Як забезпечити лікування чорнобильців на застарілому обладнанні та під час обвалу фінансування

Марина Кривда, Валерій Крохмаль

26 квітня 2017 року виповниться тридцять перша річниця з дня найпотужнішої техногенної катастрофи ХХ сторіччя. В Україні й за її межами не повинні забувати тих, хто своїм життям захистив людство від страшної радіаційної загрози.

Напередодні трагічної річниці за ініціативи Чорнобильської асоціації народних депутатів України (ЧАНДУ) у Державній установі «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (ННЦРМ) відбулося виїзне засідання правління Асоціації. Відкрив його народний депутат України, співголова ЧАНДУ Володимир Арешонков. У засіданні взяли участь народні депутати України: Олександр Марченко – член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Віталій Корчик – член Комітету з питань транспорту, Павло Дзюблик – член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також фахівці з Мінохоронздоров’я, Мінсоцполітики та Мінфіну. Йшлося про ситуацію, яка склалася у ННЦРМ унаслідок серйозного недофінансування провідної науково-лікувальної установи.

А щоб розмова на засіданні не вийшла голослівною, керівництво ННЦРМ (генеральний директор Димитрій Базика) організувало своєрідну екскурсію. У рентгенологічному кабінеті обладнання виявилося виробництва 1992 року. Апарат УЗД був подарований японцями в рамках гуманітарної допомоги ще в далекому 1994-му. Деякі монітори і комп’ютери фактично не оновлювалися з моменту введення поліклініки в експлуатацію – з 1992 року.

Приміщення також потребують невідкладного, подекуди капітального, ремонту. А оскільки будівлі ННЦРМ спроектовані й збудовані ще за радянськими стандартами, то тут і не йдеться про енергоефективність, енергозбереження і комфортність, що відповідали б вимогам визнаного наукового медичного закладу світового рівня, яким є ННЦРМ.

Сьогодні ННЦРМ через застаріле обладнання і залишки автопарку радянських часів та фактичну відсутність фінансування не має можливості забезпечувати дози-метричний моніторинг територій і населених пунктів, забруднених радіонуклідами, та проводити оцінку стану здоров’я постраждалих за межами поліклініки і стаціонару.

Водночас з 2004 року проводиться дозиметричний та медичний супровід робіт з перетворення об’єкта «Укриття» ДСП ЧАЕС на екологічно безпечну систему.

Під час обговорення перший заступник генерального директора установи з наукової роботи Віктор Сушко доповів, що через брак фінансування доводиться скорочувати й наукові програми. Також суттєво зменшено кошти на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, тепло і водопостачання (потреба 45 135,5 тис. грн., надали 11 328,8 тис. грн.).

Окрім цього, катастрофічна ситуація склалася щодо фінансування Центральної міжвідомчої експертної комісії зв’язку захворювань, інвалідності та смерті з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЦМЕК), що працює на базі ННЦРМ і мала в попередні 25 років пряме цільове надходження коштів за державними бюджетними програмами.

Проте робота триває. Одним із пріоритетних напрямів стали широкомасштабні поглиблені дослідження стану здоров’я дітей учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Генеральний директор ННЦРМ Димитро Базика також розповів про міжнародну співпрацю науковців ННЦРМ.

Після закінчення виїзного засідання відбулася конструктивна підсумкова роз-мова виконавчого директора ЧАНДУ Олександра Осиховського та Олександра Зенюка з керівництвом ННЦРМ. Було наголошено на деяких практичних роботах, які може взяти на себе кожна із сторін для вирішення проблем Центру. З цією метою було вирішено розробити та укласти договір про співпрацю між ЧАНДУ та ННЦРМ.

РИА-Новости Украина, 26.04.2017