- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
Тромбоцити – це без’ядерні клітини, утворені шляхом відщеплення ділянок цитоплазми від мегакаріоцитів, величезних структурних утворень, які знаходяться в червоному кістковому мозку. Вони циркулюють в крові 5-11 днів, потім руйнуються в печінці і селезінці. Лікарі часто називають тромбоцити кров’яними пластинками, так як вони функціонують без ядра. Ці маленькі клітини відповідають за згортання крові. Будь-яка травма, навіть сама незначна, веде до пошкодження судин, а значить, до кровотечі. Будь забій був би смертельний для нас, якби в організмі не існувало системи згортання крові.
При пошкодженні судини тромбоцити легко склеюються між собою і осаджуються на пошкодженій поверхні, беручи участь в утворення згустку.
Крім того, тромбоцити беруть участь у живленні судинної стінки, її регенерації, виділяють речовини, що стимулюють поділ і ріст клітин ендотелію при загоєнні ран.
Кількість тромбоцитів в крові людини змінюється і може підвищуватися і знижуватися. У нормі В микролитре крові міститься 180-320 тис. тромбоцитів. У новонароджених дітей до 10 дня нормальна кількість тромбоцитів знаходиться в межах 100-420 тис. клітин на мікролітр, у дітей старше року норма така ж, як у дорослих. Зниження рівня тромбоцитів в організмі називається тромбоцитопенія. Збільшення рівня тромбоцитів в крові вище 320 тис. клітин на мікролітр називається тромбоцитозом.
Групи крові.Визначення груп крові
Гру́па кро́ві — це класифікація крові за наявністю або відсутністю певних успадковуваних антигенів на поверхніеритроцитів. Такими антигенами можуть бути білки, вуглеводи, глікопротеїни або гліколіпіди, в залежності від системи груп крові. У людини відомо близько тридцяти систем груп крові[1], серед яких найважливішими є система AB0 та система Rh. У разі переливання крові тільки несумісність за цими двома системами може становити серйозну загрозу для здоров'я. Приналежність крові людини до тієї чи іншої групи залежить від наявності в еритроцитах певних антигенів (аглютиногенів), які позначаються літерами А і В.
Еритроцити І групи не мають вказаних аглютиногенів, їх прийнято позначати як 0(І).
Еритроцити II групи крові містять аглютиноген А, і таку групу крові позначають як А (II).
В осіб з III групою крові в еритроцитах знаходиться аглютиноген В, і таку групу крові позначають як В (III).
Нарешті, в осіб з IV групою крові в еритроцитах є аглютиногени А і В, і групу крові таких людей позначають як AB(IV).
Крім аглютиногенів у сироватці крові завжди містяться антитіла (аглютиніни) до відповідних аглютиногенів.
Так, в осіб з 0(І) групою крові виявляють аглютиніни α і β, в осіб з А(ІІ) групою крові — аглютинін β, з В(ІІІ) групою крові — аглютинін α , з АВ (IV) групою крові аглютинінивідсутні.
Таким чином, у крові людини ніколи не зустрічаються одночасно аглютиноген А з аглютиніном α і аглютиноген В з аглютиніном β, тому аглютинація (від лат. agglutinatia — зклеювання) не відбувається. Для визначення групи крові використовують 2 серії сироваток (для контролю) трьох груп крові Оαβ(І), Аβ (II), Вα (III). Однаковий результат має бути одержаний з сироватками обох серій.
На суху знежирену тарілку, яку розподіляють на 6 секторів з позначенням трьох груп крові, наносять по одній великій краплі стандартних сироваток крові кожної групи (обох серій) так, що утворюється 2 ряди крапель сироватки в такому порядку: 0αβ(I), Aβ(II),Bα(III).
Кров, яку досліджують, наносять біля кожної краплі сироватки. Потім кров і сироватку кожної групи перемішують чистою скляною паличкою, після чого тарілку злегка похитують. Одержані результати (наявність або відсутність аглютинації) відмічають через 5 хв (але не пізніше 10-ї хвилини). Якщо аглютинація не відбулася в жодній із крапель, то це кров 0(I) групи. Якщо аглютинація відбулася в краплях з сироватками Оαβ(І) і Вα(IIІ) груп крові, то кров належить до А(ІІ) групи. Якщо аглютинація відбулася в краплях з сироватками Оαβ(І) і Аβ(II) групи крові, ця кров належить до В(III) групи. Нарешті, якщо аглютинація відбулася в усіх краплях сироватки, це вказує на приналежність крові до AB(IV) групи. Разом з тим, беручи до уваги можливість несправжньої аглютинації (псевдоаглютинації), необхідно ще поставити реакцію з сироватками AB(IV) групи крові. Відсутність аглютинації підтвердить правильність визначення групи крові. Для виключення псевдоаглютинації до отриманої після реакції суміші додають 1—2 краплі ізотонічного розчину натрію хлориду. Несправжня аглютинація швидко зникає, а справжня залишається без змін.
При визначенні групи крові завжди треба звертати увагу на термін придатності сироваток.
