3. Таксаційні показники деревостанів у насадженнях і способи їх визначення.

3.1. Походження деревостану

Походження деревостану – це лісівничо-таксаційний показник, що виражає характер виникнення дерев, що утворюють деревостан.

За походженням деревостани поділяються на природні і штучні. Природні деревостани можуть утворюватися насіннєвим або вегетативним (переважно порослевим) шляхом. Штучні деревостани (лісові культури) можуть створюватися трьома способами:

• садінням сіянців або саджанців;

• висіванням насіння;

• живцюванням.

Деревостани штучного походження характеризуються більшою однорідністю за складом і формою, одним віком, рівномірним розміщенням дерев по площі і значно інтенсивнішим ростом у молодому віці. Але до віку стиглості ріст і продуктивність природних і штучних деревостанів вирівнюються.

Хвойні деревостани, як правило, насіннєвого походження, листяні можуть бути і насіннєвого, і порослевого. При таксації таких деревостанів походження встановлюють за перевагою кількості дерев того чи іншого походження.

Особливості деревостанів за походженням:

1. Дерева насіннєвого походження найчастіше мають прямий стовбур, у дерев порослевого походження нижня, найцінніша, частина стовбура завжди викривлена, розташовані вони групами, тому що виникають із сплячих бруньок на пнях.

2. Технічна якість деревини насіннєвих деревостанів вища за порослеві. Порослеві дерева більше вражаються різними хворобами, переважно внутрішньою гниллю, і тому фаутність таких деревостанів вища, ніж у насіннєвих.

3. Порослеві деревостани у молодому віці ростуть інтенсивніше, ніж насіннєві, але рости перестають раніше за насіннєві. Через більш раннє припинення росту та фаутність порослевих насаджень їх стан є, звичайно гірший, ніж насіннєвих, тому їх потрібно призначати у рубку і більш ранньому віці.

4. Порослеві деревостани з віком зріджуються швидше, запас деревин у пристиглих і стиглих насадженнях менший, порослеві дерева відмирають значно раніше, ніж дерева в насіннєвих деревостанах. У листяних порослевих деревостанах з віком спостерігається збільшення частини дерев насіннєвого походження.

Як правило, загальна продуктивність порослевих деревостанів менша ніж насіннєвих, тому при таксації лісів потрібно розподіляти деревостани за походженням, а для штучних - ще додатково визначати спосіб їх створення (садіння чи висівання).

3.2. Склад деревостану

Під складом деревостану розуміють перелік деревних порід, які утворюють деревостан, з вказівкою частки участі кожної породи у загальному запасі.

Чистим називають деревостан, якщо він складаються з однієї породи, і мішаним, коли складається з двох та більше деревних порід.

Склад деревостану характеризується формулою складу деревостану, в якій вказується скорочено видова назва породи (див табл. ) та коефіцієнт участі – цілі числа, кожна одиниця якого відповідає 10% частки породи у загальному запасі. Сума всіх коефіцієнтів дорівнює 10. Якщо запас деревної породи у складі ярусу становить до 5% загального запасу, то у формулу складу деревостану вона записується без цифрового коефіцієнта, а з додаванням знаку плюс «+».

У табл. __ наведено співвідношення між долями участі в запасі і коефіцієнту складу.

Таблиця

Співвідношення між долями участі в запасі і коефіцієнту складу

Доля запасу породи від загального запасу, %	Коефіцієнт складу, цілі числа	Доля запасу породи від загального запасу, %	Коефіцієнт складу, цілі числа
6 – 15	1	56 – 65	6
16 – 25	2	66 – 75	7
26 – 35	3	76 – 85	8
36 – 45	4	86 – 95	9
46 – 55	5	96 і >	10

Згідно з лісовпорядною інструкцією деревні породи позначаються початковими буквами їх видової назви, що наведено у табл. __.

Наприклад, формули складу чистого соснового, дубового, букового, вільхового деревостанів мають такий вигляд: 10Сз, 10Дз, 10Бкл, 10Вхч. У мішаних деревостанах доля участі кожної породи визначається за співвідношенням їх запасів. Якщо в деревостані із загальним запасом 350 м³/га на складові породи припадає дуба звичайного - 210 м³, клена гостролистого - 60 м³, граба звичайного - 70 м³ і клена-явора – 10 м³, то доля участі кожної породи в загальному запасі становитиме: Дз - 60%, Клг - 17%, Гз - 20%, Яв – 3%. Заокруглюючи отримані значення до десятків (див. табл. __), отримуємо долю участі кожної породи в складі: 6, 2 і 2, а оскільки явір менше 5%, то для нього пишемо «+». Формула складу цього деревостану буде мати такий вигляд: 6Дз2Гз2Клг+Яв.

Особливості визначення складу деревостану:

• у молодняках до 10 років породний склад визначається за співвідношенням кількості стовбурів, а не за запасом;

• у багатоярусних (складних) деревостанах склад кожного ярусу записується окремо;

• деревні і чагарникові породи, які утворюють підлісок, а також підріст у формулу складу деревостану не включаються, а описуються окремо, як складова лісового насадження.

• коефіцієнти складу порід у деревостані можуть бути визначені також у частках участі кількості дерев або сум площ поперечних перерізів.

Таблиця

Скорочені назви основних лісотвірних деревних порід України

Видова назва породи	Скорочена назва	Видова назва породи	Скорочена назва
Основні хвойні породи:
Сосна звичайна	Сз	Модрина європейська	Мдє
Сосна кримська	Скр	Ялина звичайна (європейська)	Ялз (Ялє)
Сосна кедрова європейська	Скє	Ялиця біла	Яцб
Основні твердолистяні породи:
Дуб звичайний	Дз	Клен-явір, (явір)	Яв
Дуб червоний	Дчр	Клен польовий	Клп
Дуб скельний	Дск	Клен татарський	Клт
Бук лісовий	Бкл	В’яз гладенький	Взг
Ясен звичайний	Ясз	Ільм гірський (в’яз шорсткий)	Ілг (Взш)
Робінія звичайна (Акація біла)	Акб	Берест (в’яз граболистий)
Клен гостролистий	Клг	Вишня пташина (черешня)	Чш
Основні м’яколистяні породи:
Береза повисла	Бп	Тополя чорна	Тч
Осика	Ос	Липа серцелиста (дрібнолиста)	Лпд (Лпд)
Вільха чорна	Влч (Вхч)	Липа широколиста	Лпш
Тополя біла	Тб	Верба біла	Врб

Особливості опису складу деревостану:

• переважаюча (панівна) порода у формулі складу ставиться звичайно на першому місці. В деревостані, що складається з трьох порід, переважаючою визнається порода, на долю якої припадає не менше 40% загального запасу, а в деревостанах із чотирьох порід – не менше 30%;

• головна порода (при будь-якій долі запасу) у формулі складу завжди пишеться на першому місці – 3Дз5Ос1Лпд1Бп;

• за наявності в складі деревостану (ярусу) кількох господарсько цінних порід, головною з них вважається та, яка має найбільший запас, а за рівних запасів – є найбільш господарсько та економічно цінною.

Переваги мішаних деревостанів над чистими:

• вони повністю використовують підземне та надземне середовище, оскільки являють собою комплекс порід, кожна з яких займає свою «екологічну нішу» в навколишньому середовищі;

• вони сильніше впливають на середовище, причому їх вплив на ґрунт, як правило, більш сприятливий, ніж чистих, простих та одновікових деревостанів;

• вони посилюють і пришвидшують обмін речовин (біологічний кругообіг) між ґрунтом і деревостаном;

• вони стійкіші проти шкідників і хвороб, бо неоднорідність їх структури створює перешкоди для поширення шкідливих комах і грибів та водночас в них є кращі умови для життя комахоїдних птахів та інших корисних тварин;

• мішані деревостани є більш стійкими проти природніх факторів та продуктивнішими, а отже дають більше ділової деревини та різноманітний вихід сортиментів з неї.

Проте в деяких лісорослинних умовах формуються лише чисті деревостани, де вони є найбільш стійкими – чисті сосняки сухих борів, чисті вільшаники в сирих едатопах, модринники в холодних умовах, зарості гірської сосни на верхній межі лісу і таке інше.