- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Транспорт газів кров*ю
Кров переносить О2 від легень до тканин і СО2 від тканин до легень.О2 транспортується у вигляді оксигемоглобіну.Перетворення гемоглобіну на оксигемоглобін залежить від напруги розчиненого О2,графічно ця залежність виражається кривою дисоціації оксігемоглобіна.Коли напруга О2=0 то в крові міститься тільки відновлений гемоглобін.Підвищення напруги О2 супроводжується зростанням к-сті оксигемоглобіну,але ця залежність не лінійна.Крива має S-подібну форму.Особливо швидко рівень оксигемоглобіну зростає при збільшенні напруги О2 від 10 до 40мм рт ст.,при 60 мм рт ст. насиченість гемоглобіну О2=80-90%,а при подальшому підвищені напруги О2 наближається до повного насичення дуже повільно.Крива має 2 частини: круту і плоску.Плоска чатина відповідає високим напругам О2(більше 60мм рт ст.) і свідчить що за цих умов вміст оксігемоглобіну слабко залежить від напруги О2 та його парціального тиску в альвеолярному і атмосферному повітрі.Крута частина відповідає напругам О2 звичним для тканин(35 мм рт ст.).У тканинах де інтенсивність обміну низька,частина оксігемоглобіну не дисоціює.Спорідненість гемоглобіну до О2 мінлива.На неї впливають:1)в еритроцитах міститься р-на,яка наз 2,3-дифосфогліцерат.Молекули цієї р-ни занурюють у цент частину молекули гемоглобіну,що призводить до зниження його спорідненості до О2.К-сть цієї р-ни збільш при зменшенні напруги О2 у крові.Крива дисоціації зсувається вправо-О2 легше переходить у тканини.2)спорідненість гемоглобіну до О2 зниж при збільшенні конц водневих іонів та СО2.Крива зсувається вправо.3)впливає підвищ температури.
Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
Мкасимальна к-сть О2,яку може зв’язати кров при повному насичені гемоглобіні О2 наз кисневою ємкістю крові(КЄК).Вона залежить від вмісту крові гемоглобіну.1г гемоглобіну здатен зв’язати 1,34мл О2.Якщо вміст гемоглобіну 140г/л то КЄК=187,7мл або 19 об’ємних% в літрі крові.В середньому КЄК артеріальної крові=180-200 мл О2.У жінок=180,чол.=200.Венозна кров в стані спокою містить 120мл на л О2.Таим чином,проходями капілярами тканини кров віддає не весь О2.К-сть О2,що поглинає тканина з артеріальної крові наз коефіцієнтом утилізації кисню(КУК).Щоб його розрахувати необхідно різницю вмісту О2 в артер і веноз крові поділити на вміст О2 у венозній крові іпомножити на 100%.КУК=200-120/120*100%=30-40% При важкій м’язовій роботі змінюється до 50-60%.
Крива дисоціації гемоглобіну
Кров переносить О2 від легень до тканин і СО2 від тканин до легень.О2 транспортується у вигляді оксигемоглобіну.Перетворення гемоглобіну на оксигемоглобін залежить від напруги розчиненого О2,графічно ця залежність виражається кривою дисоціації оксігемоглобіна.Коли напруга О2=0 то в крові міститься тільки відновлений гемоглобін.Підвищення напруги О2 супроводжується зростанням к-сті оксигемоглобіну,але ця залежність не лінійна.Крива має S-подібну форму.Особливо швидко рівень оксигемоглобіну зростає при збільшенні напруги О2 від 10 до 40мм рт ст.,при 60 мм рт ст. насиченість гемоглобіну О2=80-90%,а при подальшому підвищені напруги О2 наближається до повного насичення дуже повільно.Крива має 2 частини: круту і плоску.Плоска чатина відповідає високим напругам О2(більше 60мм рт ст.) і свідчить що за цих умов вміст оксігемоглобіну слабко залежить від напруги О2 та його парціального тиску в альвеолярному і атмосферному повітрі.Крута частина відповідає напругам О2 звичним для тканин(35 мм рт ст.).У тканинах де інтенсивність обміну низька,частина оксігемоглобіну не дисоціює.Спорідненість гемоглобіну до О2 мінлива.На неї впливають:1)в еритроцитах міститься р-на,яка наз 2,3-дифосфогліцерат.Молекули цієї р-ни занурюють у цент частину молекули гемоглобіну,що призводить до зниження його спорідненості до О2.К-сть цієї р-ни збільш при зменшенні напруги О2 у крові.Крива дисоціації зсувається вправо-О2 легше переходить у тканини.2)спорідненість гемоглобіну до О2 зниж при збільшенні конц водневих іонів та СО2.Крива зсувається вправо.3)впливає підвищ температури.
