- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Обмін води.Роль води в організмі
Для життя людини вода є дуже важливою. Вона становить до 75% загальної маси тіла людини. Особливо велика кількість її в плазмі крові, лімфі, травних соках. Коливання кількості води в організмі можливе тільки у вузьких межах. Втрата води близько 10% її від маси тіла призводить до тяжких порушень в організмі. Без води людина може прожити не більше 10 діб. Основна функція води в організмі полягає в тому, що вона є розчинником більшості речовин. За участю води відбуваються важливі фізико-хі- мічні процеси у клітинах і тканинах. Переробка організмом різних поживних речовин і виділення продуктів їхнього розпаду можливі лише при достатній у ньому кількості води. Вода має велику теплоємність і теплопровідність, завдяки чому вона переносить тепло по всьому організмові і вирівнює температуру тіла. При випаровуванні з поверхні тіла вода забирає надлишок тепла.
Організм постійно витрачає воду. Значна її кількість виділяється з сечею, потом, водяною парою, що видихається разом із повітрям. Тому всі витрати води мають поповнюватися. За нормальної зовнішньої температури людина за добу повинна споживати близько двох літрів води. При високій температурі та важкій фізичній роботі ця кількість зростає до 4-5 літрів.
Класифікація води.Водний баланс
Природні води можна класифікувати за різними ознаками: а) за температурою, °С: холодні: переохолоджені 0, дуже холодні 0-10, холодні 10-20; низькотермальні: теплі 20-37, гарячі 37-50; високотермальні: дуже гарячі 50-100, перегріті > 100; б) за місцем розташування: метеорні – атмосфера; поверхневі – океани, моря, озера, річки; підземні – земні надра; в) за різним станом у гірських породах: у вигляді пари – міститься у незаповнених пустотах і порах порід, дуже рухома, може конденсуватись; гігроскопічна – вкриває тонкою плівкою частинки породи, міцно утримується молекулярними та електричними силами; плівка – вкриває частини породи товстішою плівкою, може рухатись, але підвладна силі тяжіння; гравітаційна, або вільна – підкоряється силі тяжіння і передає гідростатичний тиск. Це, зокрема, капілярна вода, яка може підійматися всупереч гравітації, наприклад у легких глинах – на висоту до 12 м, щоправда, за дуже тривалий час (близько року); у формі льоду – заповнює тріщини в породах або залягає у формі пластів; г) за вмістом розчинених речовин, г/л: прісні < 1; мінералізовані 1-25; з морською солоністю 25-50; розсоли > 50; д) за ступенем забрудненості виділяють шість класів якості води (Единые критерии качества вод. − М., 1982): 1-й клас – вода дуже чиста. Її використовують в усіх галузях економіки без попередньої підготовки, для питного водоспоживання із знезаражуванням; 2-й клас – вода чиста. Питне водоспоживання потребує досить складної водопідготовки (хлорування), в інших галузях таку воду використовують, як правило, без попередньої підготовки; 3-й клас – дуже незначно забруднена. Для питних та інших виробничих цілей потребує складної підготовки (стандартне очищення), в деяких випадках (зрошення, охолодження й ін.) підготовка не потрібна; 4-й клас – незначно забруднена. Вода навіть після підготовки непридатна для питного водопостачання, риборозведення, цілей рекреації, при використанні для інших виробничих цілей потребує дуже складної підготовки. Придатна тільки зі спеціальним очищенням у разі техніко-економічної доцільності; 5-й клас – сильно забруднена. Може лише умовно використовуватися для зрошення й охолодження, але непридатна для інших цілей; 6-й клас – надзвичайно забруднена. Практично не може застосовуватися для використання, за винятком судноплавства і лісосплаву. Між кількістю споживаної і виділеної за добу води існує суворе рівновагу. Водний баланс в організмі дорослої людини підтримується за допомогою:
питної води (чай, кава і т. д.) - 800-1000 мл;
супу - 500-600 мл;
води, що міститься у твердих продуктах, - 700 мл;
води, що утворюється в самому організмі, - 300-400 мл.
Добова потреба організму людини у воді становить 2300-2700 мл. Надмірне споживання води приносить шкоду, так як посилює навантаження на серце і підвищує процеси розпаду білка.
Вода - обов'язковий складовий компонент їжі людини, в організмі - це основне середовище, а в багатьох випадках і обов'язковий учасник великої кількості хімічних реакцій і фізико-хімічних процесів. На 55-65% тіло дорослої людини складається з води. Особливо багаті водою тканини молодого організму. Вода в організмі визначає постійність внутрішнього середовища і є однією з головних умов його нормальної життєдіяльності.
Вода і продукти її дисоціації (іони водню і гідроксилу) визначають структуру і біологічні властивості білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, а також структуру і функціональні властивості біологічних мембран і клітинних органел, запобігають перегрів організму. Втрата великої кількості рідини призводить до згущення крові, в результаті чого у людини виникають почуття спраги і потреба відшкодувати втрачену рідину.
За добу доросла людина виділяє з сечею, калом і повітрям, що видихається близько 2,5 л води. При інтенсивному фізичній праці і підвищенні температури тіла ця кількість помітно збільшується, головним чином внаслідок потовиділення.
Людина задовольняє потреби організму в рідині як за рахунок вільної рідини, її змісту в рідких і твердих продуктах харчування, так і за рахунок води, що утворюється в організмі в процесі обміну речовин. При окислюванні 1 г жирів утворюється 1,07 мл води, 1 г білків відповідно 0,41 мл, 1 г вуглеводів - 0,55 мл.
У виведенні води з організму найбільш важливу роль відіграють нирки, шкіра і легені. При цьому кількості випитої вільної рідини і рідини, виведеної із сечею, приблизно рівні. З повітрям, що видихається за добу втрачається 300-400 мл води.
