- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
Проведення збудження в міокарді відбувається за участю провідної с-ми а також за рахунок передачі збудження з одного кардіоміоцита на другий.Швидкість проведення збудження по передсердях- 1м/с,по шлуночках 0,8 м/с,а по елементах провідної с-ми до 4-5 м/с,тобто значно швидше.Передсердя і шлуночки розмежовані фіброзним кільцем,тому збудження між ними передається тільки волокнами провідної с-ми.Процеси проведення збудження регулюються:парасимпатичні впливи зменшують швидкість проведення,а симпатичні-підвищують провідність.
Механізм виникнення збудження в серці: Клітини робочого міокарда передсердь та шлуночків не здатні до автоматизму.Потенціали дії в них виникають лише під впливом збудження,що поширюється від збуджених до не збуджених ділянок,забезпечуючи деполяризацію останніх.Коли врезультаті цієї деполяризації мембранний потенціал досягає критичного значення,виникає потенціал дії.Щодо клітин серця,то вони спонтанно де поляризуються до критичного рівня.Такі атипові кардіоміцити складають провідну с-му серця.У порівнянні з робочими кардіоміоцитами клітини провідної с-ми серця товстіші,у них мало міофібрил,багато мітохондрій.Найхарактернішою їхньою особливістю є відсутність справжніх мембранних потенціалів.Після попереднього виникнення потенціал дії повертається до рівня -60мВ,і одразу починає розвиватись наступна деполяризація-повільна діастолічна деполяризація,яка характеризується плавним переходом у фазу швидкої.Крім того,потенціалу дії атипових клітин притаманні повільне наростання кривої у фазу швидкої деполяризації.Повільна діастолічна деполяризація виникає спонтанно,без дії подразника.Механізм її розвитку пов’язаний із входом до атипових клітин Na+ і Ca2+ через Са2+ канали.Це відбувається після реполяризації мембрани.
Електричні явища в серці.Електрокардіографія
Методика дослідження електричної активності серця за допомогою реєстрації електричних потенціалів серця з поверхні тіла називається електрокардіографією.Криві що реєструються за допомогою цього метода,наз електрокардіограмами(ЕКГ).В наш час він широко застосовується в клінічній практиці з діагностичною метою,в спортивній медицині,фізіології.ЕКГ відбиває збудження серця,але не його скорочення.На ЕКГ розрізняють 5 зубців-Р,Q,R,S,T.Зубці P,R,T наз позитивними,бо спрямовані вверх від ізометричної лінії,а зубці Q і S негативними,тому що вони спрямовані вниз від ізометричної лінії.Для реєстрації ЕКГ застосовують відведення потенціалів від кінцівок і поверхні грудної клітки.Існують три стандартні відведення:1)права рука-ліва рука.2)права рука-ліва нога.3)ліва рука-ліва нога. Електричні явища, що спостерігаються в тканинах при збудженні, називають струмами дії. Вони виникають і в працюючому серці, так як збуджений ділянка стає електронегативний по відношенню до збудженому. Зареєструвати їх можна з допомогою електрокардіографа. Наше тіло є рідким провідником, тобто провідником другого роду, так званим іонним, тому біоструми серця проводяться по всьому тілу і їх можна реєструвати з поверхні шкіри. Щоб не заважали струми дії скелетних м'язів, людини укладають на кушетку, просять лежати спокійно і накладають електроди. Для реєстрації трьох стандартних біполярних відведень від кінцівок електроди накладають на шкіру правої і лівої руки - I відведення, правої руки і лівої ноги - II відведення і лівої руки і лівої ноги - III відведення. При реєстрації грудних (перикардіальних) уніполярних відведень, що позначаються літерою V, один електрод, який є неактивним (індиферентним), накладають на шкіру лівої ноги, а другий - активний - на певні крапки передньої поверхні грудей (V 1, V 2, V 3, V 4, V 5, V 6). Ці відведення допомагають визначити локалізацію ураження серцевого м'яза. Крива запису біострумів серця називається електрокардіограмою (ЕКГ). ЕКГ здорової людини має п'ять зубців: Р, Q, R, S, Т. Зубці Р, R і Т, як правило, спрямовані вгору (позитивні зубці), Q і S - вниз (негативні зубці). Зубець Р відображає збудження передсердь. У той час, коли збудження досягає м'язів шлуночків і поширюється по них, виникає зубець QRS. Зубець Т відображає процес припинення збудження (реполяризації) в шлуночках. Таким чином, зубець Р становить передсердну частина ЕКГ, а комплекс зубців Q, R, S, Т - шлуночкову частину. Електрокардіографія дає можливість детально дослідити зміни серцевого ритму, порушення проведення збудження по провідній системі серця, виникнення додаткового вогнища порушення при появі екстрасистол, ішемію, інфаркт серця.
