Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки

Перетравлення й всмоктування їжі в основ­ному завершується у тонкому кишечнику. Завдяки хвилеподібним (перистальтичним) і маятникоподібним скороченням кишечника неперетравлені рештки харчової маси (хімусу), позбавлені поживних речовин, надходять до товстого кишечника. Він має три відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком (апендиксом), ободову і пряму кишки. Загальна його довжина - 150 см. Залози товстого кишечника виділяють сік, у якому кількість ферментів не­значна, але у стінках товстої кишки є велика кількість мікро­організмів, які розщеплюють рослинну клітковину, синтезують віта­мін К та вітаміни групи В. У товстому кишечнику всмоктується вода і формуються калові маси, які надходять до прямої кишки. Випорожнення прямої кишки відбувається рефлекторно за участі діафрагми й м’язів живота.Центр цього рефлексу знаходиться в спинному мозку.Його діяльність регулюється відділами головного мозку,про це свідчить можливість довільної затримки акту дефекації. Товста кишка є місцем проживання великої кількості мікроорганізмів. Вони формують ендоекологічний мікробний біоценоз (спільнота).Мікрофлора товстого кишечника складається з трьох груп мікроорганізмів: головною ( біфідобактерії і бактероїди - майже 90% від всіх мікробів), супутньої ( лактобактерії , ешерехіі , ентерококи - близько 10 %) і залишкової ( цітробактер , ентеробактерій , протеї, дріжджі, клостридії, стафілококи та ін - близько 1%). У товстій кишці перебуває максимальна кількість мікроорганізмів (у порівнянні з іншими відділами травного тракту). На 1 г калу доводиться 1010-1013 мікроорганізмів.

Нормальна мікрофлора здорової людини бере участь у формуванні імунологічної реактивності організму людини, запобігає розвитку в кишечнику патогенних мікробів, синтезує вітаміни (фолієву кислоту, ціанокобаламін, філлохинон) і фізіологічно активні аміни, здійснює гідроліз токсичних продуктів метаболізму білків, жирів і вуглеводів, запобігаючи ендотоксінеміі .

У процесі життєдіяльності мікроорганізмів, Що відносяться до нормальної мікрофлори, Утворюються органічні кислоти, які знижують рН середовища і тим самим перешкоджають розмноженню патогенних, гнильних і газоутворюючих мікроорганізмів.

Біфідобактерії, лактобактерії, еубактеріі, пропіонбактеріі і бактероїди підсилюють гідроліз білків, зброджують вуглеводи, обмилюють жири, розчиняють клітковину і стимулюють перистальтику кишечника. Біфідо-і еубактеріі, а також ешерихії за рахунок своїх ферментних систем беруть участь в синтезі і всмоктуванні вітамінів, а також незамінних амінокислот. Бактеріальні модулінибіфідо - І лактобактерії стимулюють лімфоїдний апарат кишечника, збільшують синтез імуноглобулінів, інтерферону та цитокінів, пригнічуючи розвиток патогенних мікробів. Крім того, модуліни посилюють активність лізоциму. Анаеробні бактерії виробляють біологічно активні речовини (бета-аланін, 5-аміновалеріановой і гамма-аміномасляної кислоти), медіатори, що роблять вплив на функції травної та серцево-судинної систем, а також на органи кровотворення.

На склад мікробного співтовариства товстого кишечника впливають багато ендогенні та екзогенні фактори. Так, рослинна їжа призводить до збільшення ентерококів і еубактеріі, Тваринні білки і жири сприяють розмноженню клостридії і бактероїдів, Але знижують кількість біфідобактерії і ентерококів, Молочна їжа призводить до збільшення числа біфідобактерії.

Природним регулятором мікрофлори кишечника є антимікробні речовини, Віднайдені слизовою оболонкою кишечника і містяться в травних секретах (лізоцим, лактоферин, дефеніни, секреторний імуноглобулін А). Нормальна перистальтика кишечника, що просуває химус в дистальному напрямку, дуже впливає на рівень заселеності мікробами кожного відділу кишкового тракту, перешкоджаючи їх розповсюдженню в проксимальному напрямку. Тому порушення рухової активності кишечника сприяють виникненню дисбактеріозу (зміни кількісних співвідношень і складу мікрофлори).