- •Тема 2. Планування та прогнозування податкових надходжень
- •Сутність та зміст планування і прогнозування податкових надходжень.
- •2. Фактори, що впливають на якість цих процесів
- •3. Методи планування і прогнозування податкових надходжень
- •4. Особливості обчислення бази оподаткування при плануванні окремих видів податків
- •4.1 Податок на прибуток.
- •4.2 Податок з доходів фізичних осіб.
- •4.4. Акцизний збір.
- •4.5 Податок з власників транспортних засобів.
- •5. Податковий потенціал та його оцінка.
2. Фактори, що впливають на якість цих процесів
Останнім часом в організації державних фінансів та визначенні доходів бюджету роль планування податків як такого недооцінювалась. Це призвело до виникнення різних коливань та відхилень у процесі реалізації податкової політики та управління потоками бюджетних ресурсів. В умовах трансформації економіки нашої країни і діалектики фінансово-податкових відносин важливою проблемою залишається необхідність наповнення "планування" як такого новим змістом та значенням, притаманними сьогоденню. В нових умовах господарювання необхідно позбавитись негативної практики неприйняття важливості і ролі планових показників у передбаченні, прогнозуванні реальності відповідних показників на перспективу. Відсутність реальності у планових показниках податків призводить до утворення нових непередбачених фінансово-економічних проблем у процесі виконання показників соціального розвитку і надання суспільних благ населенню.
Планування податків і зборів до бюджету як складової бюджетного планування відбувається в умовах відсутності стабільного фінансово-економічного законодавства, за наявності досить частих його змін і з великим відсотком коливань прогнозних показників соціально-економічного розвитку України.
На реальність планових показників податкових і неподаткових надходжень до бюджету негативно впливають:
відсутність затвердженої парламентом Державної програми (плану) соціально-економічного розвитку на плановий рік та зміни планових макропоказників у процесі визначення, розгляду та затвердження показників доходів бюджету на відповідний рік;
нестабільність бюджетного і податкового законодавства, зміни і доповнення до нього в процесі формування, розгляду та затвердження проекту Закону про Державний бюджет України на плановий рік;
відсутність єдиного підходу, наявність непрогресивних форм і методів визначення планових розрахункових показників податкових і неподаткових надходжень до бюджету;
не введення в дію Закону про Державний бюджет України до початку планового бюджетного року відповідно до вимог Бюджетного кдексу України;
зміни і доповнення до податкового законодавства, на основі якого були сформовані джерела мобілізації доходів бюджету та введення їх у дію в період виконання затвердженого Закону про Державний бюджету України.
Отже, Фактори, які впливають на якість планування та прогнозування:
відсутність методологічного забезпечення,
використання застарілих технологій (нині відштовхуються від даних про надходження за минулі звітні періоди, коригуючи їх на прогнозний індекс цін, не враховуючи тенденції та загальні закономірності розвитку суспільства та показники окремих платників);
нестабільність податкового законодавства, внесення змін протягом планового року (наприклад, встановлення нових пільг без компенсації „випадаючих” доходів);
залежність податкових надходжень від рівня податкової дисципліни, податкової культури, іноді від політичної ситуації. Непередбачуваність поведінки платників окремих галузей (ПЕК, с/г, гірничо-металург, тощо);
прийняття рішень про списання або реструктуризацію податкової заборгованості;
невизначеність критеріїв визнання боргу безнадійним;
недостовірність вихідних даних, які використовуються при плануванні та прогнозуванні.
Планування здійснюється Міністерством фінансів України за участю окремих міністерств та відомств, зокрема органів стягнення на стадії складання проекту Державного бюджету України.
Планування податків і зборів надходжень до бюджету має відбуватись з урахуванням наступних показників і факторів впливу:
повноти зарахування нарахованих податків, зборів і обов’язкових платежів;
пільг й їх обґрунтованості у системі оподаткування підприємств, установ і організацій;
наявності недоїмки по платежах до бюджету та тенденцій її розвитку;
динаміки заборгованості (переплат) бюджету перед платниками податків, включаючи невідшкодовані суми ПДВ;
динаміки списання і реструктуризації податкової заборгованості;
обсягу відстрочених податків і зборів;
тенденцій зменшення заборгованості по виплаті заробітної плати на підприємствах та бюджетних установах;
динаміки здійснення запозичень та видатків з бюджету погашення боргових зобов’язань;
повноти зарахування до бюджету плати населення за надані послуги в бюджетних установах та інших, спеціальних коштів;
взаємних розрахунків між усіма бюджетами та наявності міжбюджетної заборгованості.
У плануванні надходжень до бюджету можна застосовувати різноваріантність у побудові рішень з врахуванням обов’язковості щодо вимог збалансованості потреб і фінансової можливості держави усіх факторів впливу, із застосуванням необхідних прогресивних норм і нормативів та інших інструментів аналітичної і планової роботи.
Планування має здійснюватися з розподілом і групуванням за:
окремими джерелами надходжень, податків, зборів та інших обов’язкових платежів відповідно до існуючих нормативно-правових актів;
розділами бюджетної класифікації;
видами бюджетів.
Якщо планування надходжень податків і зборів на кожний плановий рік є стрижнем організації і здійснення бюджетного процесу, то прогнозування на перспективу не стало важливим елементом і складовою стратегічної лінії у виборі податкової політики на перспективу. Це на сьогодні є недоліком у виборі пріоритетів бюджетної політики, що негативно відбивається на результатах податкової політики.
Таким чином, на сьогодні у процесі планування податків, зборів та обов’язкових платежів спочатку визначаються загальні показники дохідної частини бюджету на наступний плановий рік у цілому по зведеному бюджету України. Доходи зведеного бюджету держави визначаються на макрорівні, виходячи із планових показників соціально-економічного розвитку на відповідний рік, і є орієнтиром, з одного боку, для здійснення планування державних видатків на наступний рік, а з іншого – для визначення планових показників доходів у розрізі окремих ланок бюджетної системи, спеціальних розділів бюджетної класифікації та джерел надходжень. Одночасно має відбуватися детальне спрямування варіантів рішення для визначення оптимального планового обсягу доходів бюджету шляхом здійснення розрахунків та оцінки планових передбачень з кожного виду податку, збору та обов’язкового платежу у наступному році відповідно до законодавства України в розрізі Державного та місцевих бюджетів України.
