10.3. Ескізне проектування

 

3.1.Зроблений аналіз зразків виробу та комбінування кращих ознак на основі обраного варіанта конструкції дає змогу запропонувати такий остаточний варіант:

 

 

Рис. 4 6

 

3.2.   Опис зовнішнього вигляду обраного варіанта конструкції:

- тумба під телевізор;

-  лист ДСП (1,75x1,75 м), скло товщиною 4 мм, саморізи, брусок деревини 40x40мм;

-   виріб складається з деталей, які мають прямолінійні та криволінійні форми;

-   кутові з'єднання з використанням нагелів і металевих кутників;

-   випилювання електролобзиком заготовок з ДСП, ручна обробка ДСП, деревини та пластмаси;

- ДСП повинна мати високу міцність, добре піддаватися обробці інструментами;

-   габаритні розміри — 1200x750x420 мм.

 

 10.4. РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУ

 

4.1. Визначаємо вихідні дані для побудови креслень деталей виробу та розмірні характеристики:

Назва	Розміри, мм	Кількість	Матеріал
Кришка тумби	1200x420	1	ДСП
Основа тумби	1200x420	1	ДСП
Відкриті полички	780x270	2	ДСП
Полички тумбочок	270x270	4	ДСП
Зовнішні стійки	750x275	2	ДСП
Боковини тумбочок	630x270	4	ДСП
Ручки	80x40x2	2	Метал
Ніжки-ролики	45x35	3	Стандартні
Стійки кришки	120x40x40	2	Деревина
Кришки тумбочок	270x270	2	ДСП
Двері тумбочок	630x50 — ДСП630x190x3 — скло	2	ДСП, скло

 

 

 

 11. Економічне обґрунтування проекту

 

Основні поняття: засоби праці, виробничі сили, виробничі відносини, економічна система, витрати виробництва, собівартість, ціна та прибуток. Перед виготовленням запланованого виробу необхідно з'ясувати, чи є проект економічно вигідним, чи є потреба в заміні окремих конструктивних елементів, технології виготовлення виробу в цілому, використаних матеріалів тощо. Щоб з'ясувати ці питання, здійснюють експертизу проекту.

Частково питання експертизи ми розглядали в попередньому розділі, коли йшлося про основи дизайну у створенні виробу. Насправді експертиза виробу нерозривно пов'язана з економікою виробництва і має досить складну структуру. Це пояснюється тим, що виріб має багато характеристик, не лише з погляду дизайнера, а й технолога, інженера, соціолога, маркетолога. їх необхідно враховувати не лише під час виготовлення дослідного зразка, а й після впровадження виробу в серійне виробництво. Однак головним в експертизі є його економічна частина, тому коротко розглянемо економічне обґрунтування виробу з позицій основ сучасного виробництва.

 

11.1. Зміст і структура виробничих сил і виробничих відносин

 

В основу розвитку людського суспільства покладено матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Виробництво матеріальних благ у кожній суспільно-економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці.

Процес праці включає три основні моменти:

- праця людини;

- предмети праці;

- засоби праці.

Праця людини — це змістовна, цілеспрямована діяльність людей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речей між собою.

Предмети праці — це речі (об'єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, обробляючи їх.

Предмети праці бувають двох видів:

- дані самою природою (наприклад, деревина);

  -  ті, що підлягають подальшій обробці (руда), їх називають сирим матеріалом, або сировиною.

Засоби праці — це речі чи комплекс речей, якими людина впливає на предмети праці.

Виробничі сили — це чинники, які забезпечують перетворення речей природи відповідно до потреб людей на матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.

До структури виробничих сил належать:

- людина (головна виробнича сила);

- засоби праці:

- предмети праці (засоби виробництва);

- сили природи, які використовуються людьми;

- форми і методи організації виробництва;

- наука;

- інформація.

Оскільки виробничі сили відтворюють відносини людини і природи, то, з одного боку, вони повернуті до сил природи, а з іншого — до системи суспільних, перш за все економічних, відносин, у складі яких виділяють техніко-економічні, організаційно-економічні, соціально-економічні, тобто виробничі, відносини. Виробничі відносини — це суспільна форма розвитку виробничих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Такою ж суспільною формою є й відносини власності.

Власність можна розглядати, як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг, об'єктів інтелектуальної власності в усіх сферах суспільного відтворення.



а) основна література:

1. Михайленко В. Є., Пащенко А. В. Природа + геометрія = архітектура. – К.: Вища школа, 1981. – 183 с.

2. Фольта О. В., Смолинський Р. І. Основи художнього конструювання. – К.: Вища школа, 1996. – 196 с.; іл.

3. Барташевич А. А., Мельников А. Т. Основы художественного конструирования. – Минск: Вышэйшая школа, 1978. – 273 с.

4. Волкотруб И. Т. Основы комбинаторики в художественном конструировании. – К.: Вища школа, 1986. – 159 с.

5. Волкотруб  И. Т. Основы художественного конструирования. – К.: Высшая школа, 1988. – 191 с.

6. Грейнер Л. К. Основы технической эстетики и художественного конструирования. – Л.: СЗПИ, 1986. – 204 с.

7. Краткая методика художественного конструирования / Ред. Ю. Соловьев. – М.: ВНИИТЭ, 1986. – 118 с.

8. Шестаков В. П. Гармония как эстетическая категория. – М.: Наука,1989. – 256 с.

9. Шпара П. Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. – К.: Вища школа, 1984. – 262 с.; ил.

б) додаткова література:

1. Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів: Світ,1993. – 272 с.

2. Волкотруб І. Т. Бесіди про художнє конструювання. – К.: Радянська школа, 1978. – 63 с.

3. Михайленко В. Є., Яковлєв М. І. Основи композиції. – К.: Каравела, 2004. – 304 с.

4. Шумега С. С. Дизайн: Історія зародження та розвитку дизайну. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 300 с.

5. Яремків М. Композиція: творчі основи зображення. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2009. – 112 с.

6. Божко Ю. Г. Основы архитектоники и комбинаторики формообразования. – Х.: Вища школа, 1984. – 184 с.

7. Дерибе М. Цвет в деятельности человека. – М.: Искусство, 1984. – 189 с.

8. Ермолаева Л. П. Основы дизайнерского искусства: декоративная живопись, графика, рисунок фигуры человека. – М.:  “Гном и Д”, 2001. – 120 с. : ил.

9. Зернов В. А. Цветоведение. – М.: Книга, 1989. – 240 с.

10. Лебедев Ю. С. Архитектура и бионика. – М.: Стройиздат, 1991. – 192 с.; ил.

11. Литинецкий И. Б. Бионика. – М.: Просвещение, 1976. – 336 с.

12. Уильямс Р. Недизайнерская книга о дизайне: Основы дизайна и типографика для новичков. – СПб.: “Весь”, 2004. – 128 с.

13. Устин В. Б. Композиция в дизайне. – М.: АСТ “Астрель”, 2009. – 82 с.

14. Циганкова З. Г. У истоков дизайна. – М.: Наука, 1998. – 112 с.

15. Шорохов Е. В. Основы композиции. – М.: Просвещение, 1979. – 303 с., ил.

16. Яглом И. М. О комбинаторной геометрии. – М.: Наука, 1987. – 61 с.