Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції

Центри симпатичної частини АНС містяться у грудо поперековому відділі спинного мозку. Симпатичний відділ АНС інервує все тіло.Симпатичні нервові волокна виходять з спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів,потім через білу гілку прямують до відповідного сим пат. стовбура.Там частина переходить на постгангліонарний нейрон.Друга частина проходить через вузол сим пат. стовбура не перериваючись підходить до превертиб. вузлів і там перериваються. Парасимпатичний відділ не інервує скелетні м’язи потові залози,більшість кровоносних судин(за виключенням зовн. статевих органів і слинних залоз) ,мозковий шар наднирників,сечоводи,матку,ЦНС.Основна маса парасим. Волокон,що виходять з довг. мозку входять до складу блукаючого нерва.Вони почин. від його ядра на дні ромбовидної ямки.Передвузлові волокна йдуть до органів шиї грудної та черевної порожнин,закінчуючись в інтрамуральних вузлах легенів,серця,бронхів,шлунку,кишках,стравоходу,підш. залозі,печінці,нирках,в щитоп. І вилочко вій залозі. Метасимпатична частина АНС являє собою гангліозну с-у,котра міститься у стінках органів і здійснює регуляторний вплив на них для здійснення автономної рефлекторної та інтегративної діяльності є всі ланцюги-чутливі,вставні,рухові,а також медіатори.Інервує тільки внут. органи ,що володіють власною моторною активністю-автоматією.Має власний сенсорний і медіатор ний ланцюг.Звільняє ЦНС від надмірної інформації і разом з тим за без. Надійність регуляції ф-ції.

Автономні рефлекси,їх особливості

Рефлекси АНС: -вісцеровісцеральні-вони зумовлені шляхами,у яких збудження виникає і заверш. у внут. органах. -вісцеросоматичні-збудж. відб. у внут.органах і викликає соматичні відповіді.При подраз. виникає гальмування заг. рухової активності -вісцеросенсорні-р-ції виник. не тільки у внут. органах м’язах але змінюють і соматичну чутливість -соматовісцеральні-подраз. сомат. аференрт. волокон змінює стан внутр.

Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові

Медіатори АНС: 1)ацетилхолін(АХ) 2)норадреналін(НА) 3)серотонін та інші біогенні аміни,АТФ,а-к. Ацетилхолін – це передавач нервового збудження в ЦНС, закінченнях парасимпатичних нервів та вегетативних гангліях. Він виконує найважливіші завдання в процесах життєдіяльності. Аналогічними функціями володіють амінокислоти, гістамін, дофамін, серотонін, адреналін. Ацетилхолін вважається одним з найважливіших передавачів імпульсів у мозок. Ацетилхолін в організмі грає роль передавача сигналів в різних мозкових відділах. У малій концентрації він може полегшувати, а у великій – сповільнювати синаптичну трансляцію імпульсів. Зміни обміну речовини можуть сприяти розвитку мозкових порушень. Антагоністи, яким протиставляється ацетилхолін, - препарати психотропною групи. При їх передозуванні може виникнути порушення вищих нервових функцій (галюциногенний ефект тощо). Норадреналі́н — гормон мозкової речовини наднирників і нейромедіатор.^[1][2] Належить до біогенних амінів, до групи катехоламінів. У жінок стимулює скорочення матки, у чоловіків збільшує периферичний судинний опір і систолічний та діастолічний тиск. Норадреналін — біогенний амін, що разом ізадреналіном і дофаміном належать до катехоламінів. На відміну від адреналіну, який, здебільшого, проявляє гормональну активність, норадреналін є медіатором, що відіграє трансмітерну роль в адренергічних синапсах ЦНС та ПНС.

У головному мозку людини норадренергічні нейрони знаходяться, переважно, в зонах блакитної плями, гіпокампу та значній частині кори мозку. Функціональну роль норадреналіну як одного з основних медіаторів центральної нервової системи пов'язують із підтриманням рівня активності нервово-психічних реакцій, формуванням когнітивних та адаптивних процесів.

Адренорецептори широко розповсюдженні як у нервовій системі, так і в інших органах і тканинах. Існують декілька підтипів адренорецепторів, що розрізняються за своїми біохімічними, фізіологічними та фармакологічними властивостями.

Взаємодія лігандів (норадреналіну, адреналіну тощо) із бета-адренорецепторами супроводжується активацією аденілатциклази, збільшенням внутрішньоклітинної концентрації цАМФ і через систему цАМФ-залежних протеїнкіназ — стимуляцією відповідних метаболічних процесів та фізіологічних функцій клітини; прикладом таких реакцій є стимуляція адреналіном глікогенолізу в печінці та м'язах і ліполізу в жировій тканині.

У центральній нервовій системі адренорецептори локалізовані як на постсинаптичних мембранах, забезпечуючи передачу нервового сигналу на нейрон або ефекторний оран, так і на пресинаптичних мембранах, гальмуючи за негативним зворотним зв'язком вивільнення норадреналіну в синаптичну щілину.

Норадреналін має складні біохімічні та функціональні зв'язки на пре- та постсинаптичному рівнях із іншими нейромедіаторами та модуляторами функцій центральної нервової системи: ацетилхоліном, серотоніном, дофаміном, нейропептидами тощо. еротонін - це гормон, що виробляється людським організмом при наявності певних, що сприяють цьому умов. Його ще називають гормоном щастя або задоволення завдяки властивостям серотоніну і його впливу на людський організм.

Насправді ж, серотонін не відноситься до числа гормонів. Він являє собою нейромедіатор, речовина, яка сприяє виробленню організмом речовин, відповідальних за відчуття щастя, наявність сил і енергії, а так само присутність хорошого, піднесеного настрою. При достатньому рівні в організмі серотоніну, людина відчуває себе бадьоро і життєрадісно, він позитивно дивиться на ситуацію, його нервова система функціонує нормально, а психічний стан стабільно. Серотонін не є токсичною речовиною і не сприяє руйнуванню внутрішніх органів людини, тому його кількість можна збільшувати безмежно. Серотонін входить до числа важливих хімічних елементів, що містяться в нашому головному мозку. При відповідних умовах він виробляється шишкоподібної залозою з амінокислоти під назвою триптофан. Тільки потрапляючи в кров, серотонін здатний впливати на організм уже як гормон, але до цього йому необхідно пройти кілька стадій.