1. Теоретичні аспекти розвитку та формування ринку житла

Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає:

• жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);

• жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

• жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

• жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);

• квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Жилі будинки, споруджені з залученням у порядку пайової участі коштів державних підприємств, установ, організацій, зараховуються до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів, коли функції єдиного замовника по порудженню цих будинків виконував виконавчий комітет Ради народних депутатів.

2. Сучасний стан інвестиційного розвитку ринку житлової нерухомості в Україні в порівнянні з іншими країнами Вартість квадратного метра

У більшості країн світу нерухомість росте в ціні. Цей факт підтверджують дані «The Economist», який відстежує різні фактори цього ринку в 26 країнах світу. Безумовний лідер цінового зростання ─ Туреччина: в цілому по країні вартість житла за п’ять років зросла на 93%, а в Стамбулі ─ на 140%. Буквально за два роки в Туреччині можна заробити до 60% від суми початкових вкладень.

У 2017 році є всі підстави для збереження цього тренду, в тому числі й завдяки зростанню будівельного сектору Туреччини, який вже займає третє місце після Китаю і США. Країн, здатних безпрограшно конкурувати з Туреччиною за рівнем спекулятивного доходу на квадратний метр, на сьогодні немає. Блискуча Порта вже зайняла третє місце серед країн Європи з іноземних інвестицій в нерухомість.

Хорошу динаміку цін показує Іспанія, зокрема ─ Мадрид і Барселона. Невелике зростання ─ в Чехії та Ірландії.

В Україні в 2016 році ціни на житлову нерухомість, на відміну від світових показників, падали. Середній негативний показник по країні формувався в першу чергу за рахунок об'єктів вторинного ринку, в той час як на первинному ринку ціни залишалися стабільними. Ця тенденція, найімовірніше, збережеться і в майбутньому році. Економічних передумов для стрімкого зростання вартості української нерухомості поки немає.

Відзначимо, що оцінювати потенціал ринку нерухомості будь-якої країни слід в контексті загальної оцінки економіки і, зокрема, будівельного сектору.