові ефективної роботи із студентами в класі диригування. Етичний й естетичний рівень творчого спілкування педагога і студента, неупередженність та доброзичливість, об’єктивність та наукова обгрунтованість критеріїв творчої праці як найважливіші психолого-педагогічні передумови успішного розвитку молодого диригента виконавця.

Тема Робота із студентами над розвитком техніки диригування. Постановка диригентського апарату

Техніка диригування як комплекс засобів та прийомів, за допомогою яких диригент впливає на творчий колектив під час виконання музичних творів. Мануальна техніка, виразність бличчя, погляду, міміки, виразні рухи корпусом, поводження диригента під час роботи з оркестром. Основні принципи диригентської техніки (простота, природність, ясність, точність і виразність рухів, повна свобода, пластичність та чіткість диригентського жесту).

Постановка диригентського апарату (корпус, голова, ноги, руки). Позиції рук диригента, функції рук під час диригування. Симетричні і незалежні рухи рук диригента, їх доцільність, призначення, виражальні можливості. Функції правої та лівої рук диригента: тактування. Покази вступів, динаміки, характеру звучання, фермат, акцентів, агогіки, дихання, фрази. Формотворення тощо. Вільна координація та незалежність рук.

Диригентська техніка і м’язова свобода: зв’язок міжними та шляхи досягнення. Значення різноманітних вправ у досягненні м’язової свободи. Роль занять диригентською ритмікою та пластикою

Тема Метричні розміри та схеми, їх тактування.Послідовність оволодіння диригентськими схемами

Метричні розміри та схеми їх тактування. Диригентський жест і його частини: замах, падіння, точка удару та відбиття. Ефективнісь вивчення диригентських схем двома чи однією рукою.

Послідовність вивчення диригентських схем. Необхідність проведення занять на музичному матеріалі. Корисність використання на початковому етапі контиленної музики, народної пісні. Досягнення водночас з вивченням схем виразності жесту, ясності відображення схеми, чіткості в показі темпу, динаміки, штрихів і вступів.

Тактування чотирьохдольного розміру. Напрямки рухів рук, графіка ведення схеми. Важливість вертикальності руху першої долі схеми (“падіння”), сила удару, напрямок відбиття, пластикиа рухів. Сильні та слабкі (рухи) долі такту.

Тактування тридольної та двудольної диригентських схем. Особливості замаху, ведення першої долі – падіння. Відбиття: його напрямки та амплітуда тактування складних тактових розмірів: п’яти, шести, семи, восьми і т. д. до дванадцятидольного розмірів. Особливості дроблення сильних та слабких долей такту, поділу складних тактових розмірів на прості пристосування їх до відповідних простих схем. Відмінність диригування складних тактових розмірів в повільних і швидких темпах. Тактувавння на “раз.”

Тема Показ вступу і зняття звучання. Їх різновиди. Амплітуда диригентського жесту

Замах – довжина і напрям його руху, замах до повної долі такту та її частини. Залежність замаху від темпу та метро-ритму музики. Динамічна та драматургічна наповненість замаху, його виражальні можливості.

Показ вступу. Завдання, що стоять перед диригентом при показі вступів. Різновиди вступів. Вступ на початку твору та його окремих частин. Висхідне положенні рук, пауза перед замахом, замах обома руками і однією (правою) рукою. Стриманість. Зібраність, зосередженість як необхідна передумова якісного замаху і вступу.

Вступ у середині твору. Важливість збереження загального темпо-ритму. Динаміки, драматургії звучання твору під час показу вступів у середині твору. Поках вступів окремим інструментам і цілим групам. Значення погляду диригента та зорового контакту з виконавцями під час показу вступів. Показ закінчення звучання. Чіткість і пластика. Відповідальність диригента в показі зняття звучання. Різні напрямки і малюнки руху в жесті зняття, зв’язок зняття з подальшим звучання твору, частини, розділу. Обумовленість напрямків жестів зняття, наступним рухом рук диригента. Зняття в середині твору.

Активні і пасивні жести, їх призначення і відміннясть. Динаміка і драматургія твору як причини, що зумовлюють зміну активності руху рук, замаху, інших частин диригентського жесту. Амплітуда диригентського жесту. Штрихи і динаміка в диригуванні. Крещендо і дімінуендо, Субіто форте і субіто піано. Акценти на сильних і слабких долях та між долями такту. Синкопа.

Диригентська паличка. Історія використання, призначення, традиції. Правильне положення палички в руці, інші можливі варіанти утримування палички. Використання палички початківцями диригентами на уроках, рекомендації досвідчених фахівців.

Тема Тактування різних видів фермат, пауз, витриманих нот та акордів. Дробленняжесту, затакт, поліритмія і поліметрія в диригуванні

Поняття фермати, її види, місцезнаходження, способи виконання та диригентського показу. Фермати, не пов’язані з подальшим викладом музичного матеріалу, що завершають музичну думку. Постановка і зняття, способи зняття, напрямки, малюнок і пластика рухів. Фермата на долях такту, на частиназ долей, фермата на паузах, на тактові рисці. Фермати, пов’язані з подальшим викладенням музичної думки. Паузи, генеральні паузи, люфтпаузи, цезури. Тактування витриманих нот, акордів.

Дроблення жесту. Рол, доцільність і технологія виконання дроблених жестів.

Амплітуда і активність жестів у виконання прийому дроблення. Пересторога стосовно зловживання жестами дроблення.

Затакт. Визначення затакту, його види та способи виконання. Поліметрія та поліритмія в тактування. Теоретичне обгрунтування. Добір варіантів тактування, прийомів виконання.

Тема Робота над партитурою. Диригування акомпонементу, каденцій та речитативів.

Головна мета діяльності диригента-виконавця, специфіка диригентської професії.

Етапи, форми і методи роботи над партитурою. Початкове знайомство з твором. Вивчення історико-культурної епохи, особливості автора, місце та роль, значення твору в його творчій спадщині.

Опрацювання нотного тексту, програвання за інструментом, прослуховування аудіо та відео записів.Визначення загальної образної сфери, драматургічного змісту твору.

Теоретичний аналіз партитури як глибоке вивчення усіх деталей. Визначення складу оркестру, аналіз виражальних засобів (форми, гармонії, мелодичних структур, темпу, метроритму, динаміки, агогіки і т.д.).

Виконавський аналіз, ретуші в партитурі та редагування оркестрових голосів. Фактура твору, формотворчі принципи і засади. Добір штрихів і прийомів гри, розподіл смичка, дихання, атака звуку. Аплікатурна політика.

Завершальний етап роботи над партитурою. Визначення загального виконавського плану, образної сфери і драматургічного змісту. Поєднання в єдине ціле різних частин та елементів форми. Уточнення деталей, цезур, люфтпауз, фермат, кульмінацій, темпоритму, драматургічного розвитку.

Емоційність диригування. Значення міміки, виразності погляду та рухів корпусу в донесенні внутрішнього змісту твору. Диригування акомпонементу, каденцій та речитативів. Диригування “напам’ять” та його значення.

Тема Планування навчального процесу. Організація педагогічної та виконавської (диригентської) практики

Відповідність планування навчального процесу навчальним планам і типовім програмам. Вивчення індивідуальності, психофізичних даних та здібностей студента, учня. Біжуче та перспективне планування. Дотримання принципів від простого до складного і від часткового до загального. Виховання студентів (учнів) на музичних зразках різних епох, стилів, національних музичних шкіл. Вироблення та підтримання зацікавленості студента у ставлені до дисципліни, майбутньої професії, активної творчої позиції. Індивідуальний робочий план.

Заліково-перевіркові заходи. Важливість знання творів і партитур “напам’ять”, уміння програвати їх за інструментом, глибоке знання історії і здійснення теоретичного аналізу твору, програми. Висока прфесійність як запорука подальшої успішної та результативної роботи молодого фахівця-диригента. О’єктивність та неупередженість, доброзичливе ставлення до праці студента (учня) як необхідна умова при визначені оцінки.

Організація педагогічної та виконавської (диригентської) практики. Форми, види та засади організації практики.

Гра оркестрових партій, робота з окремими інструментами, групами та оркестром в цілому. Практика в дитячому, навчальному, аматорському та професійному оркестрах. Педагогічна практика в класі викладача з диригування та із студентами інших циклових комісій, кафедр.

Література

1. Алексеев А. Методика работы над музыкальным материалом. – М.: Военное издательство, 1990.

2. Алявдин Г. Об эстетике дирижерского жеста. – М.: Музыка, 1988.

3. Андреева Л.М. Методика преподавания хорового дирижирования. [Текст] - М.: Музыка, 1969. -118с.

4. Анисимов Б. Практическое пособие для ансамблей медных духовых инструментов. – М.: Музыка, 1972.

5. Апатский В.Н. Основы теории и методики духового музыкально-исполнительского искусства. – К.: НМАУ имени П. И. Чайковского, 2006

6. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. [Текст] Борис Асафьєв Кн.1-2. -М.; 1930. -Л.: Музыка, 1947 - 375 с.

7. Богданов В.О. Шляхи розвитку духового музичного мистецтва в Україні (від витоків до ХХ ст.). –Автореферат. - К.,2007.

8. Вовк Р.А. Історія, акустична природа і виразні можливості аплікатури кларнета.– Автореферат, К.,2004.

9. Воєводін В.В. Педагогічні умови становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі. – Автореферат, К.,2007.

10. Воєводін В.В. Педагогічні умови становлення творчого потенціалу майбутніх музикантів-виконавців в оркестровому класі. – Автореферат, К.,2007.

11. Гозуло Г. Методика роботи з самодіяльним симфонічним оркестром. – К., 1972.

12. Громченко В.В. Кларнет у музичній культурі Європи 18 ст. –Автореферат, Одеса, 2007

13. Дмитриев Г. Ударные инструменты. Трактовка и современное исполнительство. – М.:Советский композитор, 1973.

14. Егоров А.А. Теория й практика работы с хором. [Текст] - М.-Л.: Музгиз, 1951.

15. Иванов-Радкевич А. О воспитании дирижера. – М.: Музыка,1973.

16. Колесса М.Ф. Основи техніки диригування. – К., 1981.

17. Крижанівський Ф.П. Український концерт для тромбона в аспекті становлення та розвитку жанру /Автореферат. - Одеса, 2006.

18. Крупей М.В. Стильові основи формування виконавської майстерності саксофоніста /Автореферат. - Одеса, 2006.

19. Луканюк Б. Про творчий метод Леонтовича //Українське музикознавство: Респ. міжвід. наук.-метод. зб. Вип. 24. - К.: Музична Україна, 1989. - С. 36 - 45.

20. Мазель Л., Цуккерман В. Анализ музыкальных произведений. [Текст] - М.: Музыка, 1967.-456с.

21. Малько Н. Основы техники дирижирования. – М.: Музыка, 1965.

22. Олексюк О.М. Методика викладання гри на народних інструментах. - К., 2004.

23. Плужніков В.М.Професія диригента та шляхи її формування у Західноєвропейській театрально-концертній практиці 19 ст./ Автореферат. - К.,2007.

24. Попова Т.В. Музыкальные жанры и форы. [Текст] Татьяна Попова- М.: Музгиз, 1954.-383с.

25. Терлецький М. Методика роботи з оркестром. – Рівне: Перспектива, 2000.