- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
Травлення-фізична і механічна обробка вжитої їжі в результаті чого її компоненти втрачають видову специфічність але зберігають енергетичну і пластичну цінність.Після цього поживні р-ни всмоктуються кров або лімфу і асимілюються організмом. Фізичні зміни-механічна обробка,подрібнення,набрякання і розчинення. Хімічні зміни-послідовні процеси,що відб в ході хім. р-цій з ферментами травних соків(денатурація,де полімеризація під впливом гідролітичних ферментів 3-х основних груп-протеаз,ліпаз,карбогідраз). Фермети-біологічні каталізатори,вони специфічні,чутливі до р-ції середовища,до температури і здатні активізуватись іншими ферментами або іонами. Залежно від походження гідролаз розрізняють:аутолітичне травлення-здійснюється ферментами,що входять до складу харчових продуктів.Симбіонтне-гідролази утв симбіонтами(бактерії,одноклітинні).Власне травлення-здій ферментами,що синтезується у даному макроорганізмі. За локалізацією процесів травлення: -внутрішньоклітинне-гідроліз р-ин,що надходять у клітину шляхом піно або фагоцитозом(лейкоцити за без фагоцитоз) -позаклітинне-є дискантне(порожнинне).Ферменти слини діють на певній дистанції. -пристінкове(контактне)
Травлення в ротовій порожнині
Відбувається подрібнення,змочування слиною,аналіз смакових якостей їжі,початок гідролізу деяких р-ин(15-18 с).Слина виробляється 3 парами крупних слинних залоз(привушні,підщелепні та під’язикові) також знаходиться велика к-сть дрібних залоз. Слина-в’язка,мутнувата рідина,її щільність 1,001-1,017.Склад її залежить від швидкості секреції.рН=5,8-7,4.Мішана слина містить 99,5% вод,решта сухий залишок є неорганічними компонентами(хлорили,карбонати,фосфати,органічні-їх в 2-3 рази більше(білки,а-к,вуглеводи,сечовина,аміак у незнчній к-сті,креатин).Також міститься муцин-надає в’язкості і сприяє ковтанню. Ферменти: 1)альфаамілізі-гідролізує вуглеводи(крохмаль,глікоген розщеплює до декстринів,а далі до дисахаридів) 2)мальтоза-розщеплює мальтозу до глікози) 3)амілаза починає діяти в ротовій порожнині,а далі триває у шлунку доки у глибокі шари цієї грудки не надійде кислий шлунковий сік. В слині також є протеази,ліпази,РНКази-вони не активні. Вода-активатор слиновиділення. Слиновиділення починається у відповідь на вигляд,запах їжу-умовно-рефлекторно.Гальмують слиновиділення-біль негативні емоції,псих напруження. За добу в людини виділяється 1-1,5 л слини.
Функція шлунку.Травлення у шлунку
Основними функціями шлунка є хімічна і фізична обробка їжі, що надійшла з ротової порожнини, накопичення хімусу та його поступова евакуація в кишечник. Він також бере участь у проміжному обміні речовин, екскретіруя продукти метаболізму, у тому числі продукти білкового обміну, які після їх гідролізу абсорбуються і потім утилізуються організмом. Велику роль відіграє шлунок в гемопоезу, у водно-сольовому обміні і підтримці сталості рН в крові. Власне травна діяльність шлунка забезпечується шлунковим соком, секретується залозами шлунка, під дією якого відбувається гідроліз білків, набухання, денатуровані ряду речовин і клітинних структур їжі. У шлунку продовжується дія ферментів слини,і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки.Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку.Шлунковий сік-прозора рідина,що має кислу р-цію,містить ферменти,слиз і соляну кислоту.За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 л шлункового соку.Фермент шлункового(пепсин) розщеплює складні білки на простіші молекули а-к.Шлунковий сік містить також ферменти,які розщеплюють жири.Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної к-ти та від само перетравлювання власними білковими ферментами.Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна к-та-це прозора рідина без кольору з характерним запахом,бо містить HCl(0,3-0,5%) і має кислу р-цію(рН 1,5-1,8-чистого шлункового соку).Але шлунковий вміст має вищий рН бо HCl нейтралізується їжею.Кислотність шлункового соку мінлива і залежить від швидкості секрецій.За добу виробляється 2-2,5л. Значення соляної к-ти: -забезпечує набрякання і денатурацію білків -активує пепсиноген створює кисле середовище,необхідне для дії пепсинів -має антибактеріальні властивості(якщо в їжі були бактерії,то вона може їх нейтралізувати) -бере участь у регуляції діяльності ШКТ -стимулює S-клітини 12-палої кишки,що утв секретин До складу шлункового соку входять органічні та неорганічні р-ни.З органічних важливими є ферменти:7видів пепсиногенів,утв головними клітинами слизової оболонки,які активуються у пепсин і діють при різному рН(оптимум 1,5-2).Пепсин що є активним при рН 3,2-3,5 наз гастриксин.Вони активні на різні види білків.Пепсини гідролізують білки до поліпептидів,а-к утв мало.Є ще ліпаза-вона не активна,діє тільки на емульсовані жири. Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу.Жирна їжа затримується 6-8 год,вуглеводна до 4 годтн.Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37С і за наявності соляної к-ти.
