Тема 8. Теоретичні засади податкового контролю

1. Сутність, зміст та необхідність податкового контролю.

2. Форми та методи, принципи податкового контролю.

3. Класифікація перевірок податкових органів.

4. Організація та етапи проведення комплексних документальних перевірок.

1. Сутність, зміст та необхідність податкового контролю

Вивчаючи податковий контроль як складову фінансового контролю доцільно відштовхуватись від загальних понять "контроль" і "фінансовий контроль".

Таблиця

Визначення понять "контроль", "фінансовий контроль", "податковий контроль"

Контроль	Фінансовий контроль	Податковий контроль
Діяльність відповідних органів або структурних підрозділів з установлення відхилень об’єкту управління від заданих параметрів.	Діяльність відповідних органів або структурних підрозділів з установлення законності і доцільності здійснення фінансових операцій.	Діяльність відповідних органів з встановлення відповідності фактично нарахованих і сплачених сум податків (обов’язкових платежів) тим сумам, які слід було нарахувати і сплатити згідно вимог чинного законодавства.

У першій колонці наведене загальне визначення контролю. З нього видно, що існує деякий об’єкт управління і потрібно встановити наскільки цей об’єкт відповідає заданим параметрам. У визначенні фінансового контролю об’єкт управління конкретизований. Це - фінансові операції. І необхідно встановити, чи відповідають ці операції чинному законодавству, і наскільки вони є вигідними і економічно доцільними. У визначенні податкового контролю об’єктом є конкретний вид фінансових операцій, а саме операції, пов’язані із сплатою податків. І необхідно встановити, наскільки сплачені суми відхиляються від тих, які слід було сплатити згідно законодавства.

Податковий контроль - це діяльність уповноважених органів з встановлення відповідності фактично нарахованих і сплачених сум податків (обов’язкових платежів) тим сумам, які слід було нарахувати і сплатити відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що зміст - це певним чином упорядкована сукупність елементів і процесів, що складає предмет чи явище, можна виділити наступні елементи податкового контролю.

1. Вірогідне визначення фактичного стану операцій платника, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків. У цьому процесі встановлюються об’єкти оподаткування, які має платник, виходячи із здійснених операцій, та обраховується оподатковувана база. Ступінь точності визначення фактичного стану операцій платника залежить від форм та методів контролю, наявності доказової бази, а також від рівня фахової підготовки контролюючої особи. Так, точніше встановити наявність об’єктів оподаткування та їх величину можна під час документальної перевірки або під час фактичного контролю, оскільки тоді є доступ до первинних документів, що служать доказом здійснених операцій, або до матеріальних носіїв оподатковуваної бази. Якщо ж контроль здійснюється у формі моніторингу показників платника, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків, фактичний стан об’єктів оподаткування можна лише приблизно оцінити.

2. Визначення сум податків і зборів, спираючись на встановлені чинним законодавством елементи оподаткування (ставки, пільги, порядок обчислення і терміни сплати до бюджету), виходячи з проведених платником операцій за оцінками контролюючої особи. Визначені останньою суми податків і є тим заданим параметром, з яким будуть порівнюватися відповідні фактичні дані платника. Звісно, розрахунки контролюючої особи можуть не відображати реальних сум платежів.

3. Порівняння фактично нарахованих і сплачених платником сум податків і тих сум, які слід було нарахувати згідно розрахунків контролюючої особи та встановлення відхилень. Цей елемент контролю завершує процес встановлення факту порушення і дозволяє у абсолютному кількісному вимірі визначити не донараховану або своєчасно не сплачену суму податку (обов’язкового платежу) до бюджету.

4. Оцінка ступеня відхилень фактичних сум податків від заданих параметрів. Вона дає можливість встановити масштаби порушення. Необхідність цього елементу контрольної діяльності можна розглядати в двох аспектах. По-перше, якщо здійснюється попередній моніторинг показників діяльності платника з метою встановлення достовірності нарахованих і сплачених сум податків, то ступінь відхилення бути впливати на прийняття рішення щодо подальшого, більш детального, документального або фактичного контролю. По-друге, від масштабів відхилення залежатиме відповідальність платника за порушення податкового законодавства.

5. Виявлення причин і наслідків даних відхилень. Реалізація цього елементу дає можливість встановити, чи було виявлене порушення результатом недбалості, допущення випадкової помилки чи до нього призвело умисне ухилення від сплати податку. Це також має важливе значення для визначення виду й обсягу відповідальності платника. Адже, не можна однаково карати за порушення, які призводять до різних наслідків.

6. Вживання заходів щодо усунення виявлених порушень і запобігання їх в діяльності платника в майбутньому. Цей елемент є обов’язковою й необхідною умовою контрольного процесу. За його відсутності контроль як вид діяльності втратить усякий сенс. Якщо платник не усуне порушення, не компенсує втрати бюджету і не понесе покарання, то усі попередні заходи навряд чи варто було робити.

Необхідність цієї складової податкового менеджменту зумовлена наступними причинами:

• фіскальною психологією платників: кожний платник намагається сплатити якомога менше податків, і у своєму прагненні може вийти за межі дозволеного та порушити чинне законодавство. При цьому навмисне ухилення від сплати податків може набути великих масштабів;

• недосконалістю податкового законодавства: в умовах подвійного трактування тих чи інших положень, протиріч, суперечностей платник може порушити законодавство ненавмисне;

• недостатнім рівнем кваліфікації платників з питань обліку, фінансової та податкової звітності, що призводить до помилок у розрахунках з бюджетом та позабюджетними цільовими фондами.