Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)

Здійснюється нервовою та ендокринною с-мою. Соматотропний гормон під час росту забезпечує збільшення маси усіх органів,у дорослих синтез білка.

Гормони щитоподібної залози в нормальних к-стях стимулюють синтез білка і активують ріст.В надмірних к-стях(тероексикоз) сприяє розпаду білків. Глюкокортикоїди(гормони кори наднирників) посилюють розпад білків(особливо у м’язовій тканині). Статеві гормони(тестостерон) мають анаболічний ефект-стимулюють синтез білків.

Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження

Функції жирів в організмі-досить різноманітні. Вони використовуються як джерело енергії. При розщепленні 1 г жиру утворюється 39 кДж енергії. Але жири як джерело енергії використовуються лише тоді, коли вичерпуються в організмі запа­си енергії вуглеводів. Жирова тканина захищає організм від надмірних витрат теп­ла. Жири входять до складу клітинних мембран. Вони містять жи­ророзчинні вітаміни. Жир захищає шкіру від висихання і набря­кання при контакті з водою. У травній системі жири їжі розщеплюються до гліцерину і жир­них кислот, з яких на мікроворсинках кишечника утворюються специфічні для даного організму жири, що надходять у лімфу, а потім у кров. При надмірному надходженні в організм жирів час­тина їх відкладається у жировій тканині підшкірної клітковини, сальнику та сполучній тканині, що оточує внутрішні органи, ут­ворюючи жирові депо. Під час важкої фізичної праці, при пере­охолодженні або голодуванні цей жир використовується організ­мом як джерело енергії. Частина запасного жиру може надійти в кров, розщепитися на гліцерин та жирні кислоти і з кров'ю пот­рапити до печінки, де вони перетворюються на глікоген. Це свід­чить про те, що між жировим та вуглеводним обміном існує взає­мозв'язок. В їжу треба вживати жири як тваринного (сало, масло), так і рослинного (рідкі олії) походження. Жири ро­слинного походження містять незамінні компоненти, які відсутні в тваринних жирах. У клітинах жири розщеплюються до води і вуглекислого газу. Жири-3-гліцериди олеїнової,пальмітинової,стеаринової,деяких інших жирних к-от. Тригліцериди-найб калорійні р-ни(9,3ккал).Це гідрофобні р-ни,запасаються у зневодненій формі.Жири складають 10-120% маси тіла людини і у 50% у випадках ожиріння,більшість їх міститься у жировій тканині,менше усередині.Жирова тканина міститься у підшкірній клітковині-зовн жир і у порожнинах навколо внут органів,печінці,у м’язах-вісцеральний-внут жир(є небезпечний). Фосфоліпіди-входять до структури мембран,беруть участь у проведені нервових імпульсів,у процесі згортання крові,в імунних р-ціях. Стерини-холестерин-неестерифікований у складі мембран.Є джерелом жовчних к-от,стероїдних гормонів. Жир всмоктується у лімфу,звідти потрапляє в жирові депо,далі може вико рис як енергетичний(пластичний) матеріал і в жировому обміні велике значення має печінка.В ній з гліцерину і жирних к-от синтезується глікоген. Жири рослинного походження містять ненасичені жирні к-ти(лінолева,ліноленова,арахідонова). Рослинні жири-це олії(соняшникова,оливкова,ріпакова,лляна,кукурудзяна).Поліненасичені жирні к-ти (омега3,6,9).Мають захисний ефект для серцево-судинної с-ми.