- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Коефіцієнт корисної дії м*язів
Відношення величини виконаної роботи до заг. енергетичних витрат,виражених у % наз. Коефіцієнтом корисної дії(ККД).ККД= А/W+Н ККД м’язів людини 25-30%,у тварин до 50%.
Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
Втома-тимчасове зниження або втрата працездатності.Це фізіолог. нормальний процес. Перевтома-паталогічний процес. Теорії втоми: -виснаження -отруєння(засмічення) -удушення(нестача кисню у м’язах) З численних теорій втоми виділяють теорію «отруєння» німецького вченого Э. Пфлюгера (1872), «виснаження» М. Шиффа (1868, Швейцарія), «обмінна теорія» англійського дослідника А. Хилла (1929) і ін. мають тільки історичний інтерес. Визнані дві групи сучасних теорій, на підставі яких первинними вважаються зміни в нервових центрах. Згідно однієї з них, основою втоми є гипокситичні, тобто пов'язані з недостатністю кисневого постачання, порушення в нервових структурах, регулюючих процеси гомеостазу, особливо зміни у сфері медиаторного обміну і хімічних процесів виникнення і передачі збуджень. Прихильники другої групи теорій заперечують єдиний механізм виникнення втоми, на їх думку, поява втоми може бути обумовлена рядом чинників або їх комбінацією починаючи з едостатністю кровообігу при локальній м'язовій втомі і закінчуючи зміною структури гомеостатичної регуляції з боку вищих відділів центральної нервової системи (охоронне гальмування) при загальній втомі велику роль в розробці сучасних теорій втоми зіграли І. М. Сеченов І. П. Павлов, Н. Е. Введенский, А. А. Ухтомский і Л. А. Орбели, останній розглядав втому як порушення адаптаційно-трофічної регуляції з боку вегетативної нервової системи.
Проблему втоми вивчали також рад фізіологи Р. В. Фольборт, З. А. Косилов і ін. В сучасних дослідженнях розкритий ряд тонких механізмів втоми, пов'язаних з порушенням обміну макроергічних з'єднань, зниженням активності окислювальних ферментів, зміною характеру ендокринної регуляції з боку гіпоталамуса. Наприклад, зареєстровано зниження функції надниркових, показано, що пригноблюється вироблення адренокортикотропного гормону гіпофізом, спочатку підвищується, а потім знижується активність инсулярного апарату підшлункової залози. Це веде до збільшення недоокисленных продуктів і гіперглікемії. Як наслідок цього виникають вторинні зміни аферентной імпульсації, що ще більше погіршує стан гомеостазу і веде до порушення узгодженості вегетативних і рухових робочих реакцій.
Початкові фази втоми роблять сприятливий вплив на стійкість організму, сприяють в подальшому більш швидкій і досконалій мобілізації резервів і компенсаторних функцій, прискорюють оволодіння навиком і його зміцнення. Виражена втома негативно впливає на організм, зменшуючи продуктивність праці, і може привести відразу до предпатологічноїй фази зриву, а при нераціональному відпочинку і до розвитку патологічного стану перевтоми. Надмірна втома може супроводитися неврозами і судинними захворюваннями. Активний відпочинок - Це такий спосіб проведення вільного часу, при якому людина займається активною діяльністю, що вимагає роботи м'язів і всього тіла, а також активної фізичної роботи організму. Нерідко він припускає непрофесійне заняття різними видами спорту. Для деяких людей активний відпочинок - це ще й різновид хобі. Активний відпочинок дуже корисний для здоров'я. Він дозволяє по-справжньому відновити свої сили і енергію, здатний привести до тями і зробити життя більш насиченою. Крім можливості отримати заряд позитивних емоцій, він дає можливість підтягти фігуру. Всі групи м'язів при цьому працюють, що в свою чергу помітно підніме настрій і тонус. Російським ученим-фізіологом Іваном Михайловичем Сеченовим ще в 19 столітті було доведено, що втома знімається набагато швидше ні при абсолютному спокої організму (тобто пасивному відпочинку), а в результаті зміни роду діяльності. Втома у природних умовах залежить від:
1) кровопостачання м’язів кров’ю, яка постачає м’язи поживними речовинами, киснем та виводить шлаки;
2) регулюючої ролі нервової системи (втома супроводжується дискоординацією рухів, збудженням м’язів, які не приймають участі у роботі).
І.М.Сеченов (1903) показав, що відновлення працездатності втомленої руки прискорюється, якщо в період відпочинку здійснювати роботу іншою рукою. Тимчасове відновлення працездатності руки може бути відновлене при руховій активності ніг. На відміну від простого спокою такий відпочинок був названий Сеченовим активним. Він розгядав ці факти як доказ того, що втома розвивається перш за все унервових центрах.
Доказом цього можуть бути досліди з навіюванням. У стані гіпнозу людина може безконечно довго піднімати важкий вантаж, якщо їй навіяти, що це легкий кошик. І навпаки. При цьому змінюється пульс, дихання, газообмін у відповідності не до реальної роботи, а до навіяної.
Є ще класифікація видів робіт, що має значення для вивчення фізіології праці та спорту:
1) локальна (задіяно мало м’язів) – втома настає через зміни у м’язах;
2) загальна (більшість м’язів приймає участь у роботі) – втома через центральні фактори та недостатність вегетативного забезпечення рухів (дихання, кровообігу).
