- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
Всмоктування – це важливий фізіологічний процес проникнення речовин через клітинну мембрану в клітини, а із клітин – у внутрішнє середовище організму. Цей процес проникнення речовин відбувається за допомогою:
- дифузії;
-активного переносу речовин через мембрану проти градієнта концентрацій, і потребує затрати енергії;
- пасивного переносу речовин, який нагадує полегшену дифузію і не потребує вільної енергії;
- піноцитозу.
Процес всмоктування відбувається в усіх відділах травного тракту, але звичайно з різною інтенсивністю. У ротовій порожнині відбувається всмоктування невеликої кількості води з розчиненими в ній мінеральними солями, всмоктування слабкого розчину алкоголю, глюкози та незначної кількості амінокислот.
Відносно невелике всмоктування відбувається у дванадцятипалій кишці – першому відділі тонкого кишечника. Основне всмоктування відбувається у найтоншій і клубовій кишках завдяки особливій будові слизової оболонки. Вона має вип’ячування – ворсинки, число яких на 1 кв.мм від 18 до 40, висота їх 0,5-1,5 мм. Поверхня ворсинки вкрита одношаровим епітелієм. Край утворений великою кількістю мікроворсинок, завдяки яким площа всмоктування збільшується і складає близько 500 кв.м. Під епітелієм ворсинок розміщується пухка волокниста сполучна тканина, в якій проходять кровоносні, лімфатичні судини та нерви.
В центрі порожнини ворсинки знаходиться лімфатичний капіляр, що закінчується сліпо, і в кожну ворсинку входять 1-2 артеріоли, які там розгалужуються на капілярну сітку. У сполучнотканинній основі ворсинки наявні окремі дрібні гладеньком’язові волокна, завдяки яким ворсинки здатні до скорочення.
Розчинні у воді мінеральні речовини всмоктуються в основному в тонкому кишечнику шляхом активного транспорту.
Продукти розщеплення білків - амінокислоти, всмоктуються також способом активного транспорту в кровоносні капіляри ворсинок кишечника і потрапляють у систему воротної вени в печінку. Тут вони підлягають різноманітним перетворенням. Значна частина їх використовується для синтезу білків: альбуміну, протромбіну, фібриногену, деяких глобулінів… Амінокислоти розносяться кровотоком по всьому організму і слугують вихідним матеріалом для синтезу різноманітних тканинних білків, гормонів, ферментів, гемоглобіну та інших речовин білкової природи.
В кровоносні капіляри ворсинок всмоктуються і продукти розщеплення вуглеводів – моносахариди. По воротній вені вони потрапляють у печінку, де значна їх частина перетворюється на глікоген. Частина глюкози потрапляє в загальний кровоток, розноситься ним по всьому тілу і і використовується як основний енергетичний матеріал. Деяка частина глюкози перетворюється в тригліцериди і відкладаються в жирових депо, тобто в підшкірній жировій клітковині та сальнику.
Продукти розщеплення жирів в основному всмоктуються в центральну лімфатичну судину ворсинок. Найлегше всмоктуються жири вершкового масла та свинячого сала. Речовина гліцерин, що утворюється в результаті переварювання жирів добре розчиняється у воді і легко всмоктується через епітелій слизової оболонки кишечника. Жирні кислоти нерозчинні у воді і при всмоктуванні поєднуються із жовчними кислотами і солями, утворюючи комплекси – розчинні мила, які проникають через стінку кишки. Пройшовши через епітеліальні клітини кишок, ці комплекси розрушуються. Ворсинка кишечника, скорочуючись, видавлює лімфу із наявними в ній дрібними жировими частинками. Тому лімфа, яка відтікає від кишечника, за кольором нагадує молоко і її часто називають молочним соком. Основна маса ліпідів відкладається в жирових депо. Із них жири використовуються з енергетичною та пластичною метою.
У товстому кишечнику в невеликих кількостях можуть всмоктуватися глюкоза, амінокислоти та інші легкі для всмоктування речовини. Всмоктування води шляхом дифузії розпочинається в шлунку та інтенсивно проходить в тонкому і особливо у товстих відділах кишечника.
Як складний фізіологічний процес – всмоктування – керується нервовими та гуморальними впливами.
Ендоцитоз — процес активного надходження твердих і рідких речовин із зовнішнього середовища усередину клітини, поширений у всіх типах клітин. Розрізняють два типи ендоцитозу: Фагоцитоз — процес поглинання клітиною твердих об'єктів, таких як бактерії, віруси, залишки мертвих клітин тощо. Навколо поглинутого об'єкта утворюється велика внутрішньоклітинна вакуоль — фагосома. Розмір фагосом — від 250 нм і більше[Джерело?]. Фагоцитоз дуже широко росповсюджений, а у людей та високоорганізованих тварин виконує захисну функцію. Сам процес вперше описав український вчений І. І. Мечніков (1883).
Піноцитоз — процес поглинання клітиною рідких субстратів і дрібних часток із навколишнього середовища. При піноцитозі від мембрани відходять всередину клітини невеликі бульбашки — ендосоми. Вони меньші від фагосом (їх розмір до 150 нм)[Джерело?] і зазвичай не містять великих частинок. Після утворення ендосоми до неї підходить первинна лізосома, і ці два мембранні бульбашки зливаються, утворюючи вторинну лізосому. Процес піноцитозу постійно здійснюють всі еукаріотичні клітини. ПЕРСОРБЦІЯ – транспорт речовин через міжклітинний простір. Пасивний транспорт - це рух молекул або іонів по концентраційному або електрохімічного градієнту. Це може бути проста дифузія, як у випадку проникнення через плазматичну мембрану газів (наприклад О2 і СО2) або простих молекул (етанолу). При простій дифузії розчинені в позаклітинному середовищі невеликі молекули послідовно розчиняються в мембрані і потім у внутрішньоклітинному середовищі. Вказаний процес неспецифічний, при цьому швидкість проникнення через мембрану визначається ступенем гідрофобність молекули, тобто її жиророзчинні. Швидкість дифузії через ліпідний біслой прямо пропорційна гідрофобністі, а також трансмембранному градієнту концентрації або електрохімічного градієнту.
Осмос - пасивне переміщення деяких речовин через напівпроникну мембрану.
Активний транспорт - це перенесення речовини через плазматичну чи внутрішньоклітинну мембрану або через шар клітин, що протікає проти електрохімічного градієнту, тобто з витратою вільної енергії організму. У більшості випадків, але не завжди, джерелом енергії служить енергія макроергіческіх зв'язків АТФ. Різні транспортні АТФази, локалізовані в клітинних мембранах, що беруть участь у механізмах перенесення речовин, є основним елементом молекулярних пристроїв - насосів, які забезпечують виборче поглинання та відкачування певних речовин клітиною. Активний специфічний транспорт неелектролітов (молекулярний транспорт) реалізується за допомогою декількох типів молекулярних машин - насосів і переносників. Транспорт неелектролітов (моносахаридів, амінокислот та інших мономерів) може бути спряженим з симпортом - транспортом іншої речовини, рух якого по градієнту концентрації є джерелом енергії для першого процесу. Симпорт може забезпечуватися іонним градієнтом (наприклад, натрію) без безпосередньої участі АТФ.
