Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі

Вуглеводи — головне джерело енергії для життєдіяльності й функціонування організму. Окиснення 1 г вуг­леводів дає стільки ж енергії, як і окиснення 1 г білків, тобто 17,2 кДж, але, на відміну від білків, вуглеводи легко розщеплюються. У травному тракті складні вуглеводи розщеплюються до глюкози, яка всмоктується в кров і надходить до печінки і тканин. У тканинах глюкоза перетворюється на тваринний крохмаль - глі­коген. Запаси глікогену відкладаються головним чином у м'язах та печінці. Глікоген печінки використовується для підтримання концентрації глюкози в крові у тих випадках, коли вона в про­міжках між вживанням їжі не надходить з органів травлення в кров. Рівень глюкози в крові підтримується на сталому рівні (0,10-0,12%) і регулюється гормонами підшлункової залози. Один із них (інсулін) надлишок глюкози в крові перетворює на гліко­ген, який відкладається в печінці й м'язах, знижує концентрацію глюкози в крові. Другий гормон {глюкагон) при нестачі глюкози в крові розщеплює глікоген до глюкози і підвищує її рівень. Не­правильне харчування, ожиріння, алкоголь, психічні стреси вис­нажують клітини підшлункової залози, що утворюють інсулін. Регуляція глюкози порушується. Вона виводиться з сечею.Рівень глюкози крові від 3,5-5,5ммоль/л,важлива гомеостатична константа. При цьому виникає захворювання — цукровий діабет. Воно досить поширене і небезпечне.Вуглеводи містяться в основному в рослинних продуктах, бага­тих на крохмаль і цукор. Значний вплив на вуглеводневий обмін здійснює інсулін(знижує рівень глюкози в крові,посилює вироблення глікогену).Збільшення рівня глюкози крові виникає під впливом глюкагону,адреналіну,глюкокортикоїдів,соматотропного гормону-гіпофізу,тироксину,трийодтреоніну.

Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія

У крові здорової дорослої людини в нормі міститься 3,3 - 5,5ммоль/л (80 - 120 мг%) глюкози. Перевищення вмісту глюкози в крові (більше 5,5 ммоль/л) зветься гіперглікемією, а зниження (менше 3,3 ммоль/л) - гіпоглікемією. Після прийому їжі глюкоза з кишківника всмоктується в кров, і її рівень в плазмі підвищується - виникає аліментарна гіперглікемія. Але це явище є короткочасним: у печінці глюкоза швидко перетворюється на запасний полісахарид - глікоген. Регулятором цього процесу є гормон Р-клітин підшлункової залози - інсулін. При цукровому діабеті у випадку порушення його вироблення або у випадках інсулінорезистентності клітин організму процес утилізації глюкози порушується і виникає гіперглікемія. У разі підвищення рівня глюкози зверх 9,9 - 10,0 ммоль/л вона виводиться нирками - виникає глюкозурія.

Усі клітини використовують глюкозу як джерело енергії, але найбільше глюкози потребує головний мозок, для якого вона є майже єдиним джерелом енергії. Тому при гіпоглікемії він потерпає в першу чергу, і за вмісту глюкози менш як 3 - 2,5 ммоль/л людина впадає у гіпоглікемічну кому - непритомніє. Гіпоглікемія виникає під час голодування, інтенсивних фізичних навантажень, нервових напружень Підвищене вживання рафінованих цукру та борошна сприяє розвитку відносної (функціональної) гіпоглікемії. Такий стан є надто небезпечним для дітей - призводить до затримки розумового розвитку і значних порушень мозкових функцій. Діти стають невротичними, гіперактивними, агресивними. Існує думка, що на тлі функціональної гіпоглікемії розвиваються наркоманії, алкоголізм, схильність до асоціальної поведінки.