- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
Для визначення енергоутворення застосовують пряму і непряму калориметрію.Пряма заснована на застосуванні калориметричної камери.По трубках циркулює вода.Тепло,що виділяється людиною в камері нагріває воду.Знаючи к-сть води у трубках і зміни її температури розраховують к-сть виділеного тепла.Q=mct(m-маса води,c-теплоємність,t-різниця температури).Непряма калориметрія проводиться за допомогою розрахунків,без камери. В основі теплоутворення в організмі лежать окислювальні процеси,у яких поглинається О2 і виділяється СО2.Це дає можливість визначити теплоутворення в організмі за його газообміном-з урахуванням засвоєного кисню і виділеного СО2.Найбільш поширений метод Дугласа-Холдейна при якому протягом 10-15хв збирають видихуване повітря в мішок.Мішок з повітро-непроникної тканини(він міститься на спині,дихає через маску з клапанами,які дають можливість легко вдихати повітря і видихувати в мішокюДалі вимір об’єм видихуваного повітря і визнач вміст О2 і СО2 у ньому.О2 що поглинається організмом витрачається на окиснення білків,жирів,вуглеводів).Окислення 1 г цих р-ин потребує неоднакової к-сті О2 і супровджується виділенням неоднакової к-сті О2 і супровджується виділенням неоднакової к-сті тепла.При окислені 1 г білка виділ 4,1ккал тепла,на це потрібно 0,966л О2.При окислені 1г жиру-9,3ккал тепла,при споживані О2 2,019л.При окислені 1г вуглеводів 4,1 ккал тепла,а витрачається 0,8302 О2.К-сть енергії,яка звільняється при витратах 1л О2-калоричний коефіцієнт О2.Він завжди сталий для кожної поживної р-ни,при окислені білків-4,6ккал,жирів-4,69ккал,вуглеводів 5,05ккал.Знаючи к-сть О2 використану організмом,можна розрахувати енергетичні витрати,якщо відомо які р-ни (білки,жири,вуглеводи) окислювались в організмі.Показником цього є дихальний коефіцієнт(ДК)-відношення об’єму виділення СО2 до об’єму О2,який вико рис на окислення.ДК-сталий,але різний при окислені білків,жирів та вуглеводів.При окислені вуглеводів Дк=1,жирів=0,7,білків=0,8(С6Н12О6+6О2=6СО2+6Н2О).При мішаній їжі Дк=0,85-0,9. Для визначення енергетичного обміну непрямим способом необхідно: 1)визначити об’єм легеневої вентиляції(спірографія) 2)визначити процентний вміст О2 і СО2 у видихуваному повітрі 3)визначии к-сть використаного О2 та звільненого СО2 4)розраховують ДК 5)за спеціальними таблицями розраховують калоричний еквівалент,який при Дк 0,85=4,862ккал,при ДК 0,9-4,924ккал.
Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
Інтенсивність окислювальних процесів і перетворення енергії залежить від індивідуальних особливостей організму(стать,вік,маса,зріст,умови і характер харчування,м’язова робота,стан внутрішніх органів,а також від умов зовн серед-температура,тиск,вологість,склад повітря. Основний обмін(ОО)-рівеньобміних процесів в організмі,необхідні для його функціонування в умовах фізіологічного спокою. Для визначення ОО досліджуваний має бути у стані м’язового спокою після 12-16год прийому їжі,при температурі зовн повітря 8-20С-зона комфорту,в стані неспання,оскільки сон зменшує ОО на 8-10%.Величину ОО виражають к-стю тепла в ккал на 1кг маси або на 1м2 поверхні тіла за 1 год або за 1 добу.Для чол. середнього віку,зросту і середньої ваги ОО=4,19кДж або 1ккад на 1кг маси за 1 годину.За добу 7,117кДж(1700ккал).Для жінки тієї ж ваги ОО на 10% нижчий.У дітей ОО на 1 кг маси значно вищий ніж у дорослих.До 40 років ОО залиш стабільним,у похилому віці знижується.ОО можна розрахувати за формулами,таблицями і методом прямої калориметрії. ОО підвищується при гіпер ф-ції щитоподібної залози і зниж при її гіпофункції,а аткож при знижені ф-ції гіпофізу і статевих залоз.Велике значення для ОО має поверхня тіла. «Закон поверхні тіла» Рубнера:ОО обернено пропорційний до маси тіла,і прямо пропорційний до поверхні.М’язова робота значно підвищ ОО,тому добові енерговитрати людини,що проводить частину доби у русі,значно перевищує вихідний вихід ОО-це збільшення наз робочим додатком,він тим більший чим інтенсивніше робота. Після прийому їжі інтенсивність обміну р-ин збільшується.Це збільшення починається за 1 год після прийому їжі і досягає максимуму за 3 год після їжі.Вплив прийому їжі,що підсилює обмін р-ин та енерговитрати наз специфічно-динамічною дією їжі.Білкова їжа збіл на 30% а жирів і вуглеводів=14-15%. Регуляція обміну р-ин здійснюється умовно-рефлекторно.
