Міністерство освіти та науки україни млинівський державний технолого-еконоічний коледж

КУРСОВА РОБОТА

«Економіка та організація рибогосподарських підприємств»

на тему:

«Розширене відтворення,нагромадження та інтенсифікація у рибному господарстві»

Виконав(ла):

Студент(ка) 3 курсу 1 групи

Відділення «Водні біоресурси та аквакультура»

Чопа Олександра

Керівник Павуско Зоя Ананівна

Оцінка _______________________

Млинів-2017

Зав.відділенням

Т.М.Дубінчин

_________________.

Завдання

на курсову роботу студента

Чоп Олександра Петровича

( прізвище, ім’я, по батькові )

Тема: «Розширене відтворення, нагромадження та інтенсифікація у рибному господарстві»

затверджена рішенням циклової комісії технологічних дисциплін (протокол № _____ від _______ 20__р.)

Термін видачі _______________________________________________

Термін здачі студентом закінченої роботи _______________________

Зміст курсової роботи:

Розширене відтворення, нагромадження та інтенсифікація у рибному господарстві
Розширене відтворення в рибному господарстві
2. Сутність і форми інтенсивного відтворення
3. Нагромадження в рибному господарстві та його джерела
4. Інтенсифікація рибогосподарського виробництва і методи оцінки її рівня.
5. Основні напрями інтенсифікації та шляхи підвищення її ефективності
Економічна ефективність заходів з профілактики при вирощуванні товарного коропа
Вихідні дані У господарстві використовували такі препарати у кількості та за ціною: вапно - 58 т за ціною 0,39 грн/кг ; малахітовий зелений - 49 г за ціною 425 грн/кг; метиленовий синій - 23 г за ціною 375 грн/кг; фіолетовий «К» - 37 г за ціною 415 грн/кг. Реалізовано продукції на суму 717500 грн Виловлено продукції 38 т Реалізовано продукції 35т Ціна реалізованої продукції за 1 кг – 20,50 грн Витрати на виробництво 430 000 грн Загальні витрати на оплату праці ветлікаря та рибовода 8500 грн

Керівник _________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _________________

(підпис)

ВСТУП

Актуальність теми полягає у детальному вивченю теоретичних основ розширеного ввідтворення та інтенсифікації в рибництві..

Предметом дослідження є економічна ефективність заходів з профілактики при вирощуванні товарного коропа.

Об’єктом дослідження є методи профілактики і лікування риб .

Метою курсової роботи є поглиблення теоретичних знань з курсу «Економіка та організація рибогосподарських підприємств», а саме вивчення питань, які торкаються категорій «Розширене відтворення в рибному господарстві », «Економічна ефективність заходів з профілактики при вирощуванні товарного коропа ».

Відповідно до сформульованої мети були поставлені та розв’язані наступні завдання:

– Розширення відтворення в рибному господарстві;

– Сутність і форми інтенсивного відтворення;

– Нагромадження в рибному господарстві ;

–Інтенсифікація рибогосподарського виробництва і методи оцінки її рівня;

– Основні напрямки інтенсифікації та шляхи підвищення її ефективності.

Методи дослідження. Теоретичними та методологічними засадами дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених в галузі економіки. У курсовій роботі застосовано наступні методи: описовий та порівняльний аналіз, синтез, наукова абстракція.

Розширене відтворення, нагромадження та інтенсифікація у рибному господарстві.

1. Розширене відтворення в рибному господарстві

Виробництво матеріальних благ (засобів виробництва і предмс тів споживання) є необхідною умовою існування та розвитку люд ського суспільства. Цей процес відбувається безперервно і повинен періодично проходити одні й ті самі стадії - виробництва, розподілу, обміну і споживання. Суспільство не може зупинитись споживати, так само воно не може перестати виробляти. Тому будь-який суспіль ний процес виробництва, який розглядається в постійному зв’язку і н безперервному відновленні, є водночас процесом відтворення.

Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, якщо безперервність, повторюваність відбуваються в межах окремого підприємства, господарства. На рівні макроекономіки безперервний про цес виробництва відображує взаємозв’язки між галузями економіки країни, узагальнюючими економічними показниками країни, між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання (рис.1).

рис.1

Рис. 1 Види відтворення залежно від рівня економіки

Відтворення в рибному господарстві - це постійне повторення і безперервне відновлення процесу рибогосподарського виробництва.

Процес відтворення є багатоманітним і включає: відтворення сукупного суспільного продукту, робочої сили, природних ресурсів, виробничих відносин (рис.1.2). рис.1.2

Рис. 1.2. Складові процесу відтворення

Відтворення сукупного суспільного продукту передбачає заміщення всіх його частин за вартістю і натуральною формою. Умови і закономірності цього заміщення досліджує теорія реалізації.

Відтворення виробничих відносин включає такі компоненти, як тип власності на засоби виробництва, економічне становище класів, соціальних груп, трудових колективів і окремих працівників, організаційно-економічні зв’язки.

Відтворення природних ресурсів означає відтворення природних умов економічного зростання (родючості землі, лісових ресурсів, рибних запасів тощо), збереження і поліпшення середовища існування людини.

Сутність відтворення робочої сили полягає у безпосередньому відновленні та підтримці фізичних сил і розумових здібностей людини. Це передбачає постійне відновлення та підвищення кваліфікації працівників, їх загальноосвітнього і професійного рівнів. У процесі відтворення основної продуктивної сили суспільства виникають проблеми, які потребують корегування. Це природний рух населення, залучення працівників до процесу виррбництва, розподіл і перерозподіл трудових ресурсів між підприємствами, галузями, регіонами, зайнятість населення.

Розрізняють два види відтворення: просте і розширене.

Просте відтворення - це відновлення виробництва в незмінних масштабах щодо кількості та якості виготовленого продукту.

Фактори виробництва при цьому залишаються незмінними в кожному наступному циклі виробництва, весь додатковий продукт повністю використовується на особисте споживання. Таке відтворення характерне для традиційних суспільств з неринковою економікою, де надзвичайно низькі темпи розширення виробництва, а звідси - уповільненість економічного та соціального прогресу.

Нині просте відтворення розповсюджене в багатьох країнах, що розвиваються.

Розширене відтворення - це відновлення виробництва в кожному наступному циклі у зростаючому масштабі щодо кількості та якості виготовленого продукту.

Для ринкової економіки характерне розширене відтворення, яке передбачає органічне поєднання ринкових відносин і планомірного розвитку господарства (рис.1.3). рис.1.3

Рис. 1.3. Особливості розширеного відтворення в умовах ринкової економіки

При цьому, по-перше, завжди зростає кількість виготовленого суспільного продукту; по-друге, часто досягається також поліпшення якості його складових. Для розширеного відтворення в кожному наступному циклі потрібні додаткові чи якісніші ресурси, фактори виробництва. При такому відтворенні фактори виробництва не залишаються незмінними: основним джерелом їх розширення або якісного поліпшення є додатковий продукт, який у такому процесі вже не може бути повністю використаний на особисте споживання. Кількісні та якісні зміни факторів виробництва досягаються також за рахунок раціоналізації їх використання, розвитку науково-технічного прогресу. Такий вид відтворення типовий для розвинутого ринкового суспільства, проте досягти безперервності кількісного чи якісного зростання виробництва, безперервності розширеного відтворення при існуючих ринкових економічних системах неможливо. Вони не забезпечують безперервності зростання виробництва, оскільки об’єктивно породжують і не можуть усунути появу стагнації, спадів та періодичних криз в економіці.

Розширене відтворення суспільного продукту втілюється в економічному зростанні. Від розв’язання проблеми економічного зростання залежить створення відповідних основ соціально-економічного прогресу суспільства, перспектив зростання національного багатства та добробуту кожної людини.

Економічне зростання і розширене відтворення - це ідентичні, проте не тотожні поняття. Розширене відтворення належить як до макрорівня (національне і світове господарства), так і до мікрорівня (підприємство, фірма, галузь). Якщо йдеться про розширене суспільне відтворення, то в центрі знаходиться проблема пропорційності в суспільному виробництві, що зростає, увага акцентується на капі- талонакопиченні та підвищенні суспільної продуктивності праці.

Основою розвитку суспільства є поліпшення добробуту всіх його членів. Тому об’єктивною закономірністю розвитку рибогосподарського виробництва є розширене відтворення, яке створює відповідні умови для задоволення потреб населення країни.

Розширене відтворення - це систематичне збільшення виробництва рибної продукції, що дає змогу не лише забезпечити досягнутий рівень розвитку суспільства, а й виробляти додаткові засоби і предмети споживання.

2.Сутність і форми інтенсивного відтворення

У рибогосподарських підприємствах розширене відтворення може відбуватися в двох формах - екстенсивній та інтенсивній.

Екстенсивне відтворення, розширення масштабів виробництва, здійснюється за рахунок залучення додаткових ресурсів (збільшення трудових ресурсів тощо) при незмінному технічному рівні.

Інтенсивне відтворення передбачає збільшення виробництва рибної продукції на основі зростання продуктивності праці, яке забезпечується вдосконаленням техніки, технології та організації виробництва, впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип відтворення. Нині його можливості вичерпані. Перехід до інтенсивного типу відтворення означає підвищення ефективності суспільного виробництва, поліпшення якості продукції та послуг в усіх галузях господарства країни на основі зростання продуктивності праці. Підвищення ефективності виробництва відображується у зростанні продуктивності праці на одиницю продукції. Воно ґрунтується на глибокій технічній реконструкції виробництва.

Розрізняють чотири форми інтенсивного відтворення, які характеризуються різним поєднанням ресурсів, вибором пріоритетів їхнього використання: капіталомістка, капіталозберігаюча, нейтральна і всебічна. За всіх форм забезпечується підвищення продуктивності праці, проте різними способами (рис. 1.4).

Форми інтенсивного розширеного відтворення рис.1.4

Капіталомістка		Капіталозберігаюча		Нейтральна		Всебічна
зростання обсягів		збільшення вироб		зростання		зростання
виробництва		ництва продукції		Продуктивності		продуктивності
відбувається на		супроводжується		праці		праці досягається
основі залучення		економією питомих		досягається		підвищенням
додаткових		витрат матеріальних		за рахунок		ефективності всіх
основних засобів		ресурсів		додаткових		ресурсів, засобів
на одиницю				витрат уречев		і предметів праці,
продукції				леної праці		робочої сили

Рис.1.4. Форми інтенсивного розширеного відтворення

Метою розширеного відтворення є забезпечення сталого зростання і вдосконалення структури суспільного виробництва. Створення сприятливих умов для розвитку цього процесу прискорює темпи розширеного відтворення в рибному господарстві на основі розвитку тих галузей, які визначають науково-технічний прогрес.

Розширене відтворення в рибному господарстві здійснюється на основі дії об’єктивних економічних законів і є складовою розширеного відтворення в усьому народному господарстві країни, тому воно характеризується однаковими основними закономірностями і йому властиві всі основні риси останнього.

Економічний закон розширеного відтворення - нагромадження, що є основою розвитку рибогосподарського виробництва.

3.Нагромадження в рибному господарстві та його джерела

Здійснення розширеного відтворення в рибному господарстві вимагає певних матеріальних передумов, насамперед використання частини додаткового продукту на збільшення основних засобів і утворення необхідних резервів. Розширене відтворення стає: можливим і відбувається тоді, коли в рибному господарстві створюється додатковий продукт і частина його використовується на нагромадження.

Нагромадження - це економічний процес збільшення кількості та поліпшення якості засобів виробництва, а також розвитку невиробничої сфери.

Існують два види нагромадження: виробниче і невиробниче. Розширення та якісне вдосконалення основних засобів сфери матеріального виробництва належать до виробничого нагромадження, а розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, закладів освіти, культури, спорту, науки - до невиробничого.

Структуру виробничого нагромадження зображено на рис. 1.5.

рис.1.5

Рис. 1.5. Структура виробничого нагромадження

Необхідною умовою і матеріальною основою нагромадження в рибогосподарських підприємствах є використання для розширення виробництва частини чистого доходу, який утворює фонд нагромадження. Він формується у натуральній і вартісній формах. Частина засобів виробництва (рибопосадковий матеріал, корми, ремонтне стадо тощо) відтворюється в господарстві в натуральній формі і використовується для збільшення виробництва рибної продукції. Фонд нагромадження у цій частині не набуває грошової форми і утворюється за рахунок чистого доходу підприємства.

Основна частина фонду нагромадження формується з прибутку підприємства. Отже, прибуток є основним джерелом нагромадження. Розмір нагромадження в рибогосподарських підприємствах визначається масою одержаного прибутку, а також пропорціями його розподілу між фондами споживання і нагромадження.

Маса прибутку рибогосподарського підприємства залежить від кількості, якості і структури реалізованої продукції, рівня цін реалізації та обсягу витрат на виробництво. Тому збільшення виробництва високоякісної продукції, підвищення рівня її товарності і зниження собівартості є основними шляхами зростання розміру прибутку і фонд}'нагромадження в рибогосподарських підприємствах.

У формуванні фонду нагромадження значна роль належить кредиту, а також коштам, що централізовано виділяються з державного бюджету для розвитку рибогосподарського виробництва. Нагромадження в рибогосподарських підприємствах залежить також від можливостей ефективного використання коштів, виділених на придбання суден, техніки, обладнання, матеріалів, мінеральних добрив, пального та інших засобів виробництва. При цьому темпи реального нагромадження залежать від рівня цін на засоби виробництва, досягнень рибогосподарської науки, випуску більш надійної і високопродуктивної техніки та можливостей впровадження інтенсивних технологій.

Темпи розширеного відтворення в рибному господарстві залежать як від абсолютних, так і відносних розмірів нагромадження. Для характеристики можливостей і темпів розширеного відтворення використовують такі показники: норма нагромадження, норма розширеного відтворення засобів, норма прибутку, рівень рентабельності виробництва.

Норму нагромадження в рибогосподарському підприємстві визначають з відношення фонду нагромадження до чистого доходу і виражають у відсотках. У рибному господарстві норма нагромадження відображає одну з найважливіших пропорцій розширеного відтворення. Динаміка і розміри цього показника характеризують можливості та визначають темпи розширеного відтворення в рибогосподарських підприємствах. Співвідношення фондів нагромадження і споживання у валовому доході господарств називається нормою пропорційності.

Норма розширеного відтворення засобів визначається з відношення фонду нагромадження до середньорічної вартості основних засобів і виражається у відсотках. Цей показник характеризує відносну частку нагромаджень рибогосподарських підприємств у основних засобах і можливості їхнього розширеного відтворення.

Для створення нагромаджень рибогосподарські підприємства повинні досягти відповідного рівня рентабельності, який забезпечував би розширене відтворення на основі самофінансування. Проблема прискорення темпів розширеного відтворення в рибному господарстві нині особливо актуальна. Забезпечення стабільного продовольчого постачання населення країни вимагає створення передумов для збільшення виробництва рибної продукції і підвищення ефективності господарювання. Це найбільш повно відповідає вимогам гармонійного поєднання інтересів окремих працівників, трудових колективів і суспільства в цілому.

4.Інтенсифікація рибогосподарського виробництва і методи оцінки її рівня

Інтенсифікація виробництва є основною формою розширеного відтворення, тому підвищення ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів має велике економічне значення.

Інтенсифікація - це багатогранний процес формування інтенсивного типу розвитку шляхом комплексної механізації та автоматизації виробництва, його електрифікації, впровадження енерго- водо- і ресурсозберігаючих технологій та біотехнологій, вдосконалення організації праці та матеріального стимулювання, поглиблення спеціалізації виробництва і досягнення його раціональної концентрації (рис. 1.6).

В умовах ринкової економіки конкурентоспроможними можуть бути лише ті підприємства, які досягають високого рівня ефективності виробництва. Доцільно визначити ступінь впливу авансованого капіталу й ефективності його використання на приріст валової продукції. Значення результатів такого аналізу важко переоцінити, оскільки йдеться про визначення економічного типу розвитку підприємства.

Економічний тип розвитку - відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансованого капіталу й обсягу виробництва валової продукції

Залежно від ступеня впливу кожного з названих факторів на приріст валової продукції розрізняють різні економічні типи розвитку підприємств (рис, 1.6).

рис 1.6

Рис. 1.6. Типи розвитку підприємств

Якщо приріст продукції рибогосподарське підприємство одержує лише завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу, то в ньому сформувався інтенсивний тип розвитку як найефективніший серед інших названих типів відтворення. При високому рівні розвитку продуктивних сил і впровадженні досягнень науково-технічного прогресу у виробництво можлива така модифікація цього типу розвитку, за якої збільшення виробництва продукції і підвищення прибутковості досягаються при зменшенні розміру авансованого капіталу на одиницю водної площі.

Екстенсивний тип розвитку має місце тоді, коли підприємства отримують приріст продукції лише за рахунок приросту ресурсів. За недостатньої забезпеченості господарства ресурсами найчастіше спостерігається переплетіння інтенсивного й екстенсивного типів відтворення. В даному випадку істотного підвищення ефективності можна досягти за умови, коли інтенсивний тип відтворення переважає над екстенсивним, тобто коли має місце переважно інтенсивний тип розвитку, за якого частка приросту продукції за рахунок поліпшення використання авансованого капіталу перевищує частку її приросту, одержану завдяки збільшенню його розміру.

Переважно екстенсивний тип розвитку формується в рибогосподарських підприємствах, де має місце зворотне співвідношення ступеня виливу цих факторів. Такий тип розвитку виправданий, коли підприємству необхідно за короткий час збільшити виробничі ресурси, насамперед за рахунок розширення пасивної частини основних засобів, віддача від яких настає з певним запізненням (лагом).

За умови, іцо приріст продукції досягається однаковою мірою за рахунок приросту авансованого капіталу і підвищення ефективності його використання, виникає зрівноважений тип розвитку.

Отже, збільшення виробництва ставової риби в рибницьких господарствах може бути досягнуте двома шляхами: перший (екстенсивний) - подальше зростання виробничих потужностей і підвищення коефіцієнту їх експлуатації та другий (інтенсивний) - підвищення виходу продукції з одиниці площі, що зариблена.

Показники інтенсифікації розвитку рибогосподарського виробництва поділяються на натуральні та вартісні.

До натуральних показників належать: вихід личинок чи мальків риб від однієї самиці; щільність посадки на один гектар водойми личинки, мальків, однорічки, дво- і трирічки на вирощування; вихід восени чи наприкінці вирощування риби від посадженої на вирощування; середня маса вирощених мальків, цьоголітки, дворічки, трирічки, ремонтного поголів’я та плідників риб; вихід із зимівлі однорічки та риб старших вікових груп; валове виробництво риби; рибопродуктивність вирощувальних, нагульних ставів, інших водойм; виробництво риби на одного працюючого; наявність та використання природної кормової бази риб: фіто- і зоопланктон, зообентос; промислова віддача риби при зарибленні природних водойм, лиманів, водойм-охолоджувачів; витрати штучних кормів на одиницю одержаної продукції (кормовий коефіцієнт); вихід товарної рибної продукції при переробці живої й свіжої риби.

До вартісних показників належать: середньорічна вартість основних засобів; оборотних засобів; витрати на вирощування риби; собівартість 1 ц товарної риби; грошова виручка від реалізації риби; реалізаційна ціна 1 кг товарної риби, рибопосадкового матеріалу; прибуток від реалізації рибопосадкового матеріалу, риби та рибної продукції; рентабельність рибництва та рибальства; продуктивність праці; ефективність інтенсифікації рибного господарства як відношення грошових надходжень від реалізації до всіх витрат на виробництво риби в розрахунку на один гектар водного дзеркала.

Для визначення методів оцінки інтенсифікації ставового рибництва можуть бути застосовані два критерії: перший - оцінка рівня інтенсифікації; другий - оцінка його рибогосподарської та економічної ефективності. Це два різних, проте тісно взаємопов’язаних між собою аспекти єдиної проблеми.

В практичній діяльності рибогосподарських підприємств для оцінки рівня інтенсифікації застосовуються декілька показників. Найбільш поширеними є рибопродуктивність ставів або вихід продукції на одиницю ставової площі, щільність посадки на вирощування.

Рибопродуктивність - це вихід риби з 1 га ставів - один з важливих рибоводно-економічних показників. Він впливає на рівень таких економічних показників, як продуктивність праці, собівартість продукції, капіталовіддача та рентабельність виробництва. В рівні рибопродуктивності відображається вплив всіх важливих факторів на ефективність ставового рибництва - природних, організаційних, рибоводних, економічних, інтенсифікаційних тощо. Чим краще використовують ці фактори, тим вища рибопродуктивність. Рівень природної рибопродуктивності Р (в ц/га) визначається трьома розрахунковими параметрами: щільністю посадки, поштучним виходом від посадки, середньою наважкою риби (1.1)

Р_п = Щ • Ш • Н, (1.1)

де Р_п - природна рибопродуктивність, ц/га; Щ - щільність посадки, тис. шт./га; НІ - поштучний вихід від посадки, %; Н - середня наважка товарної риби, г.

Вплив природного фактора на показник загальної рибопродуктивності визначається через природну рибопродуктивність. Показник природної рибопродуктивності, встановлений для ставів різних зон, використовують для різних розрахунків: визначення потреби в кормах і ефективності їх використання, ефективності інтенсифікаційних й інших заходів при проектуванні рибницьких господарств.

Для обчислення рибопродуктивності ставів з урахуванням впливу інтенсифікаційних факторів використовують формулу (1.2)

Р = Р_п + Р_д + Р_к, (1.2)

де Р - рибопродуктивність, ц/га; Р_п - природна рибопродуктивність ставу, ц/га; Р_д - досягнута рибопродуктивність від внесення у стави добрив, ц/га; Р_к - досягнута рибопродуктивність від внесення кормів, ц/га.

В умовах переходу підприємств на інтенсивну форму ведення ставового рибництва розраху нок рибопродуктивності за цією формулою є досить важливим та актуальним.

Величина рибної продукції з одиниці рибогосподарської площі визначається не тільки проведенням інтенсифікаційних заходів, але

й об’єктивними умовами виробництва, наприклад, географічним розміщенням рибницького господарства, тривалістю вегетаційного періоду і кількістю тепла, природною родючістю ставів, які в свою чергу залежать від природної родючості грунту басейну водозбору.

Більш точним і об’єктивним для відображення рівня інтенсивності ставового рибництва є показник щільності зариблення ставів. Щільність зариблення ставів вже сама певною мірою визначає рівень матеріальних витрат і, перш за все, кормів як основного ціноутворю- ючого фактора. Певною мірою вона визначає величину витрат і на оплату робочої сили.

Питання про граничний рівень щільності зариблення нагульних ставів не можна розглядати окремо від технічного стану ставів, рівня виробничо-технологічної культури, умов утримання риби в ставах, стану біотичного і абіотичного середовища. Не слід вважати проблему природної рибопродуктивності другорядною і такою, що втратила своє значення з підвищенням рівня інтенсивності ставового рибництва. Проблема полягає не в тому, щоб встановити оптимальне співвідношення між живими і неживими, природними і штучними кормами, а в тому, щоб віднайти і розробити відповідні методи, способи і форми впливу на природну кормову базу ставів, її склад і величину, за яких витрати на проведення цих заходів були б меншими, ніж витрати на отримання їх еквіваленту в годівельних сумішах.

Питання про взаємозамінюваність природних і штучних кормів, а також про роль природної кормової бази в підвищенні рівня інтенсифікації ставового рибництва не можна розглядати тільки в рибогосподарському аспекті. Це і технологічна, і економічна проблема. Природна кормова база, яка виражена природною рибопродуктив- ністю водойми, стає поняттям не лише біологічним, рибогосподарським, але й формує один із економічних показників ефективності виробництва.

Щільність зариблення ставів також економічно відображає і вартість основних засобів, оскільки вона може дати відповідний економічний ефект тільки при достатньому рівні технічного оснащення рибницького господарства.

Коефіцієнт інтенсивності використання основних засобів розраховується як відношення щільності посадки до питомої вартості одиниці виробничої потужності.

Є випадки, коли зі зростанням питомої вартості одиниці виробничої потужності (гектар нагульної площі) ефективність інтенсивності знижується. Проте таке становище відповідає інтенсифікації виробництва, а не її ефективності. Перевага рибогосподарських підприємств з більш дорожчими основними засобами полягає не стільки у можливості підвищення щільності зариблення нагульних ставів, скільки в більш високому рівні рибогосподарських показників (штучна наважка товарної риби, вихід з нагулу тощо).

5.Основні напрями інтенсифікації та шляхи підвищення її ефективності.

Основними напрямами інтенсифікації розвитку рибогосподарської галузі є:

• створення й постійне підтримання належних умов для природного відтворення рибних запасів у внутрішніх водоймах;

• поліпшення природного складу рибної фауни;

• застосування організаційних, еколого-економічних і техніко-тех- нологічних засобів нарощування вилову риби, її транспортування, зберігання, промислової переробки та збуту при зниженні собівартості і підвищенні ефективності виробництва рибної продукції. Фактори, що зумовлюють ефективність інтенсифікації виробництва:

• оптимальне співвідношення і раціональне використання основних та оборотних засобів;

• ціни на промислову та рибну продукцію;

• якість промислової та рибної продукції;

• рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури;

об’єктивний облік тощо.

Серед факторів інтенсифікації галузі особливого значення набувають перебудова виробничих відносин, створення нових орендно- приватних господарських структур, розвиток інтеграційних процесів за схемою «виробництво - переробка - реалізація рибної продукції».

Завдання інтенсифікації полягає також у застосуванні маркетингової системи організації рибогосподарського виробництва, перебудові його матеріально-технічної бази, поліпшенні біологічних факторів та удосконаленні технології риборозведення, формуванні сучасної конкурентоспроможної рибогосподарської галузі.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ З ПРОФІЛАКТИКИ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ТОВАРНОГО КОРОПА

Вихідні дані

У господарстві використовували такі препарати у кількості та за ціною:

вапно - 58 т за ціною 0,39 грн/кг ;

малахітовий зелений - 49 г за ціною 425 грн/кг;

метиленовий синій - 23 г за ціною 375 грн/кг;

фіолетовий «К» - 37 г за ціною 415 грн/кг.

Реалізовано продукції на суму 717 500 грн

Виловлено продукції, 38 т

Реалізовано продукції, 35 т

Ціна реалізованої продукції за 1 кг – 20,50 грн

Витрати на виробництво 430 000 грн

Загальні витрати на оплату праці ветлікаря та рибовода 8500 грн

Пояснення та розв’язання.

Хвороби риб у процесі вирощування товарного коропа мають значний вплив на ефективність роботи підприємства. Для боротьби із захворюваннями риб потрібні значні кошти для профілактичних дій, раціональне використання яких має бути економічно обґрунтованим.

Економічну ефективність заходів з профілактики при вирощуванні товарного коропа розрахую згідно наступних етапів:

• розрахунок витрачених коштів на лікувально-профілактичні препарати.

• визначення витрат на протиепізоотичні заходи.

• визначення економічної ефективності проведених лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів.

Розрахунок витрачених коштів на лікувально-профілактичні препарати.

Розрахунок коштів, витрачених на лікувальні препарати залежить від ціни та кількості використаних препаратів і визначається за формулою (1)

С_П = Ц_П * К, (1)

де С_П - вартість використаних препаратів, грн;

Ц_П - вартість препарату, грн/кг;

К - кількість препарату, необхідна для проведення обробки, кг.

Згідно умови завдання відомо, що у господарстві використовували такі препарати у кількості та за ціною:

вапно - 58 т за ціною 0,39 грн/кг ;

малахітовий зелений - 49 г за ціною 425 грн/кг;

метиленовий синій - 23 г за ціною 375 грн/кг;

фіолетовий «К» - 37 г за ціною 415 грн/кг.

Обчислюємо кошти витрачені на ці препарати:

С_П (вапна) = 0,39 грн/кг х 58 000 кг = 22 620 грн;

С_П (малахітового зеленого) = 425 грн/кг х 0,490 кг = 208,25 грн;

С_П (метиленового синього) = 375 грн/кг х 0,23 кг = 86,25 грн;

С_П (фіолетового «К») = 415 грн/кг * 0,370 кг = 153,55 грн.

Загальна сума використаних препаратів становила:

С_П = С_П (вапна) + С_П (малахітового зеленого) + С_П (метиленового синього) + С_П (фіолетового «К») = 22 620 грн +208,25 грн + 86,25 грн + 153,55 грн = 23068,05 грн.

За даними розрахунків загальні витрати на лікувально-профілактичні препарати становлять 23068,05 грн.

Визначення витрат на протиепізоотичні заходи.

Витрати на протиепізоотичні заходи (організаційні, ветеринарно-санітарні, лікувально-профілактичні) складаються з трудових та матеріальних:

• вартість використаних профілактичних препаратів;

• оплата праці робітників, які пов'язані з проведенням лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Припустимо, що профілактичні заходи проводять головний рибовод і ветлікар, загальні витрати на оплату праці яких - 8 500 грн.

Сума витрачених коштів на заходи з профілактики наведені в табл. 2.1.

табл 2. 1.