- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Механізм утворення сечі. Процес сечоутворення складається з фільтрації, яка відбувається через стінку капілярів мальпігієвого клубочка, реабсорбції, тобто зворотнього всмоктування, яке відбувається в канальцях і секреції.
В порожнину капсули Шумлянського-Боумена з плазми крові, яка протікає через капіляри клубочка, фільтрується вода і всі розчинені в плазмі речовини, молекули яких мають діаметр до 100 А і молекулярна маса яких не перевищує 70000. фільтрація в клубочках здійснюється через пори ендотелію, основну мембрану і щілини між клітинами епітелію внутрішньої стінки капсули.
Через фільтр вільно проходять неорганічні солі і низькомолекулярні органічні сполуки (сечовина, сечова кислота, креатин, глюкоза, амінокислоти та ін.) , а також деякі чужорідні білки, молекулярна вага яких відносно невелика (яєчний білок, желатин). Крупномолекулярні білки, такі як глобуліни, казеїн, у фільтрат не надходять. Альбуміни плазми крові можуть фільтруватися в дуже мізерній кількості (менше 1/100 частин вмісту їх у плазмі). У випадку внутрішньо-судинного гемолізу тільки 5% гемоглобіну переходить у фільтрат.
Фільтрат, який збирається в порожнині капсули, називається первинною сечею. За вмістом неорганічних та органічних речовин (за винятком білків) він не відрізняється від плазми крові.
За добу утворюється 150-170 л первинної сечі.
В канальцях відбувається зворотнє всмоктування (реабсорбція) води і ряду речовин, які у ній розчинені. Загальна довжина їх досягає 70-100 км, що забезпечує великий об'єм реабсорбції. З 170 л клубочкового фільтрату, у вигляді кінцевої Фільтрат, який збирається в порожнині капсули, називається первинною сечею. За вмістом неорганічних та органічних речовин (за винятком білків) він не відрізняється від плазми крові.
За добу утворюється 150-170 л первинної сечі.
В канальцях відбувається зворотнє всмоктування (реабсорбція) води і ряду речовин, які у ній розчинені. Загальна довжина їх досягає 70-100 км, що забезпечує великий об'єм реабсорбції. З 170 л клубочкового фільтрату, у вигляді кінцевої сечі виводиться тільки 1- 1,5 л. Решта рідини і значна кількість розчинених у ній речовин всмоктується в канальцях і надходить у тканинну рідину нирки та в кров .
Зворотна реабсорбція деяких речовин залежить від їх концентрації в крові. Такі речовини називаються пороговими.
Поріг виведення - це така концентрація речовини в крові, при якій вона не може повністю реабсорбуватися в канальцях і потрапляє в кінцеву сечу. Поріг виведення неоднаковий для різних порогових речовин. Наприклад, для глюкози пороговою є концентрація 10 ммоль/л (160-180 мг%). До порогових належать більшість амінокислот, білки плазми крові, вітаміни, солі натрію, калію, кальцію, фосфати, хлориди та ін.
Непорогові речовині! - це ті, які не підлягають канальцевій реабсорбції і, незалежно від їх концентрації, повністю виводяться з сечею: креатинін, сечовина, сульфати.
Зворотнє всмоктування різних речовин відбувається по-різному Існує два егіди канальцевоїреабсорбції, активна і пасивна.
Всмоктування натрію, калію, кальцію, глюкози, амінокислот відбувається в результаті активних процесів життєдіяльності. В реабсорбції іонів натрію важлива роль належить дегідрогеназі янтарної кислоти. Завдяки електростатігчній взаємодії активний транспорт позитивно заряджених іонів натрію викликає також перехід негативно заряджених іонів хлору і деяких інших іонів. У великій кількості в канальцях відбувається всмоктування води. Активний транспорт органічних і неорганічних речовин із первинної сечі в тканинну рідину нирок і в кров підвищує осмотичний тиск у тканинній рідині і знижує його у канальцевій сечі. Внаслідок різниці осмотичного тиску вода переходить із первинної сечі в тканинну рідину і кров.
Перехід води вирівнює осмотичний тиск сечі у звивистих канальцях першого порядку до рівня осмотичного тиску крові. Тобто сеча у звивистих канальцях залишається ізотонічною крові. У петлі Генле ізотонічність сечі порушується внаслідок функціонування зворотно-протитечійної системи. Два коліна петлі Генле (низхідне і висхідне), тісно торкаючись одне одного, функціонують як єдиний механізм. Епітелій проксимального відділу пропускає воду, але не пропускає іони натрію. Епітелій дистального відділу петлі здатний активно реабсорбувати іони натрію і у той же час утримувати воду. Таким чином, вихід води з сечі у тканинну рідину в проксимальному канальні сприяє реабсорбції натрію в дистальному канальні, а реабсорбція натрію в свою чергу зумовлює пасивний перехід води через епітелій проксимального канальця. Ці процеси взаємообумовлені. На початок петлі Генле надходить значна кількість сечі, яка ізотонічна крові. У канальцях петлі сеча втрачає велику кількість води і натрію, із петлі витікає значно менша кількість сечі, знову ізотонічної або навіть гіпотонічної по відношенню до плазми крові. Петля, таким чином, працює як концентраційний механізм, що реабсорбує велику кількість води та іонів натрію.
У звивистих канальцях другого порядку відбувається подальше всмоктування іонів натрію, калію, води та інших речовин. На відміну від попередніх відділів, величина реабсорбції іонів натрію і калію у звивистих канальцях другого порядку не постійна, а змінюється у залежності від рівня іонів натрію і калію у крові і є важливим регуляторним механізмом, який підтримує сталість концентрації цих іонів у організмі.
Шляхом секреції у кінцеву сечу потрапляють речовини, що синтезуються у нирках: гіпурова кислота, аміак, іони водню.
