Буферні системи крові.Кислотно-лужна рівновага.Поняття ацидозу,алкалозу.Лужний резерв крові

Хім. буферні с-ми крові: -буферна с-ма гемоглобіну(75%-найбільш потужна).Скл. з відновленого гемоглобіну та його калієвого. -карбонатна буферна с-ма.Це наймобільніша с-ма,склд. Н2СО3 та бікарбонату натрію. -фосфатна буферна с-ма.Скл. із одно фосфатного натрію та двосновного фосфату натрію. -білкова с-ма.Володіють амфотерними властивостями. В процесі метаб. кислих продуктів утв. значно більше,тому завжди існує небезпека закислення.Відповідно буферні с-ми більш стійкі до дії к-от ніж лугів. Лужний резерв крові-лужні солі слабких к-от,що містяться в крові.Його величину визнач. за к-стю мл вуглекислоти,яка може бути нейтралізована 100 мл крові при парціальному тиску СО2-40 мл рт.ст.,55-70 мл СО2 на 100 мл крові.Лужний резерв залежить від харак. харчування. Стале співвідношення між кислими та лужними еквів. крові наз. кислотно-лужною рівновагою крові,але за певних умов ця рівновага порушується,зміна рН у кислий бік-ацидоз,в лужний бік-алкалоз. Розрізняють газовий та метаболічний ацидоз та алкалоз.Газовий ацидоз розвив. внаслідок дихальної недостатності,що супров. гіперкапнією(збільш. конц. СО2).Метаб. ацидоз розвив. при порушенні обміну р-ин,при цукровому діабеті,при печінковій,нирковій недостатності,голодувані.Газовий алкалоз розвив. при гіпервентиляції внаслідок гіпокапнії.Метаб. алкалоз розвив. при великій втраті води.

Еритроцити,їх будова,кількість і функції.Фізіологічні та патологічні сполуки гемоглобіну

Еритроцити-червоні кров’яні тільця,що здійснюють в організмі дихальну ф-цію.Вони переносять кисень від легень до клітин,а вуглекислий газ-від клітин до легень.Еритроцити-дрібні безядерні клітини діаметром 7,5 мкм.К-сть їх дуже велика.В крові здорових чол.. 4,5*10 ¹² на л еритроцитів,,у жінок 3,7-4,7*10 ¹² на л.Збыльшення к-сты еритроцитів-еритроцитоз,зменшення-еритропенія(анемія).У нормі еритроцити живуть близько 120 днів,а потім руйнуються в селезінці й печінці.Кров поповнюється новими еритроцитами,які утв. в червоному кістковому мозку з особливих кліти-еритробластів(вони мають ядро,яке під час дозрівання еритроцита у кістковому мозку замінюється на гемоглобін). Ф-ції еритроцитів: Перша основна функція еритроцитів полягає в поглинанні кисню в легенях і перенесення його в капіляри тканин і в поглинанні вуглекислоти в капілярах тканин і доставці її в легені. Ця функція виконується гемоглобіном. Друга дуже важлива функція еритроцитів полягає в тому, що вони грають найголовнішу роль у збереженні активної реакції крові. Ця функція також виконується гемоглобіном і забезпечується проникністю оболонки еритроцитів для аніонів та її непроникністю для катіонів і гемоглобіну. Третя функція еритроцитів – підтримка іонного складу крові. Четверта функція еритроцитів – їх участь у водному і сольовому обміні. Близько 90% сухого залишку складає гемоглобін-дихальний пігмент крові людини.Він скл. З білка глобіна-4 гемо.Містить 2-валентне залізо,здатне приєднувати і віддвати О2,не змінюючи при цьому валентність. Види гемоглобіну: -А-гемоглобін(у дорослих) -F гемоглобін(у плода-фетальний) -S гемоглобін (людей у екваторіальних країнах-серповидна анемія) -С гемоглобін У крові здорових чол. міститься 130-160 г/л, у жінок 120-140 г/л. Відносне насичення гемоглобіну визначає кольоровий показник,в нормі він 0,8-1 якщо еритроцити мають такий показник наз.-нормохром. Гемоглобін утв. еритробласту лами і нормо бластулами червоного кісткового мозку.При руйнуванні в печінці він перет. На білірубін і з жовчю надходить до кишечника,надалі у вигляді уробіліну і стеркобіліну виводиться з організму. Основні фізіологічні сполуки гемоглобіну: 1) НbО2 (оксигемоглобін) - сполука Нb з киснем.  Має яскраво-червоний колір, що визначає колір артеріальної крові.Оскільки при взаємодії Нb з О2 окиснення не відбувається і ступінь окиснення заліза не змінюється, реакція називається реакцією оксигенації (неокиснення); 2) Нb (відновлений Нb або дезокси Нb) - Нb, який віддав кисень. Має темно-вишневий колір, що й визначає колір венозної крові. Реакція від'єднання кисню від Нb називається дезоксигенацією; Патологічні сполуки Нb: 1)НbСО (карбоксигемоглобін) -  сполука Нb з чадним газом (СО).Хімічна спорідненість гемоглобіну до СО у 300 разів вища, ніж до О2. Тому монооксид вуглецю витісняє О2 з гемоглобіну, зменшуючи киснезв’язувальну здатність крові. Навіть незначна кількість СО призводить до суттєвого зростання утворення НbСО. При концентрації СО в повітрі 0,1% - 80% Нb з'єднується не з О2, а з СО. При концентрації СО в повітрі 1% через декілька секунд настає смерть.Небезпека полягає в тому, що сполука НbСО є стійкою і Нb вже не може переносити кисень.Слабкі отруєння СО є процесом зворотним, і при диханні свіжим повітрям СО поступово від'єднується. Позитивний ефект дає дихання чистим киснем.За нормальних умов частка НbСО становить 1% від усього Нb. У курців цей показник дорівнює 3%, після глибокої затяжки - 10%; 2) Меt Нb (НbОН - метгемоглобін) - гемоглобін, який містить Fе3+ і має коричневий колір. Окиснення Fе2+ у Fе3+ у гемоглобіні відбувається при взаємодії з сильними окислювачами (КМnО4, анілін, бертолетова сіль), а також при введенні в організм ліків з окисними властивостями. Незначне окислення гемоглобіну до метгемоглобіну відбувається і в нормі. Однак за допомогою ферментних систем еритроцита (зокрема, системи НАДН-метгемоглобінредуктази) метгемоглобін знову перетворюється на гемоглобін. Уроджена відсутність ферментів цієї системи є однією з причин спадкової метгемоглобінемії.

Будова,кількість і функції лейкоцитів.Лейкоцитоз,лейкопенія.Лейкоцитарна формула

Лейкоцити-це безбарвні клітини,тому їх ще називають білі клітини крові.Є кілька видів лейкоцитів,різних за розмірами,будовою і функціями,але всі вони мають ядро.В 1 л крові здорової людини міститься 6,5*10⁹ лейкоцитів.Кількість лейкоцитів у крові може змінюватися.Збільшення лейкоцитів понад фізіологічну норму називають лейкоцитозом.Лейкоцитоз розвивається при запальних проесах,після споживання їжі та важкої фізичної роботи.Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми називають лейкопенією.Лейкоцитоз і лейкопенія можуть свідчити про захворювання організму. Лейкоцити живуть від кількох діб до кількох десятків років.Нові лейкоцити утворюються в червоному кістковому мозку,селезінці,лімфатичних вузлах.Ті лейкоцити,що утворюються в лімфатичних вузлах,живуть від 100 до 200 діб. Функції лейкоцитів. 1. Захисна: а) здатні до амебоїдних рухів, можуть виходити через стінку кровоносної судини у тканини (діапедез); б) синтез антитіл, речовин ферментної природи. 2. Транспортна (транспортують ферменти: протеази, пептидази, фізіологічно-активні речовини: гістамін, гепарин, серотонін. 3. Метаболічна (синтезують білки, глікоген, фосфоліпіди). 4. Регенераторна (виділяють трофони, що приймають участь у регенераторних процесах).

Лейкоцита́рна фо́рмула — це відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів (підраховується в зафарбованих мазках крові).

А×1/4000×20

Х=————————————

1 600

 Х — кількість лейкоцитів у 1 мкл крові, а — кількість еритроцитів у 80-ти малих квадратах сітки, 1/4000 — об'єм одного малого квадрата у мм³, 20 — ступінь розведення крові, 1600 — кількість малих квадратів (100 великих), у яких рахували еритроцити.