Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

Варіант 1

Завдання 1.

Заповніть таблицю форм клінічного перебігу раку порожнини рота.

Форми клінічного перебігу раку порожнини рота	Клінічні прояви
Виразкова форма	характеризується наявністю виразки з інфільтратом навколо, дно її дрібногорбисте, вкрите фіброзним нальотом, в основі пальпується щільний інфільтрат, далі виразка збільшується та приймає вигляд кратера.

Завдання 2.

Перерахувати гістологічні варіанти раку щитовидної залози.

1.Папілярна аденокарцинома.

2...

3...

4...

5...

Завдання 3.

Перерахувати основні методи діагностики раку слизової оболонки ротової порожнини

1. Огляд ротової порожнини, пальпація регіонарних лімфатичних вузлів.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 4.

Перерахувати групи ризику продовження хвороби пацієнтів, хворих на диференційований рак щитовидної залози, заповнити відповідні поля таблиці.

Група ризику	Умови віднесення до цієї групи
1. Група дуже низького ризику	мікрокарцинома (≤ 1 см), без ознак проростання капсули щитовидної залози, при відсутності метастазів у лімфатичних вузлах, проведено радикальне хірургічне втручання.
2.
3.

Завдання 5.

Перерахувати основні схеми поліхіміотерапії, що застосовуються у хворих з пухлинами голови та шиї.

1. Циклофосфамід, доксорубіцин, цисплатин.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 6.

Перерахувати ускладнення тиреоїдектомії.

Метаболічні	Технічні
1. ..	1. ..
2. ..	2. ..
3. ..	3. ..

Тестові запитання.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. У хворого 65 років виявлено виразку слизової оболонки ротової порожнини справа в ділянці травматизації її протезом. Виразка існує більше 6 міс, медикаментозному лікуванню не піддається, розмір її 1,5*1,0 см, дно з некротичними масами, регіонарні лімфовузли не змінені. Що її спричинило?:

1. захворювання шлунково-кишкового тракту;

2. неспецифічний запальний процес;

3. специфічний запальний процес;

4. хронічна травма;

5. захворювання крові.

2. Хвору 38 років турбують болі в горлі, що ірадіюють у вухо, язик, нижню щелепу, слинотеча, неприємний запах з рота, відчуття інородного тіла. При огляді визначається інфільтрат , що переходить на стінку глотки та корень язика, визначається збільшення лімфовузлів шиї у верхньому відділі. Який із запропонованих методів діагностики є основним для верифікації діагнозу?:

1. рентгенографія щелеп;

2. ультразвукове дослідження регіонарних лімфатичних вузлів;

3. інцизійна біопсія новоутворення ротоглотки;

4. тонкоголкова пункційна аспіраційна біопсія лімфовузла шиї;

5. комп`ютерна томографія голови та шиї.

3. Хворий 49 років відзначає дискомфорт в ділянці язика, болі при ковтанні, що ірадіюють у вухо та потилицю, обмеження рухливості язика та порушення мови. Пальпаторно в ділянці кореня язика визначається інфільтрат з виразкою в центрі. При інструментальному обстеженні даних за регіонарне та віддалене метастазування не виявлено. Яка лікувальна тактика найбільш доцільна:

1. радикальне хірургічне лікування;

2. паліативна хіміо-променева терапія;

3. симптоматичне лікування;

4. комплексне лікування, що включає проведення хіміо-променевого лікування з подальшим вирішенням питання про хірургічне втручання;

5. таргетна терапія.

4. У хворого 53 років виявлено новоутворення нижньої губи, розміром до 1,5 см, з виразкуванням, горбистими краями, безболісне, в ділянці верхньої третини шиї справа виявлено збільшений до 1,5 см, щільний, рухомий, безболісний лімфовузол. При морфологічному дослідженні підтверджено діагноз плоскоклітинного раку з метастатичним ураженням лімфовузла шиї. Який план лікування потрібно призначити при відсутності віддаленого метастазування даному хворому?:

1. хірургічне лікування (резекція нижньої губи + операція Ванаха);

2. променева терапія;

3. хіміо-променева терапія;

4. комбіноване лікування (резекція нижньої губи, операція Ванаха + післяопераційний курс променевої терапії);

5. таргетна терапія.

5. У хворого 34 років з`явилося вип`ячування на шиї у верхньому відділі медіально від кивального м`язу зліва. При пункційній біопсії отримано 20 мл геморагічної рідини, цитологічне дослідження виявило наявність ракових клітин. Який, на Вашу думку, попередній діагноз:

1. бранхіогенний рак;

2. метастатичне ураження лімфовузла шиї зліва;

3. рак щитовидної залози;

4. бічна кіста шиї зліва;

5. рак гортані.

Варіант 2.

Завдання 1.

Перерахувати причини розвитку раку щитовидної залози.

1. Радіаційний вплив.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 2.

Перерахувати та описати спадкові синдроми, до складу яких входить медулярний рак щитовидної залози.

Синдром	Що входить до складу синдрому
1.Синдром МЕН ІІА (синдром Сіппла)
2.

Завдання 3.

Перерахувати основні гістологічні варіанти раку слизової оболонки порожнини рота:

1. Плоскоклітинний зроговілий

2. ...

3. ...

4. ...

5. ...

Завдання 4.

Перерахувати захворювання, з якими потрібно проводити диференційну діагностику злоякісних пухлин слизової оболонки ротової порожнини

1. Доброякісні пухлини.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 5.

Перерахувати види футлярно-фасціальних лімфодисекцій при метастатичному ураженні лімфатичних вузлів шиї.

1. Радикальна.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 6.

Перерахувати показання для післяопераційного призначення радіоактивного йоду у хворих на рак щитовидної залози.

1. Віддалені метастази.

2. ...

3. ...

4. ...

5. …

Тестові запитання.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. У хворої 65 років встановлено діагноз медулярного раку щитовидної залози Т₂N₁М₀. Яка лікувальна тактика?:

1. тиреоїдектомія з фасціально-футлярним висіченням клітковини шиї;

2. комбіноване лікування з передопераційною дистанційною променевою терапією;

3. комбіноване лікування з передопераційною дистанційною променевою терапією з наступним лікуванням радіоактивним йодом;

4. самостійний курс променевої терапії за радикальною програмою;

5. хіміо-променева терапія.

2. У хворої 35 років встановлено діагноз папілярного раку щитовидної залози Т₂N₀М₀ з локалізацією в правій долі. Яка тактика лікування буде доцільна?:

1. субтотальна резекція щитовидної залози;

2. комбіноване лікування з передопераційною променевою терапією;

3. комбіноване лікування з післяопераційною променевою терапією;

4. самостійна променева терапію;

5. тотальна тиреоїдектомія з лімфодисекцією шиї, з вирішенням питання про радіойодтерапію в післяопераційному періоді + супресивна замісна гормонотерапія.

3. Хворий 60 років, звернувся до хірурга зі скаргами на наявність виразки нижньої губи справа. Хворіє 4 роки, коли після травми виникла пухлина та протягом 3 місяців збільшувалася та почала виразкуватися. Виразка неправильної форми, з нерівними горбистими, щільними краями, біля 2,5 см в діаметрі. Пальпаторно визначаються збільшені та рухливі 2 лімфатичних вузла в правому піднижньощелепному трикутнику. При цитологічному дослідженні встановлено плоскоклітинний рак з ороговінням. Яка тактика лікування буде доцільна?:

1. паліативна хіміо-променева терапія

2. курс променевої терапії

3. операція Ванаха

4. операція Крайля

5. комплексне лікування (резекція нижньої губи з лімфодисекцією + курс ад’ювантної променевої терапії).

4. У хворого 35 років виявлено асиметрію обличчя за рахунок припухлості в ділянці привушної залози справа. Пальпаторно в цій ділянці визначається ущільнення роміром 3*3 см з нечіткими краями. Регіонарні лімфовузли не змінені. По даним тонкоголкової пункційної аспіраційної біопсії новоутворення виявлено клітини аденокарциноми. Сформулюйте діагноз:

1. Рак лівої привушної слинної залози ст І Т1N0M0 кл.гр.ІІ;

2. Рак правої привушної слинної залози ст І Т2N0M0 кл.гр.ІІ;

3. Рак правої привушної слинної залози ст ІІ Т2N0M0 кл.гр.ІІ;

4. Рак лівої привушної слинної залози ст ІІ Т2NхMх кл.гр.ІІ;

5. Рак правої привушної слинної залози ст ІІ Т2N0Mх кл.гр.ІІ.

5. Хвора 92 років проходила комбіноване лікування в онкологічному центрі 3 роки тому з приводу плоскоклітинного раку шкіри носа. На даний час по даним обстежень виявлено метастатичне ураження лімфовузлів шиї, легень. Хворій вирішено призначити симптоматичне лікування з урахуванням розповсюдженості процесу та віку. Який спеціаліст повинен проводити диспансерне спостереження даної хворої?:

1. онколог;

2. радіолог;

3. хіміотерапевт;

4. сімейний лікар;

5. стоматолог-хірург.

Варіант 3

Завдання 1.

Заповніть таблицю форм клінічного перебігу раку нижньої губи.

Форми клінічного перебігу раку нижньої губи	Клінічні прояви
Екзофітна папілярна форма	частіше розвивається з папіломи, з ущільненням, інфільтрацією основи утворення.

Завдання 2.

Перерахувати та описати спадкові синдроми, до складу яких входять високодиференційовані форми раку щитовидної залози.

Синдром	Що входить до складу синдрому
1.Синдром Гарднера	Пухлини сполучнотканинного походження (фіброми, остеоми, десмоїд), поліпоз товстої кишки, папілярний рак щитовидної залози, раки панкреато-дуоденальної зони, пухлини надниркових залоз, атероми
2.
3.
4.
5.
6.

Завдання 3.

Перерахувати основні методи діагностики, що застосовуються у хворих на злоякісні пухлини щелеп:

1. Рентгенографія щелеп (ортопантомограмма).

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 4.

Перерахувати гістологічні варіанти раку слинних залоз:

1. Аденокарцинома.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 5.

Перерахуйте основні види променевої терапії, що застосовуються у хворих на рак щитовидної залози:

1. Дистанційна променева терапія.

2. ..

3. ..

4. ..

5. ..

Завдання 6.

Заповніть таблицю з перерахуванням синдромів, клінічні прояви яких зумовлені апудомами:

Синдром	Патогенез
Карциноїдний	При виникненні пухлин з клітин – природних кілерів шлунково-кишкового тракту, ендокринних клітин органів дихання.

Тестові запитання.

Виберіть одну правильну відповідь.

1. До хірурга звернувся хворий 50 років, зі скаргами на наявність виразки нижньої губи. 25 років працює на будівництві, з 16 років палить. Раніше відзначав, що на губі була білесувата шероховата пляма, після чого виникла виразка неправильної форми, с нерівними інфільтрованими краями, до 2,0 см в діаметрі, безболісна. Пальпується збільшений, рухливий, безболісний піднижньощелепний лімфатичний вузол. Визначте, який етіологічний фактор є основним у виникненні раку нижньої губи:

1. хімічний фактор (паління)

2. температурний фактор (припікання)

3. метеорологічний фактор (сонячна радіація, пил, вітер)

4. передраковий стан (лейкоплакія)

5. хронічний запальний процес

2. Хворий 60 років, звернувся до хірурга зі скаргами на наявність виразки нижньої губи справа. Хворіє 4 роки, коли після травми виникла пухлина та протягом 3 місяців збільшувалася та почала виразкуватися. Виразка неправильної форми, з нерівними горбистими, щільними краями, біля 2,5 см в діаметрі. Пальпаторно визначаються збільшені та рухливі 2 лімфатичних вузла в правому піднижньощелепному трикутнику. При цитологічному дослідженні встановлено плоскоклітинний рак з ороговінням. Сформулюйте діагноз:

1. Рак нижньої губи ст І Т1N0M0 кл.гр.ІІ;

2. Рак нижньої губи ст ІІ Т2N0M0 кл.гр.ІІ;

3. Рак нижньої губи ст ІІІ Т2N1M0 кл.гр.ІІ;

4. Рак нижньої губи ст ІV Т3N2M0 кл.гр.ІІ;

5. Рак нижньої губи ст І Т2NхMх кл.гр.ІІ.

3. Хворий 67 років звернувся в поліклініку до терапевта зі скаргами на задишку, дисфагію, осиплість голосу. Візуально щитовидна залоза збільшена, при пальпації – щільної неоднорідної консистенції, регіонарні лімфатичні вузли шиї зліва збільшені у вигляді конгломерату щільно-еластичної консистенції, діаметром 8,0*9,0 см, безболісні. При пункційній біопсії – недиференційований рак. При рентгенографії органів грудної клітини, УЗД органів черевної порожнини, сцинтіграфіїї кісток даних за дисемінацію процесу не виявлено. Яка лікувальна тактика найбільш доцільна?:

1. паліативна хіміо-променева терапія;

2. тотальна тиреоїдектомія з лімфодисекцією шиї;

3. супресивна замісна гормонотерапія;

4. операція Крайля;

5. комплексне лікування (радикальне хірургічне втручання + хіміопроменева терапія).

4. До хірурга звернувся хворий 60 років з приводу виразки на лівій бічній поверхні язика. Хворіє протягом 3 років, коли виникла виразка, що швидко збільшувалася. Об'єктивно: на бічній поверхні язика зліва є виразка розміром 1,8 см з горбистими краями. По краю виразки інфільтрат, дно виразки нерівне. В лівій підщелепній ділянці пальпуються збільшені, рухливі лімфатичні вузли до 3 см в діаметрі. Який метод діагностики необхідно застосувати для верифікації процесу?:

1. Ортопантомограма

2. Рентгенографія ОГП

3. УЗД ОЧП

4. ПЕТ-КТ

5. Мазок-відбиток з виразки, ТАПБ лімфовузла

5. До хірурга звернувся хворий 60 років з приводу виразки на лівій бічній поверхні язика. Хворіє протягом 3 років, коли виникла виразка, що швидко збільшувалася. Об'єктивно: на бічній поверхні язика зліва є виразка розміром 1,8 см з горбистими краями. По краю виразки інфільтрат, дно виразки нерівне. В лівій підщелепній ділянці пальпуються збільшені, рухливі лімфатичні вузли до 3 см в діаметрі. Який план лікування буде доцільним?:

1. передопераційний курс променевої терапії + гемірезекція язика + шийна лімфодисекція

2. Хіміо-променева терапія

3. Самостійний курс променевої терапії

4. гемірезекція язика + шийна лімфодисекція

5. передопераційний курс хіміотерапії+ гемірезекція язика + шийна лімфодисекція