3.3. Форма деревостану або ярусність

За формою деревостани поділяють на одноярусні, двоярусні, триярусні і т.д. Одноярусні деревостани є простими, а ті, що мають два і більше ярусів – багатоярусними, або складними. У складних деревостанах перший ярус переважно складається із світлолюбних порід, а другий і наступні – із тіневитривалих. Одноярусні деревостани утворюють світлолюбні породи, наприклад сосна, модрина. Типовим двоярусним деревостаном є дубово-грабове: у першому (верхньому) ярусі зростає дуб, у другому ярусі - граб. Так, наприклад, деревостани в лісостепу характеризуються складністю будови, особливо діброви, де звичайними є триярусні мішані деревостани: 1-й ярус – 7Дз1Ясз1Клг1Ілг; 2-й ярус – 8 Лпс1Ябл1Клп; 3-й ярус – з клена татарського і ліщини. Часто утворюють складні, багатоярусні деревостани тіневитривалі породи (ялина, ялиця, граб). У такому випадку у верхньому ярусі розташовані дерева старшого віку, а в другому і у всіх наступних - молодші.

Ярус, на долю якого припадає найбільша частина запасу, називається основним, а інші яруси – другорядними.

Основою для виділення окремих ярусів є різниця в середній висоті і запасі окремих категорій дерев, які утворюють деревостан. Другий ярус виділяють, якщо:

• різниця середніх висот ярусів – не менше 20%;

• при висоті ярусу від 4 до 8 м, він виділяється за умови, що його висота становить не менше 1/4 висоти верхнього ярусу;

• відносна (лісівнича) повнота кожного ярусу має бути не менша 0,3.

• запас другого ярусу повинен становити не менше 30 м³/га;

За такого виділення ярусів одна й та ж порода може входити до декількох ярусів. Кожен ярус має визначений видовий склад.

Підріст і підлісок за яруси деревостану не приймають, оскільки вони є окремими ярусами лісового насадження.

Поділ деревостану на яруси має господарське значення тому, що для окремих ярусів необхідно здійснювати спеціальні лісогосподарські заходи, які з економічної точки зору не доцільно здійснювати в ярусах з малими запасами деревини.

3.4. Вік і вікова структура деревостану

Окремі дерева в деревостані звичайно розподіляються за віком, тому характеризуючи деревостан, розрізняють переважаючий і середній вік.

Переважаючим називають вік, який має більша частина дерев деревостану.

Середній вік - визначається як середньозважена величина пропорційно до участі у запасі деревостану окремих вікових груп дерев:

де, А₁, А₂, … А_n – вік окремих груп або поколінь дерев;

М₁, М₂, … М_n – відповідні їх запаси.

Визначення запасу – робота трудомістка, то враховуючи, що запаси прямо пропорційні до сум площ поперечних перерізів, середній вік можна визначити наступним чином:

де, G₁, G₂, … G_n – суми площ поперечних перерізів в окремих групах дерев або поколіннях.

Якщо вік дерев майже однаковий, то середній вік можна визначити як середньоарифметичний з віку окремих дерев, за допомого вікового бурава або підрахунком річних кілець на зрубаних деревах.

З точністю до одного року вік деревостану визначається при таксації лісових культур, рік створення яких відомий, та молодняків у віці до 10 років. У деревостанах старшого віку вік визначається за укрупненими категоріями (градаціями) – класами віку.

Клас віку – це той віковий період (інтервал), в який потрапляє вік деревостану.

Прийняті такі градації тривалості класів віку (позначаються римськими цифрами):

1. 20 років – для деревостанів, які зростають у горах і переважно для таких порід як ялина, ялиця, дугласія, тис, ялівець, кедр, бук та клен-явір;

2. 10 років – для хвойних порід у рівнинних умовах, твердолистяних і м’яколистяних порід;

3. 5 років – для швидкорослих порід (тополі, верби), а також для деревостанів з переважанням ільмових, акації білої та гледичії, ясена зеленого, кленів ясенелистого і татарського.

Таблиця

Протяжність класів віку у роках при різних градаціях тривалості класу віку

Тривалість (градація) класу віку:
20 років		10 років			5 років
клас віку	протяжність у роках		клас віку	протяжність у роках		клас віку	протяжність у роках
I	1-20		I	1-10		I	1-5
II	21-40		II	11-20		II	6-10
III	41-60		III	21-30		III	11-15
IV	61-80		IV	31-40		IV	16-20
V	81-100		V	41-50		V	21-25
VI	101-120		VI	51-60		VI	26-30
VII	121-140		VII	61-70		VII	31-35
VIII	141-160		VIII	71-80		VIII	36-40
IX	161-180		IX	81-90		IX	41-45
X	181-200		X	91-100		X	46-50
XI			XI	101-110		XI	51-55
XII			XII	111-120		XII	56-60
XIIІ			XIIІ	121-130		XIIІ	61-65
XIV			XIV	131-140		XIV	66-70
XV			XV	141-150		XV	71-75
XVІ			XVІ	151-160		XVІ	76-80
і так далі		і так далі			і так далі

Середній вік деревостану (ярусу, елементу лісу) визначається з точністю:

• 5 років – коли вік деревостану не перевищує 100 років;

• 10 років – коли вік деревостану понад 100 років.

У таксаційних описах запис складу та віку деревостану часто можуть поєднуватися у формулі складу деревостану: 7Сз(90)3Ялз(70).

Крім класів віку і конкретного його значення у роках застосовують термін група віку, який включає у себе по декілька класів віку6

• молодняки – зімкнуті деревостани у стані гущі та жердняку, характеризуються швидким ростом у висоту, різкою диференціацією дерев за розмірами та відбувається природне зрідження деревостанів;

• середньовікові – характеризуються кульмінацією приросту у висоту тіневитривалих порід у світлолюбних дещо знижується, збільшенням приросту за діаметром, послабленням процесу відпаду дерев (але ще не затухання), а також настанням періоду масового плодоношення;

• пристиглі – ріст у висоту слабшає, посилений приріст за діаметром, настає фаза природного зрідження дерев із зниженням зімкнутості деревостану, посилюється плодоношення, продовжується нарощування запасу деревини;

• стиглі – відрізняються затуханням приросту у висоту, інколи і деякого послаблення приросту за діаметром; у цій фазі деревостани дають найбільший запас та вихід сортиментів;

• перестійні – деревостани характеризуються великими віком, зниженням приростів за всіма таксаційними показниками, у дерев спостерігається значна кількість дефектів (пошкодження захворювання) та великий відпад дерев.

Групи віку встановлюються з врахуванням віку головної рубки, згідно табл. __.

Таблиця