- •Поняття про руховий апарат.Його роль в організмі Основні фізіологічні властивості м’язової тканини
- •Форми(види) та режими м*язових скорочень
- •Поодиноке м*язове скорочення
- •Механізм виникнення тетанусу в організмі.Види тетанічних скорочень
- •Оптимум і песимум сили та частоти подразнення за м.Є.Введенським
- •Рухові одиниці,їх функціональні відмінності
- •Сила м*язів,її визначення.Максимальна,абсолютна,відносна сила
- •Фактори,що визначають силу м*язів:морфологічні,функціональні,біохімічні
- •Робота м*язів.Види механічної роботи м*язів
- •Коефіцієнт корисної дії м*язів
- •Втома.Теорії втоми.Втома при різних видах м*язової діяльності.Активний відпочинок
- •Будова гладких м*язів.Місце в організмі.Фізіологічні властивості
- •Структурно-функціональна організація автономної нервової системи(анс)
- •Симпатичний,парасимпатичний та мета симпатичний відділи,їх функції
- •Автономні рефлекси,їх особливості
- •Медіатори анс.Види циторецепторів(ацетилхолінові,адреналінові,пуринові,серотонінові
- •Склад,кількість і функції крові
- •Плазма крові,її склад.Значення складових частин плазми
- •Фізико-хімічні властивості крові:в*язкість,питома вага,осмотичний тиск,рН,онкотичний тиск
- •Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові
- •Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну
- •Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
- •Тромбоцити,їх роль в організмі,будова кількість
- •Групи крові.Визначення груп крові
- •Правила переливання крові
- •Резус-фактор.Резус-конфлікт
- •Кровотворення.Органи кровотворення і кроворуйнування
- •Загальна характеристика системи кровообігу.Функціональне значення малого і великого кіл кровообігу
- •Фізіологічні властивості серцевого м*яза:збудливість,автоматія,провідність,скоротливість,рефрактерність
- •Провідна система серця.Механізм виникнення збудження в серці
- •Електричні явища в серці.Електрокардіографія
- •Серцевий цикл.Фази серцевого циклу
- •Зовнішні прояви роботи серця:серцевий поштовх,тони серця,артеріальний пульс
- •Частота серцевих скорочень(чсс).Фактори,що впливають на чсс
- •Серцевий ритм.Аритмії:дихальна,синусова,екстрасистолія,фібриляція
- •Регуляція діяльності серця
- •Фактори,що забезпечують безперервність руху крові по судинах
- •Систолічний і хвилинний об*єм крові
- •Об*ємна і лінійна швидкості кровоточу.Фактори,які впливають на об*ємну і лінійну швидкості
- •Артеріальний тиск,види артеріального тиску:систолічний,діастолічний,пульсовий,середній.Тиск крові в різних ділянках судинної системи
- •Пульсова хвиля,механізм її виникнення.Артеріальний пульс.Швидкість розповсюдження пульсової хвилі
- •Регуляція судинного тонусу
- •Поняття про дихання,його значення для організму.Етапи дихання
- •Загальний план будови дихального апарату.Значення верхніх дихальних шляхів
- •Механізм вдиху і видиху.Вентиляція легень
- •Зовнішнє дихання,його показники.Частота дихання
- •Життєва ємність легень
- •Газообмін у легенях і тканинах
- •Транспорт газів кров*ю
- •Киснева ємність крові.Артеріо-венозна різниця.Коефіцієнт утилізації кисню
- •Крива дисоціації гемоглобіну
- •Дихальний центр,його локалізація
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Суть і значення травлення.Види травлення.Травні ферменти
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Функція шлунку.Травлення у шлунку
- •Загальна характеристика травлення у 12-палій кишці
- •Фази шлункової секреції
- •Жовч,її склад і функції.Регуляція утворення жовчі і жовчовиділення
- •Кишкова секреція.Порожнинне і пристінкове травлення.Моторна функція тонкої кишки
- •Травлення в товстій кишці.Значення бактеріальної мікрофлори товстої кишки
- •Всмоктування.Ендоцитоз.Персорбція.Пасивний та активний транспорт
- •Обмін білків в організмі.Значення білків.Біологічна цінність білків їжі
- •Азотистий баланс.Позитивний і негативний азотистий баланс.Коефіцієнт зношування.Білковий мінімум.Білковий оптимум
- •Регуляція обміну білків(нервова,гуморальна)
- •Обмін жирів в організмі.Значення жирів.Жири тваринного і рослинного походження
- •Утворення і розпад жирів в організмі.Регуляція жирового обміну
- •Регуляція обміну жирів(нервова,гуморальна)
- •Значення вуглеводів.Обмін вуглеводів в організмі
- •Гіперглікемія,гіпоглікемія,глюкозурія
- •Регуляція вуглеводневого обміну
- •Обмін води.Роль води в організмі
- •Класифікація води.Водний баланс
- •Обмін солей.Роль солей в організмі
- •Мікроелементи,мікроелементи
- •Вітаміни,їх значення для організму
- •Характеристика водорозчинних вітамінів:в1,в2,в3,в6,в12,рр,с.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби людини у вітамінах
- •Характеристика жиророзчинних вітамінів:а,д,е,к.Ознаки гіповітамінозу.Добові потреби
- •Обмін енергії.Методи прямої і непрямої калориметрії.Калоричний коефіцієнт кисню.Дихальний коефіцієнт
- •Основнйи обмін,його значення.Фактори,що впливають на основний обмін
- •Терморегуляція.Температура тіла.Їїї визначення.Ізотермія.Гіпотермія.Гіпертермія.
- •Температура тіла - комплексний показник теплового стану організму тварин і людини. Вимірювання температури
- •Хімічна і фізична терморегуляція.Механізм тепловіддачі
- •Органи виділення.Нирки та їх функція
- •Механізм утворення сечі.Гломерулярна(клубочкова) фільтрація.Канальцева реабсорбція.Канальцева секреція
Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету
Імунітет (лат. immunitas — звільнення) — прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму проти генетичне чужорідних речовин (антигенів). Якщо антигенами є мікроорганізми або токсини, розвивається інфекційний, або антитоксичний, імунітет; при пересаджуванні чужорідних клітин, тканин і органів — трансплантаційний імунітет; у відповідь на виникнення пухлин — протипухлинний імунітет тощо. Найчастіше поняття "імунітет" означає несприйнятливість до збудників інфекційних хвороб. Імунітет буває природним (спадковий і набутий) і штучний. Спадковий імунітет обумовлений захисною функцією ряду тканин, наприклад, шкіри, слизових оболонок. Шкіра не тільки затримує на поверхні патогенні мікроби але й виділяє речовини, які знищують їх. Бактерицидними властивостями наділені слина та шлунковий сік людини. Набутий імунітет виникає у людей які перенесли інфекційне захворювання або після введення їм вакцин і сироваток. Для того, щоб набути штучний імунітет, використовують вакцину (активний імунітет) – препарат з ослабленою вірулентністю мікроорганізмів і сироватки (пасивною) – готові захисні речовини (антитіла). Природний імунітет — несприйнятливість до інфекційних захворювань, яка передалась у спадок дитині від матері (природжений) або виникла після перенесення хвороби (набутий). Нині розроблені методи, що дають змогу створювати штучний імунітет. Активний штучний імунітет виробляється в результаті введення в організм ослаблених або вбитих збудників інфекції. Це викликає легку форму хвороби, під час якої в організмі утворюються специфічні антитіла і людина стає несприйнятливою протягом тривалого часу до того захворювання, проти якого було зроблено щеплення. Таке щеплення використовують проти поліомієліту, туляремії, коклюшу та інших хвороб. Профілактичне щеплення відіграє важливу роль у боротьбі з інфекційними хворобами. Пасивний імунітет створюють введенням в організм лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти збудників хвороб. Цей імунітет зберігається впродовж кількох місяців. Лікувальні сироватки добувають з крові тварин (частіше коней), яким поступово вводять все більші Дози інфекційного матеріалу. В крові тварини накопичуються антитіла. Періодично таку кров відбирають і виготовляють з неї лікувальну сироватку. Неспецифічні механізми імунітету -це загальні фактори і захисні пристосування організму. До них відносяться: непроникність здорової шкіри і слизових оболонок; непроникність гисто-гематологічних бар'єрів; наявність бактерицидних речовин в біологічних рідинах (слина, сльоза, кров, спинномозкова рідина); виділення вірусів нирками; фагоцитарная система; бар'єрна функція лімфоїдної тканини; гідролітичні ферменти; інтерферони; лімфокіни; система комплементу.
Неушкоджена шкіра і слизові оболонки очей, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, статевих органів є непроникними для більшості мікробів.
Секрети се і потових залоз мають бактерицидну дію по відношенню до багатьох інфекцій (крім гноєтворних коків).
Лущення шкіри - постійне оновлення верхнього шару - є важливим механізмом її самоочищення від мікробів і інших забруднень.
Слина містить лізоцим, що володіє протимікробну дію.
Мігательний рефлекс очей, рух війок епітелію дихальних шляхів в поєднанні з кашльові рефлексом, перистальтика кишечника - все це сприяє видаленню мікробів і токсинів.
Таким чином, неушкоджена шкіра і слизові оболонки є першим захисним бар'єром для мікроорганізмів. Специфічні механізми імунітету - це антителообразование в лімфатичних вузлах, селезінці, печінці і кістковому мозку. Специфічні антитіла виробляються організмом у відповідь на штучне введення антигену (щеплення) або в результаті природної зустрічі з мікроорганізмом (інфекційна хвороба).
антигени - Речовини, що несуть ознака чужорідність (білки, бактерії, токсини, віруси, клітинні елементи).
Ці речовини здатні:
а) викликати утворення антитіл,
б) вступати у взаємодію з ними.
антитіла- Білки, здатні вступати в зв'язок з антигенами і нейтралізувати їх. Вони строго специфічні, тобто діють тільки проти тих мікроорганізмів або токсинів, у відповідь на введення яких вони виробилися.
Серед антитіл розрізняють:
антитоксинів(Нейтралізують токсини мікробів),
аглютиніни (Склеюють мікробні клітини),
преціпітіни (Осаджують білкові молекули),
опсоніни (Розчиняють мікробну клітину), вируснейтрализующие антитіла та ін. Все антитіла - це змінені глобуліни або імуноглобуліни (1д), захисні речовини, елементи гуморального імунітету. 80 - 90% антитіл знаходяться в гамма-глобулинах. Так 1дС і 1дМ захищають від вірусів і бактерій, 1дА захищає слизові оболонки травної, дихальної, сечової та статевої систем, 1дЕ бере участь в алергічних реакціях. Концентрація 1дМ підвищується при гострих запальних процесах, 1дС - при загостренні хронічних захворювань.
