Імунітет.Неспецифічні і специфічні фактори імунітету

Імунітет (лат. immunitas — звільнення) — прояв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму проти генетичне чужорідних речовин (антигенів). Якщо антигенами є мікроорганізми або токсини, розвивається інфекційний, або антитоксичний, імунітет; при пересаджуванні чужорідних клітин, тканин і органів — трансплантаційний імунітет; у відповідь на виникнення пухлин — протипухлинний імунітет тощо. Найчастіше поняття "імунітет" означає несприйнятливість до збудників інфекційних хвороб. Імунітет буває природним (спадковий і набутий) і штучний. Спадковий імунітет обумовлений захисною функцією ряду тканин, наприклад, шкіри, слизових оболонок. Шкіра не тільки затримує на поверхні патогенні мікроби але й виділяє речовини, які знищують їх. Бактерицидними властивостями наділені слина та шлунковий сік людини. Набутий імунітет виникає у людей які перенесли інфекційне захворювання або після введення їм вакцин і сироваток. Для того, щоб набути штучний імунітет, використовують вакцину (активний імунітет) – препарат з ослабленою вірулентністю мікроорганізмів і сироватки (пасивною) – готові захисні речовини (антитіла). Природний імунітет — несприйнятливість до інфекційних захворювань, яка передалась у спадок дитині від матері (природжений) або виникла після перенесення хвороби (набутий). Нині розроблені методи, що дають змогу створювати штучний імунітет. Активний штучний імунітет виробляється в результаті введення в організм ослаблених або вбитих збудників інфекції. Це викликає легку форму хвороби, під час якої в організмі утворюються специфічні антитіла і людина стає несприйнятливою протягом тривалого часу до того захворювання, проти якого було зроблено щеплення. Таке щеплення використовують проти поліомієліту, туляремії, коклюшу та інших хвороб. Профілактичне щеплення відіграє важливу роль у боротьбі з інфекційними хворобами. Пасивний імунітет створюють введенням в організм лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти збудників хвороб. Цей імунітет зберігається впродовж кількох місяців. Лікувальні сироватки добувають з крові тварин (частіше коней), яким поступово вводять все більші Дози інфекційного матеріалу. В крові тварини накопичуються антитіла. Періодично таку кров відбирають і виготовляють з неї лікувальну сироватку. Неспецифічні механізми імунітету -це загальні фактори і захисні пристосування організму. До них відносяться: непроникність здорової шкіри і слизових оболонок; непроникність гисто-гематологічних бар'єрів; наявність бактерицидних речовин в біологічних рідинах (слина, сльоза, кров, спинномозкова рідина); виділення вірусів нирками; фагоцитарная система; бар'єрна функція лімфоїдної тканини; гідролітичні ферменти; інтерферони; лімфокіни; система комплементу.

Неушкоджена шкіра і слизові оболонки очей, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, статевих органів є непроникними для більшості мікробів.

Секрети се і потових залоз мають бактерицидну дію по відношенню до багатьох інфекцій (крім гноєтворних коків).

Лущення шкіри - постійне оновлення верхнього шару - є важливим механізмом її самоочищення від мікробів і інших забруднень.

Слина містить лізоцим, що володіє протимікробну дію.

Мігательний рефлекс очей, рух війок епітелію дихальних шляхів в поєднанні з кашльові рефлексом, перистальтика кишечника - все це сприяє видаленню мікробів і токсинів.

Таким чином, неушкоджена шкіра і слизові оболонки є першим захисним бар'єром для мікроорганізмів. Специфічні механізми імунітету - це антителообразование в лімфатичних вузлах, селезінці, печінці і кістковому мозку. Специфічні антитіла виробляються організмом у відповідь на штучне введення антигену (щеплення) або в результаті природної зустрічі з мікроорганізмом (інфекційна хвороба).

антигени - Речовини, що несуть ознака чужорідність (білки, бактерії, токсини, віруси, клітинні елементи).

Ці речовини здатні:

а) викликати утворення антитіл,

б) вступати у взаємодію з ними.

антитіла- Білки, здатні вступати в зв'язок з антигенами і нейтралізувати їх. Вони строго специфічні, тобто діють тільки проти тих мікроорганізмів або токсинів, у відповідь на введення яких вони виробилися.

Серед антитіл розрізняють:

антитоксинів(Нейтралізують токсини мікробів),

аглютиніни (Склеюють мікробні клітини),

преціпітіни (Осаджують білкові молекули),

опсоніни (Розчиняють мікробну клітину), вируснейтрализующие антитіла та ін. Все антитіла - це змінені глобуліни або імуноглобуліни (1д), захисні речовини, елементи гуморального імунітету. 80 - 90% антитіл знаходяться в гамма-глобулинах. Так 1дС і 1дМ захищають від вірусів і бактерій, 1дА захищає слизові оболонки травної, дихальної, сечової та статевої систем, 1дЕ бере участь в алергічних реакціях. Концентрація 1дМ підвищується при гострих запальних процесах, 1дС - при загостренні хронічних захворювань.