6. Противоглистные препараты. Основні представники.

1. Чотирихлористий вуглець – Carbonei tetrachloridum.

Властивості: безбарвна прозора летка рідина із специфічним запахом. Стійка при зберіганні. У воді не розчиняється, змішується з жирними і ефірними оліями, спиртом, органічними розчинниками.

Форма випуску: чотирихлористий вуглець у капсулах по 1 і 10 мл і в нерозфасованому вигляді. Дистокаїн-хініону (43 мл чотирихлористого вуглецю, 49 мл вазелінового масла, 2 мл етилового спирту, 0,625 г новокаїну) у флаконах по 40 мл. Тетранол (75 г чотирихлористого вуглецю, 25 – вазелінового масла, 1 г новокаїну) .

Зберігання: за списком Б.

Д і я: препарат проявляє політропну антигельмінтну дію, особливо ефективний проти трематод, менше діє на нематод. Впливаючи на нервову систему паразитів, викликає параліч, а потім некроз органел.

При контакті з слизовими оболонками препарат викликає подразнюючу дію, а у високих концентраціях – запалення і набряк. Запальна реакція більше виражена у собак, менше - у жуйних тварин. Всмоктується у тонкому кишечнику, надходить у печінку й діє на гельмінтів, які локалізуються у жовчних ходах.

Показання, способи і дози застосування: при фасціольозі овець і кіз. Дають в капсулах або ін'єктують через черевну стінку безпосередньо в рубець. Коням застосовують при параскаридозі, стронгілятозі, трихонематодозі всередину через зонд або в капсулах. Коровам при фасціольозі вводять внутрішньом'язово у вигляді 50%-ного розчину на вазеліновому маслі. Гусям при амідостомозі вводять у воло за допомогою гумової трубки.

Препарат добре переносить птиця, собаки та коні. Більш чутливі вівці, особливо велика рогата худоба та коти. Молоді тварини чутливіші до чотирихлористого вуглецю, ніж дорослі. Спостерігається й індивідуальна чутливість тварин до препарату. Коні переносять до 500 мл чотирихлористого вуглецю, але у деяких тварин може виникнути інтоксикація при дозі 100 мл. Чутливість до препарату підвищується у лактуючих тварин, при порушенні мінерального обміну та виснаженні.

Дози всередину: лошатам до 12-місячного віку 11–15 мл, 2– 3-річним 20–25, старше трьох років 25–40; вівцям 2–3, ягнятам 1–1,5; гусям 5–10, гусенятам 1–4; качкам 2–3 мл, внутрішньо-м'язово вівцям – 0,2 мл/кг, коровам 0,1 мл/кг. Дози дистокаїну вівцям 0,15–0,25 мл/кг; козам 0,1–0,15; коровам 0,8 мл/кг (але не більше 40 мл на тварину).

Протипоказання: не дегельмінтизують ягнят до 6-місяч-ного віку.

2. Гексахлорпараксилол (гетол, гексихол, хлоксил) – Hexachlor-paraxilolum, 1,4-бістрихлорметилбензол.

Властивості: дрібний кристалічний порошок, без смаку, із специфічним запахом, погано розчиняється у воді, добре – у вазеліновому маслі і рослинних оліях.

Форма випуску: порошок у поліетиленових мішках по 0,5–1 кг, фанерних барабанах по 40 кг.

Зберігання: за списком Б.

Дія: за фармакологічною дією гексахлорпараксилол подібний до гексахлоретану, але більш ефективний і менш токсичний. Викликає загибель трематод, у тому числі молодих форм. Препарат спочатку збуджує, потім викликає деструкцію нуклеопротеїдів кишечника паразитів.

Показання, способи і дози застосування: при фасціольозі великої і дрібної рогатої худоби. Додають до комбікорму. При дикроцеліозі вводять всередину у вигляді порошку. При дикроцеліозі й опісторхозі лисицям і песцям дають з м'ясним фаршем. За два дні до гельмінтизації з раціону жуйних тварин виключають корми, що легко зброджуються.

Випускають готові до застосування лікарські форми гексахлорпараксилолу: гексихол – містить 0,1 % гідрофобізуючої кремнійорганічної речовини, яка запобігає злежуванню препарату і забезпечує кращий терапевтичний ефект. Політрем – містить поверхнево активні речовини, які забезпечують кращий розподіл препарату по кишечнику. Дози всередину гексахлорпараксилолу: коровам 0,5 r/кг; вівцям 0,4; свиням 0,5; лисицям, песцям 0,4–0,6 г/кг. Дози: гексихолу коровам 0,3 г/кг, вівцям, козам 0,2; свиням 0,5; собакам, котам 0,15–0,2 г/кг. Дози: політрему коровам 0,3 г/кг; вівцям 0,14 г/кг.

3. Гексахлоретан (шестихлористий етан, фасціолін) – Hexachlora-ethanum.

Властивості: білий кристалічний порошок з запахом камфори, не розчиняється у воді, добре розчиняється у спирті, ефірі, рослинних оліях. При зберіганні жовтіє.

Форма випуску: порошок у поліетиленових мішках по 40 кг.

Зберігання: за списком Б.

Дія: гексахлоретан проявляє політропну антигельмінтну дію. Викликає збудження паразитів, потім жирову дистрофію гангліїв. Особливо ефективний проти дорослих фасціол. На личинкові форми гельмінтів діє слабіше. Малоактивний щодо кишкових нематод.

Показання, способи і дози застосування: застосовують у вигляді порошку разом з бентонітом у співвідношенні 9: 1 або суспензії (додають 5 частин води). У жуйних тварин застосовують для лікування парамфістоматозу та фасціольозу; у собак – опісторхозу; у коней – стронгілятозу. Це малотоксичний препарат. У корів спричинює тимпанію, тому перед дегельмінтизацією з раціону виключають корми, що легко зброджуються, годують тварин через 2 год після дегельмінтизації. Виснаженим тваринам препарат дають у два прийоми по 0,1 і 0,5 г/кг з інтервалом 2–3 дні. Дози всередину жуйним тваринам 0,3–0,4 г/кг; свиням 0,2–0,3; собакам 0,5–1; коням 0,2–0,3 г/кг.

4. Бітіонол (бітин, треманол, тіпогол) – Bithionolum 2,2-тіо-біс (4,6-дихлорфенол).

Властивості: білий або світло-сірого кольору кристалічний порошок, без смаку, із слабким запахом фенолу, не розчиняється у воді, добре розчиняється у спирті.

Форма випуску: порошок.

Зберігання: за списком Б.

Д і я: виявляє широкий спектр антигельмінтної дії, викликає загибель мікробів. Добре переносять ягнята. У корів зменшує надої і посилює перистальтику кишечника. Дають після витримування тварин 8–9 годин на голодній дієті.

Показання, способи і дози застосування: при трематодозах і цистодозах тварин та птиці, фасціольозі овець і корів, парамфістоматозі великої рогатої худоби, поліморфозі качок, дрепанідотеніозі гусей. Додають до зернового корму. При гострому перебігу захворювання дають два рази з інтервалом 48 годин, качкам–два дні підряд. Дози всередину: вівцям 0,15 г/кг; коровам 0,07; качкам 0,5; гусям 0,6 г/кг маси тіла.

5. Дертил (ніклофолан, білевон М – для овець; білевон Р – для великої рогатої худоби).– Dertilum, 5,5'-Дихлор-3,3'-динітродифе-ніл-2,2' діол.

Властивості: білий кристалічний порошок світло-жовтого кольору, без запаху. У воді не розчиняється, добре розчиняється в етиловому спирті, ефірі, хлороформі.

Форма випуску: дертил Б – таблетки по 300 мг діючої речовини, дертил 0–100 мг, 4%-ний розчин в ампулах по 10 мл.

Д і я: дертил – це комплексний препарат, що містить 0,4 г ніхлоролану, 0,1 хлористоводневого лідокаїну, 0,15 спирту бензильного, 7 г диметилацетаміду і до 10 мл тетрагідрофурфурилалкогольполіетиленгліколефіру. Ефективний протифасціольозний засіб. Викликає загибель дорослих і личинкових форм паразитів. Хіміотерапевтичний індекс 1: 2–3.

Показання, способи і дози застосування: при фасціольозі для індивідуальної дегельмінтизації великої і дрібної рогатої худоби. Коровам дають дертил Б, вівцям – дертил О. Не допускається заміна одного препарату іншим. Таблетки не можна подрібнювати у порошок і задавати з водою. У порошку дертил швидко всмоктується і викликає інтоксикацію.

Дози всередину: вівцям при хронічній формі фасціольозу половину таблетки на 12,5 кг маси, при гострій формі – одну таблетку (максимально чотири таблетки). Коровам, телятам при хронічній формі фасціольозу половину таблетки на 50 кг маси, при гострій – одну таблетку (максимально 12 таблеток). Дози внутрішньом'язово 4%-ного розчину вівцям 0,05 мл/кг (максимально 3 мл), коровам 0,025 мл/кг (максимально 18 мл).

Протипоказання: препарат не застосовують лактуючим тваринам.

6. Фенотіазин ветеринарний (антиверм, біверм, феноверм, немацин, гельмінтин), тіодифеніламін – Phenothiazinum veterinerium.

Властивості: світло-зеленого кольору порошок із слабким специфічним запахом. У воді не розчиняється, добре розчиняється в органічних розчинниках. На повітрі окислюється і темніє.

Форма випуску: порошок.

Дія: фенотіазин – антигельмінтний засіб широкого спектра дії. Сповільнює розвиток плоских і круглих гельмінтів, пригнічує утворення яєць. Для тварин малотоксичний. Іноді викликає ураження шкіри та слизових оболонок, спричинює морфологічні зміни крові. Підвищену чутливість до препарату виявляють свині, особливо поросята. У лактуючих тварин забарвлює молоко у рожевий колір.

Показання, способи і дози застосування: при стронгілідозі, трихострогілоідозі, трихонематодозі коней, нематоді-розі, буностоматозі, хабертіозі, езофагостомозі овець, аскаридозі та гетеракідозі курей, пасалурозі кролів. Дають з кормом. Для профілактики гельмінтозів у овець і великої рогатої худоби фенотіазин застосовують у вигляді суміші з сіллю у співвідношенні 1 : 9. Дози всередину: лошатам 3–12-місячного віку – 5–10 г, віком 1–2 роки–11–20, 2–3 роки – 21–ЗО, старше трьох років– 31–40 г; коням 0,1 г/кг, великій рогатій худобі 0,2–0,3, вівцям, козам 0,5–1, свиням 0,1–0,5, кролям, котам, курям 1 г/кг.

Протипоказання: фенотіазин не застосовують при ураженнях шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються запорами, при хворобах печінки та нирок, не дають коровам за 1 міс до отелення і ЗО днів після нього, телятам до 3-місячного віку, ягнятам до 4-місячного віку.