Розділ 2. Процесуальні аспекти формування моральних цінностей молодших школярів у виховному середовищі сім’ї

2.1. Стан сформованості моральних цінностей учнів початкових класів під впливом сім’ї (на базі зош № 19 м. Луцька)

Велике значення у вихованні шанобливого ставлення до людей має атмосфера сім’ї, в якій росте дитина. Саме в сім’ї вона засвоює певні моральні норми поведінки (чесність, справедливість, доброту, щирість, охайність на інші). Під впливом оточення формуються їх характер і звички.

Метою нашого дослідження було визначити стан сформованості моральних якостей учнів під виховним впливом сім’ї.

Нами було проведено педагогічний експеримент в ЗОШ І-ІІІ ст. № 19 м.Луцька Волинської області. З метою виявлення ефективності експериментальної роботи було обрано два класи: експериментальний (2-Б клас), контрольний (2-В клас).

Щоб з’ясувати, які ж моральні цінності хотіли б сформувати батьки у своїх дітей, нами було розроблено анкету для опитування батьків учнів. Ми запропонували розставити за рангом перелічені в анкеті моральні та особистісні якості, які б вони хотіли бачити у своєї дитини, розставивши їх у порядку зменшення значущості. Крім того, потрібно було визначити п’ять найбільш значущих, на їхню думку, моральних якостей, які необхідно формувати та розвивати в подальшому. Результати нашого дослідження наведено в таблиці 2.1 і 2.2.

Перелік моральних та особистісних цінностей, які батьки учнів 2-Б класу бажають бачити у своїх дітей

Таблиця 2.1.

№ п/п	Моральні та особистісні якості	Кількість батьків
		чоловік	%
1.	Працелюбність	19	79 %
2.	Самостійність	18	75 %
3..	Впевненість у своїх силах	17	71 %
4.	Відповідальність	17	71 %
5.	Чесність, правдивість	15	62,5 %
6.	Доброта, доброзичливість	13	54,2 %
7.	Повага до старших	10	41,7 %
8.	Чуйність, співчуття	10	41,7 %
9.	Добросовісність	8	33,3 %
10.	Справедливість	6	25 %
11.	Милосердя	5	20 %
12.	Толерантність	2	8,3 %

Перелік моральних та особистісних цінностей, які батьки учнів 2-В класу бажають бачити у своїх дітей

Таблиця 2.2.

№ п/п	Моральні та особистісні якості	Кількість батьків
		чоловік	%
1.	Чуйність, співчуття	20	80 %
2.	Милосердя	17	68 %
3..	Повага до старших	16	64 %
4.	Працелюбність	15	60 %
5.	Чесність, правдивість	12	48 %
6.	Доброта, доброзичливість	11	44 %
7.	Добросовісність	10	40 %
8.	Відповідальність	10	40 %
9.	Впевненість у своїх силах	9	36 %
10.	Справедливість	7	28 %
11.	Самостійність	5	20 %
12.	Толерантність	2	8 %

Як ми бачимо в таблиці 2.1, такі високі моральні якості, як доброта, доброзичливість (54,2 %); чуйність, співчуття (41,7 %); милосердя (20 %); толерантність (8,3 %) займають далеко не перші місця в уяві батьків експериментального класу. Такі відповіді батьків визначають досить негативну тенденцію в сучасному українському суспільстві – нехтування формуванням цілісної високоморальної особистості в молодшому віці. Адже саме в ці роки починає формуватися ядро, база моральної поведінки, моральних почуттів і моральних переконань, що дають дитині змогу орієнтуватися й усвідомлювати правильність свого переконання, заснованого на почутті.

Опитування батьків 2-Б експериментального класу показало, що до п’ятірки найбільш значущих, на їхню думку, моральних і особистісних якостей, ввійшли: працелюбність (79%), самостійність (75%), впевненість у своїх силах (71%), відповідальність (71 %), чесність, правдивість (62,5 %). Ми вважаємо, що цей вибір свідчить про те, що батьки надають перевагу вихованню тільки тих якостей, які можуть допомогти дитині вижити в умовах сучасного суспільства.

Опрацювавши анкету “Для батьків” (Додаток А) ми бачимо, що 14,4% батьків експериментального класу постійно працює з дітьми, допомагає виконувати домашні завдання, відвідує школу, щоб дізнатися про рівень навчальних досягнень їх дітей, поговорити з класоводом про поведінку учнів. Проте, у класі є учні, батьки яких не відвідують школу взагалі, не приходять і на батьківські збори (5 %). Майже четверта частина батьків не завжди знаходять спільну мову з дитиною, не можуть запобігти конфлікту, владнати його. Найчастіше батьки намагаються вплинути на дитину словом, значно рідше намагаються залучити до тієї чи іншої діяльності, впливають особистим прикладом, заохочують або карають. На жаль, 15 % батьків не володіють певним колом етичних знань, щоб аналізувати моральну сферу дитини.

Для того, щоб визначити які фази найчастіше використовують батьки у спілкуванні з дітьми ми запропонували їм тест “Які ви батьки?” (Додаток Б). Проаналізувавши одержану інформацію, зробили висновок: 12 % батьків 2-Б класу живе з дитиною душа в душу. Дитина любить і поважає своїх рідних. Їхні стосунки благотворно впливають на становлення особистості учня. 8 % батьків непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає їх, хоча і не завжди відверта з ними. На розвиток дитини впливають здебільшого випадкові обставини. 5 % батьків необхідно бути уважними у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку, ніж від батьків.

Для того, щоб визначити ставлення учнів до родини, до кожного члена своєї сім’ї, нами був проведений тест. У тест входило лише одне запитання – намалювати свою сім’ю.

Цей тест дав можливість судити про сприйняття дитиною членів сім’ї та її образу “я”. Це можна судити по тому, як зображає дитина членів сім’ї, у якому порядку, як зображає частини тіла.

На деяких малюнках дітей 2 класу були упущені важливі частини тіла (голова, руки, ноги). Це вказує на конфлікт у стосунках з батьками і навіть агресивні наміри щодо неї.

Крім цього, 3 з 24 дітей намалювали себе окремо від своєї сім’ї, або в останню чергу, збоку. 13 учнів намалювали ще й кілька об’єктів неживої природи (сонце, дерева, річки, будинки тощо). На малюнках інших дітей об’єкти або відсутні, або зображені лише хмари.

Після опрацювання тесту був зроблений висновок, що благополучні сім’ї зустрічаються лише у 65 % учнів класу або у 13 дітей. У інших спостерігається певна тривожність, пов’язана з розлученням батьків або смерті одного з них; з загальними негативними емоційними відносинами, що знижують не лише настрій, а й успішність дитини в школі.

2. З метою покращення взаємодії шкільного та родинного партнерства був проведений формуючий експеримент. Проведена бесіда з батьками, метою якої було обговорення плану цілеспрямованого виховного впливу на особистість дитини, розподіл прийнятих і узгоджених ролей, домовленість про єдність вимог до учня.

Під час проведення дослідження було організовано різні форми позакласної роботи: екскурсії, походи, які сприяють моральному вихованню учнів, відвідування визначних та історичних місць нашого міста та ближніх міст. Також проводилися лекції для батьків (Додаток Е), круглі столи (Додаток Д), свята, організовані виключно батьками; проводилися свята та ранки для батьків і їхніх дітей (Додаток В). Організовувалися різноманітні заходи, які розвивали взаємодію батьків і дітей.

Також зустріч проводилася не тільки з батьками, а й з їхніми дітьми також. Проводилась вона з метою формування і закріплення позитивного морального ставлення до всіх членів сім’ї. Крім цього, це допомога батькам побачити свою сім’ю очима дитини, побачити нові нюанси сімейних взаємин.

В ході бесіди обговорювалися питання: “Чому важливо в сім’ї любити один одного?”, “Як висловити свою любов до батьків?”, “Як навчитися не засмучувати близьких?”, “Як поводитися, якщо ти провинився?”, “Як навчитися зрозуміти настрій батьків?”.

Питання обговорювалися спочатку учнями, потім батьки, по бажанню, висловлювали свої судження з того чи іншого питання.

На початковому етапі батьки не проявляли ініціативи у роботі з класоводом. Але, провівши кілька бесід, пояснивши їм, наскільки важливо брати участь у житті дітей – почало змінювати ситуацію в класі.

3. Наприкінці експерименту ми провели діагностику, щоб визначити можливі зміни в обох класах і одержали такі результати:

Перелік моральних та особистісних цінностей, які батьки учнів 2-Б класу бажають бачити у своїх дітей

Таблиця 2.3.

№ п/п	Моральні та особистісні якості	Кількість батьків
		чоловік	%
1.	Доброта, доброзичливість	20	83,3 %
2.	Чуйність, співчуття	17	71 %
3..	Милосердя	16	66,6 %
4.	Толерантність	15	62,5 %
5.	Чесність, правдивість	12	50 %
6.	Повага до старших	11	45,8 %
7.	Добросовісність	10	41,7 %
8.	Працелюбність	10	41,7%
9.	Впевненість у своїх силах	9	37,5 %
10.	Справедливість	7	28 %
11.	Відповідальність	5	20 %
12.	Самостійність	2	8 %

Перелік моральних та особистісних цінностей, які батьки учнів 2-В класу бажають бачити у своїх дітей

Таблиця 2.4.

№ п/п	Моральні та особистісні якості	Кількість батьків
		чоловік	%
1.	Чуйність, співчуття	20	80 %
2.	Милосердя	17	68 %
3..	Повага до старших	15	64 %
4.	Працелюбність	16	60 %
5.	Чесність, правдивість	12	48 %
6.	Доброта, доброзичливість	11	44 %
7.	Добросовісність	10	40 %
8.	Відповідальність	10	40 %
9.	Впевненість у своїх силах	9	36 %
10.	Справедливість	7	28 %
11.	Самостійність	5	20 %
12.	Толерантність	2	8 %

Порівнявши таблиці 2.3. та 2.4., ми бачимо, що у системі цінностей батьків експериментального класу, такі високі моральні якості, як доброта, доброзичливість (83,3 %); чуйність, співчуття (71 %); милосердя (66,6 %); толерантність (62,5 %) займають перші місця. Погляди батьків контрольного класу майже не змінилися.

Для того, щоб визначити, чи змінилося ставлення учнів до родини, до кожного члена своєї сім’ї, нами було використано проективну методику, що передбачала виконання завдання – намалювати свою сім’ю.

Аналіз малюнків учнів експериментального класу засвідчив, що ніхто з дітей не намалювали себе окремо від своєї сім’ї, або в останню чергу, збоку.

Ми можемо сказати, що наша методика є ефективною і її варто застосовувати у школі. Цей комплекс виховних заходів спонукав покращенню педагогічних знань, забезпечив зміну пріоритетів у формуванні моральних і особистісних цінностей молодших школярів.