МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ

АКАДЕМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Циклова комісія філологічних та суспільно-гуманітарних дисциплін

Реєстраційний №___

Дата______________

Курсова робота

Інтер’єр XVI-XVII ст.

студентки третього курсу групи 303-ДПМ

денної форми навчання спеціальності

5.02020101 «Декоративно-прикладнемистецтво»

Бондаренко Вікторії Олександрівни

Науковий керівник:

Викладач історії декоративно-прикладного мистецтва

ПросоловичС.М.

Робота захищена «___»_________20__року

З оцінкою «___»

Миколаїв - 2017

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Архітектура та містобудування XVI-XVII ст.

Розбудова міст в XVI-XVII ст

2.2Будівництво оборонних споруд

РОЗДІЛ ІІ. Житлові споруди та церкви

2.1Інтер’єр української хати

РОЗДІЛ ІІІ. Архітектура церков XVI-XVII ст

3.1

ВИСНОВКИ

ПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРf

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми.

Мета дослідження:

Об’єкт дослідження:

Предмет дослідження:

Завдання:

Методи дослідження:

Структура роботи:

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.

Розділ і. Архітектура та містобудування XVI-XVII ст.

1.1 Розбудова міст в XVI-XVII ст.

Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудовуючи ся, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.

На Київщині та Брацлавщині, які за тих часів потерпали від татарських і ногайських нападів, міста здебільшого виникали поблизу замків і перебували під їх захистом, а також поблизу давніх городищ, де для будови міських укріплень використовувалися вали й рештки оборонних споруд минулих часів. Протягом останньої чверті 16 - першої половини 17 ст. на Київщині та Брацлавщині виникло понад 300 міст та містечок.

Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.

З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.

Чи не найдосконалішим зразком архітектури Львова є Чорна кам’яниця. Таку назву пам’ятка отримала в середині 19 ст., коли її фасад пофарбували в чорний колір. Будинок було споруджено в 1588-1589 рр. За свою тривалу історію кам’яниця зазнала багатьох змін, проте вони не затьмарили її ренесансного вигляду. Вікна й нині прикрашає біло-кам’яне різьблення з мотивами листя аканта й виноградної лози.

Окрасою Львова є також каплиці Боїмів та Кампіанів. Ці пам’ятки втілюють найяскравіші риси ренесансної архітектури тієї доби. Обидві оздоблені розкішним різьбленням, у якому поєднуються біблійні сюжети, реалістичні зображення-портрети, витончені орнаменти з виноградних грон і квітів аканта.

У церковному будівництві, як і раніше, використовували камінь і дерево. І хоч дерев’яне будівництво істотно переважало, проте споруд із дерева вціліло небагато

З каменю церкви будували не часто, здебільшого коштом шляхти.