3. Поняття державного боргу та управління ним

Використання державою у своїй фінансовій політиці залу­чення коштів на кредитній основі призводить до формування дер­жавного боргу і необхідності чіткої системи управління ним.

Державний борг – це загальна сума заборгованості держави своїм кредиторам внаслідок непогашення позик та невиплати за ними відсотків. Розрізняють поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній борги.

Внутрішній борг – сума коштів, отриманих від випущених, але не погашених державних позик. Може виступати як в облігаційній, так і в необлігаційній формах.

Зовнішній борг – це фінансові зобов’язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів.

Управління державним кредитом полягає у формуванні одного із основних чинників фінансової політики держави, де вона виступає як позичальник, кредитор і гарант. Це передбачає сукупність дій, пов’язаних з підготовкою до випуску і розміщенням боргових зобов’язань держави, регулюванням ринку державних цінних паперів, обслуговуванням та погашенням державного боргу, наданням позик і гарантій.

В управлінні внутрішнім і зовнішнім боргами існують певні специфічні ознаки. Платоспроможність за внутрішніми позиками за­безпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел.

Плато­спроможність за зовнішнім боргом залежить насамперед від валютних надходжень. При недостатній платоспроможності держави можуть застосовуватись такі способи коригування позикової політики, як: конверсія; консолідація; уніфікація; обмін за регресивним співвідношенням;  відстрочка погашення; анулювання.

В Україні формування державного боргу спричинили дефіцит державного бюджету, а також залучення й використання позик для його покриття.

Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування зумовлюють необхідність розв’язання проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів удосконалення механізму його управління.

Державний борг – це об’єктивне економічне явище, зумовлене залученням державою додаткових фінансових ресурсів на умовах кредиту для забезпечення реалізації функцій і завдань, покладених на неї.

Державний борг України – загальна сума заборгованості України, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань. Розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг.

Державний борг традиційно поділяють на зовнішній і внутрішній. Зовнішній державний борг – заборгованість держави іншим країнам, міжнародним економічним організаціям та іншим особам.

Державний зовнішній борг є частиною валового зовнішнього боргу країни. Внутрішній державний борг – це заборгованість держави власникам державних цінних паперів та іншим кредиторам.

На рис. 1 представлена динаміка зовнішнього та внутрішнього державного боргу України за 2013-2015 рр.

 Зовнішній державний борг ≡ Внутрішній державний борг

 Зовнішній гарантований борг    ≡ Внутрішній гарантований борг

Рис. 1. Динаміка зовнішнього та внутрішнього державного боргу України за 2013-2015 рр.

Динаміка внутрішнього і зовнішнього державного боргу відображає стійке збільшення заборгованості України перед внутрішніми та зовнішніми кредиторами.

Структура державного та гарантованого державою боргу за даними Міністерства фінансів України станом на 31.03.2017 наведена в табл. 1

Таблиця 1

Структура державного та гарантованого державного боргу України

станом на 31.03.2017 р., млн. грн.

	Зовнішній борг, млрд. грн.	Частка, %	Внутрішній борг, млрд. грн.	Частка, %	Всього, млрд. грн.	Частка, %
Державний борг	976,53	50,03	699,60	35,84	1676,13	85,87
Гарантований борг	256,40	13,14	19,32	0,99	275,72	14,13
Сукупний	1232,93	63,17	718,92	36,83	1951,85	100,00

Джерело: складено автором за даними Статистичних матеріалів щодо державного та гарантованого державою боргу України //http://www.minfin.gov.ua/news/view/statystychni-materialy-shchodo-derzhavnoho-ta-harantovanoho-derzhavoiu-borhu-ukrainy_2016?category=borg&subcategory=statistichna-informacija-schodo-borgu

У структурі державного та гарантованого державою боргу за групами кредиторів найбільша частка належить власникам державних цінних паперів на внутрішньому ринку. В якості кредиторів країни виступають також деякі українські фінансові установи, зокрема НБУ, «Укрексімбанк», «Ощадбанк» та «Укргазбанк».

Саме великі державні банки є фактично єдиними покупцями облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на внутрішньому ринку. Так, НБУ є власником близько 80% випущених ОВДП, тому його реальна частка у структурі внутрішніх кредиторів держави є значно більшою [15].

На рис. 2 представлена структура Державного боргу України станом на 31.03.2017 року.

У структурі українського державного боргу у розрізі валют погашення найбільшою складовою є борг, номінований у доларах США, також вагомою є частка національної валюти та СПЗ (спеціальних прав запозичення МВФ).

Рис. 2. Структура Державного боргу України станом на 31.03.2017 року

Джерело: складено автором

Зростання питомої ваги державного боргу в іноземній валюті означає збільшення витрат уряду з обслуговування власних боргових зобов’язань, що також будуть номіновані в іноземній валюті. Для українських фінансових ринків це відобразиться у ще більшому скороченні валютної пропозиції та подальшій девальвації гривні [7, с. 94].

Ця обставина є однією з підстав щодо проведення реструктуризації заборгованості країни перед зовнішніми приватними кредиторами. У структурі державного та гарантованого державою боргу за групами кредиторів найбільша частка належить власникам державних цінних паперів на внутрішньому ринку (Додаток Б).

Так, в обігу на внутрішньому ринку перебувають казначейські зобов’язання з різними строками (ОВДП від 12-місячних до 15-річних), а також облігації державних підприємств (НАК «Нафтогаз України», «Укравтодор» тощо).

Станом на 31.12.2016 року сукупний обсяг заборгованості за випущеними цінними паперами на внутрішньому ринку становив 668,13 млрд. грн. або 24,57 млрд. дол. США.

Серед найбільших кредиторів ‒ іноземних комерційних банків (або інших фінансових установ) можна назвати ВАТ «Газпромбанк» (Росія), Державний банк розвитку КНР, Експортно-імпортний банк Китаю, Експортно-імпортний банк Кореї, Сбербанк Росії, Credit Suisse International тощо.

До країн, від урядів яких Україна отримувала позики, належать Канада, Німеччина, Росія, США та Японія. Загальний обсяг таких позик складає 45,65 млрд. грн. Або 1,68 млрд. дол. США.

Отже, станом на 31.03.2017 року загальна сума державного та гарантованого боргу України становить 1951,85 мільярдів гривень. Державний борг сформувався в результаті фінансових запозичень держави, договорів та угод про надання кредитів і позик, пролонгації та реструктуризації боргових зобов’язань минулих років.

Також в сукупність боргових зобов’язань держави включається гарантований державою борг, що виник в результаті прийнятих державою гарантій за зобов’язаннями третіх осіб або зобов’язань третіх осіб.