Розділ 3. Проектування бази знань
3.1. Визначення бази знань
Знання – це сукупність відомостей, які утворюють цілісний опис, що відповідає деякому рівню інформованості щодо певного питання, завдання, предмета тощо.
Якщо знання організоване і легке для користування, тоді воно називається структурованим, а в протилежному разі — неструктурованим. Знання, які неструктуровані і зрозумілі, але чітко не виражені, називаються знаннями-припущеннями. В інформаційних системах важливе місце відводиться питанню нагромадження знань, тобто формулюванню та зберіганню знань, які отримуються від різних джерел, особливо від експертів. Нагромаджені знання зберігаються в базах знань.
База знань — це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процес, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини. Це означає, що система управління базою знань повинна забезпечити уявлення і обробку моделі, зіставною за своєю складністю з моделлю, що використовується свідомістю людини.
Найважливіший параметр бази знань — якість знань, що накопичені в ній. Кращі бази знань містять релевантну і свіжу інформацію, мають довершені системи пошуку інформації і ретельно пророблену структуру і формат знань.
Прості бази знань можуть використовуватися для зберігання даних про організації: документації, інструкцій, статей технічного забезпечення. Головна мета створення таких баз знань — допомогти менш досвідченішим людям знайти існуючий опис способу вирішення якої-небудь проблеми предметної області.
3.2. Побудова бази знань.
Для побудови бази знань та її фреймової моделі у програмному середовищі можна використати такі програмні продукти як Doctus.
Doctus – це вільно розповсюджувана програма для побудови бази знань. Вона включає редактор баз знань, який дозволяє проектувати бази знань, розгортаючи ієрархічну структуру абстрактних та конкретних класів та слотів.
Для побудови бази знань та її фреймової моделі у програмному середовищі використаємо редактор баз знань Doctus.
Структурна
схема СППР орієнтованої на знання
зображена на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Структурна схема СППР, яка ґрунтується на знаннях
3.3. Побудова фреймової моделі бази знань.
На вкладці «Attributes» даного програмного засобу визначимо такий набір атрибутів:
Бюджет проекту (Budget)
Можливий термін виконання (в місяціях) (Mozlyviy srok vykonanya (mis))
Кількість відділів задіяних в розробці (відділ дизайну вє-сайту, відділ розробки, відділ маркетингу) (Zadiyani viddily)
Необхідність залучення аутсорс розробника (Neobvidnist outsource rozrobnyka)
Простота комунікації з замовником (Lehkist komunikaciy)
Одразу вказуємо властивості на кожну нашу альтернативу (Маємо 4 альтернативи)
Рис.3.2. Атрибути і їх властивості
Далі введемо назви альтернатив і їх властивості для кожної альтернативи
Рис 3.3. Альтернативи та їх властивості
На вкладці «Rule Based Graph» вказуємо найважливіший атрибут та вказуємо залежність між ними.
Рис 3.4. Граф атрибутів
У вкладці Rules of визначаємо правила важливості характеристик атрибутів до кожного сусіднього значення, для того, щоб система зрозуміла пріорітетність характеристик і змогла визначити оптимальний план.
Рис 3.5. Правила атрибутів
В останньому кроці експортуємо нашу базу знань до html сторінки і маємо програму із графічним інтерфейсом із можливістю визначити бюджет проекту при початкових критеріях. Візьмемо проект із
Можливим терміном виконання – 2 місяці
З задіяними відділами – 3
Без необхідності залучення аутсорс розробника
З простотою комунікації з замовником – 8 (з 10)
При таких критеріях отримуемо результат – бюджет такого проекту має скласти 8000$.
Рис 3.6. Скомпільована програма