Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.

Терморегуляція організму людини – це процеси регулювання виділень тепла, сприяючі підтримці постійної температури тіла, яка близька до 36,5 градусам. Умови, які порушують нормальний тепловий режим людини, називаються дискомфортними. Умови, за яких обмін речовин в організмі нормальний, не виникає напруженої обстановки з теплообміном, називаються комфортними. Вони, також, є оптимальними. Зона, повністю відводить тепло, що виділяється організмом, в якій не відбувається напруга системи терморегуляції, є зоною комфорту.

Існує три способи, за допомогою яких здійснюється терморегуляція організму:

 Біохімічний спосіб.

 Зміна інтенсивності кровообігу.

 Інтенсивність потовиділення.

При першому способі, біохімічному, змінюється інтенсивність відбуваються в організмі процесів. Наприклад, ри зниженні температури навколишнього середовища виникає м’язова тремтіння, яка підвищує виділення теплоти. Подібна терморегуляція організму людини називається хімічною.

При другому способі, організм самостійно регулює подачу крові, яка, в даному випадку, розглядається як носій тепла. Вона транспортує тепло від внутрішніх органів до поверхні організму. При цьому відбувається необхідне звуження, або розширення судин. При високій температурі навколо – судини розширюються, приплив крові від внутрішніх органів посилюється, при низькій температурі відбувається зворотний процес. Судини звужуються, зменшується приплив крові, назовні надходить менше тепла.

При зменшенні температури повітря відбувається зниження тепловіддачі, потовиділення, вологості поверхні шкіри, отже, за рахунок зменшення випаровування знижується тепловіддача організму. Великі втрати вологи можуть бути небезпечні для людини.

У другому і третьому випадку відбувається фізична терморегуляція організму людини.

Мікроклімат суттєво впливає на стан людини, його працездатність. На комфортність умов життя і діяльності впливає газовий склад повітря, оптимальні метеоумови. Параметри мікроклімату забезпечують теплообмін організму з навколишнім середовищем. Це і є терморегуляція людини.

В умовах природних ці параметри коливаються в значних межах. При їх зміні стає не таким, як раніше і самопочуття людини. Приміром, переносимість навколишнього повітря залежить не тільки від температури, але і від вологості, швидкості повітря. Доведено, що при температурі навколишнього середовища, що перевищує 25 градусів, працездатність знижується. А чим більше вологість повітря, тим швидше настає перегрів організму, тому що менше поту випаровується. Виділення його виснажує організм. При цьому він втрачає багато вітамінів, мікроелементів, мінералів.

При тривалому впливі на організм високої температури у поєднанні з підвищеною вологістю температура тіла може підніматися до 39 градусів. Цей стан називається гіпертермією. Воно може бути небезпечним для життя.

Знижені температури повітря є також бути небезпечними. Вони не менш небезпечні, ніж високі. Виникає охолодження та переохолодження, зване гіпотермією. І, як результат – холодові травми.

Терморегуляція організму людини відбувається всіма способами відразу. Але періодично якийсь з них буває задіяний менше, а якийсь набагато більше.