- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
Білки складають основу всіх життєвих функцій організму. Вони є будівельним матеріалом усіх елементів клітин. Виконують такі важливі функції, як скорочення м'язів, транспорт кисню, захист організму від шкідливих речовин (пригадайте, що таке імунітет). Багато фізіологічно активних речовин (ферменти, гормони) також є білками. Білки можуть використовуватися організмом і як джерело енергії. При окисненні 1 г білка в організмі звільняється 17,2 кДж енергії.
До складу білків входить 20 амінокислот,з яких 12-синтезуються ворганізмі(заміні),а 8-незаміні а-к мають надходити ззвоні.Незаміні-лейцин,ізолейцин,валін,метіонін,лізин,треонін,фенілаланін,триптофан. Вони можуть по-різному сполучатися між собою, утворюючи надзвичайно велику кількість різноманітних складних білкових молекул. У кожної людини будова білка не схожа на будову білків іншої людини.
Білки бувають рослинного і тваринного походження. Білки тваринного походження (наприклад, білки молока, м'яса, яєць) містять незамінні амінокислоти, які не утворюються ні в рослинах, ні в організмі людини, але є необхідними для її розвитку і підтримання життєдіяльності. Тому вони обов'язково повинні надходити до організму з їжею. Нестача в організмі навіть однієї незамінної амінокислоти призводить до небажаних значних змін у фізіологічному стані людини.
Перетворення білків в організмі відбувається багатьма етапами .У травному каналі білки розщеплюються до амінокислот. Всмоктуючись у кров, амінокислоти транспортуються до клітин тканин, де з них на рибосомах за участю нуклеїнових кислот синтезуються білки, властиві для даного організму. Водночас білки клітини і частина амінокислот розпадаються до вуглекислого газу, води та інших речовин. Продукти розпаду білків і надлишок води виводяться з організму через нирки, легені та шкіру. В клітині білки використовуються для побудови всіх її елементів, тому білкова їжа має особливе значення для молодого організму, що росте. Білки містяться переважно в продуктах тваринного походження і бобових. Білки крові:Білок крові гемоглобін за без транспорт газів(О2,СО2),фібриноген(згортання крові),альбуміни(буферні властивості:рН крові,онкотичний тиск),глобуліни(імунні властивості). Ф-ції: -всі процеси обміну р-ин регулються діяльністю ферментів,які є білками -рухові ф-ції за без скоротливі білки(актин,міозин) -білок-пластичний матеріал -білок-джерело енергії -гормони-біологічно-активні р-ни,вбільшості є білками.Беруть участь в регуляції. В добовому раціоні не менше 30% має бути біологічно цінних білків(твар походження). Обмін білків здій в 2 етапи: 1)гідроліх білків до а-к 2)дезамінування та пере амінування кислот у печінці
Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
Азотистий баланс-це співвідношення к-сті азоту,що надійшов в організм і азоту виведеного з організму.Єдине джерело азоту-білок.Засвоєння азоту розраховують за різницею вмісту його у спожитій їжі і у калі.Знаючи к-сть засвоєного азоту легко розрахувати заг к-сть білка засвоєного організмом.Оскільки в білках 16% азоту,тобто 1г азоту міститься у 6,25% г білка. Щоб взнати к-сть зруйнованого білка необхідно знати заг к-сть азоту виділеного з організму. Азотовмісні продукти обміну-сечовина,сечовина к-та,креатин,креатинін.Виводиться сечею та потом.Між к-стю азоту введеного з білками в організм і к-стю азоту виведеного з нього існує певна взаємозалежність.У дорослої людини при адекватному харчуванні як правило к-сть введеного азоту=к-сті азоту виведеного з організму.Це наз азотистий баланс.Якщо збільш к-сть введеного білка,то азотиста рівновага швидко відновлюється тільки на більш високому рівні.У випадках коли надходження азоту перевищують його виведення відзначають позитивний азотистий баланс-синтез білка в організмі переважає над його розпадом.Такий стійкий позитивний азотистий баланс спостерігається у всіх випадках збільшення маси тіла:в процесі росту,при вагітності збільшення маси плода,при одужані після важких хвороб,при фізичному тренуванні,що супроводжується збільшенням м’язової маси. Білки в організмі не депонуються,тому при надходженні надмірної к-сті білка частина його витрачається на пластичні або енергетичні потреби або перетворення н ажири і вуглеводи. Коли к-сть введеного в організм азоту менша ніж к-сть виведеного існує негативний азотистий баланс.Він буває при білковому голодувані,похилому віці,а також при важких хворобах. Мінімальні витрати білків в організмі пов’язані з провідними процесами життєдіяльності в стані спокою перераховані на 1кг маси було названо Рубнером-коефіцієнтом зношення.Розраховують цей коефіцієнт при безбілковій дієті ал епри достатньому введені усіх інших поживних р-ин.Для дорослих за Кучерявим він становить 0,028-0,075г азота на 1кг ваги за добу. К-сть білка в їжі,що покриває коефіцієнт зношування(23-25г)-білковий мінімум.К-сть білка,що повністю забезпечує ріст,життєдіяльність організму наз білковим оптимумом.При легкій фізичній роботі 100-110 г білка на добу,при важкій до 200г.
