XV з'їзд вкп(б) у 1927 р. Схвалив курс на кооперацію села саме на основі ленінських засад кооперації. Підготовка до суцільної колективізації

• Листопад 1929 р. - пленум ЦК ВКП(б) - постанова про суцільну колективіза­цію в найстисліші строки та «розкуркулювання».

• Грудень 1929 р. - Всесоюзна конференція аграрників-марксистів - Й. Сталін ставить завдання взагалі «лік­відації куркульства як класу».

Проведення політики суцільної колективізації кардинально змінювало ситуацію на селі та систему господарювання на землі.

Початок прискореної колективізації

• Серед ініціаторів прискореної колективізації було й партійне керівництво України на чолі з Генеральним секретарем ЦК КП(б)У С. Косіором.

• 5 січня 1930 р. - постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колек­тивізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву».

• УСРР було віднесено до регіонів, де колективізація мала завершитися восени 1931 р.- навесні 1932 р.

• Лю­тий 1930 р. - опубліковано новий Примірний статут сіль­госпартілі «як перехідної до комуни форми колгоспу», почалося усуспільнення корів, дрібної худоби і птиці.

• Будучи сліпим виконавцем рішень центру, керівництво ЦК КП(б)У навесні 1930 р. розгорнуло змагання серед районів і областей за до­строкове завершення колективізації восени того ж року.

• Досягти цього можна було хіба що силою.

• Спочатку уряд покладав надії на відновлені комнезами, їм немає чого втрачати від колективізації.

• Але для незаможного селянина бід­ність ще не означала готовності брати активну участь у знищенні або репресіях проти заможніших своїх сусідів.

• На село направили тисячі міських робітни­ків, комуністів, комсомольців.

• Восени 1929 р. агітаторів було 15 тисяч, в січні 1930 р.— майже 47 тис.

• «25-тисячники» - для проведення кампанії розкуркулення і керівництва поспіхом організованими колгоспами (свідомі, випробувані революцією і в боях громадянської війни фанатично віддані «побу­дові соціалізму» пролетарі центру).

• Сторонні, далекі від землі і праці на ній люди забезпечували проведення колективізації будь-якою ціною.

ПРИНЦИПИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ:

• Примусовість.

• Форсованість темпів.

• Застосування однієї форми кооперації: сільгоспартілі – колгоспу.

• Відкидання перехідних форм.

• Ігнорування місцевих умов.

• Організація МТС,

• «допомога» селу 25-тисячників, комуні­стів, комсомольців

► темпи колективізації почали швидко зростати.

• 1930 р - заборонено приватну торгівлю, а ринки закриті. Щоб сільський виробник не міг збувати продукцію поза державними каналами

• Н асильни­цьке запровадження колгоспного ладу викликала опір.

• Січ­ень-червня 1930 р. - 1500 терористичних актів проти представників влади.

• Вимоги селян: повернення конфіскова­ного майна, худоби, розпуск комсомолу як провокаційної організації, повага до релігійних переконань, дозвіл вільної торгівлі.

• Форми селянського опору: масовий забій худоби, збройні виступи.

• У лютому 1930 р. в Москві було скликано нараду партійного керівництва Росії і України за участю Політбюро ЦК ВКП(б). Розглядалися заходи для виправлення становища.

• 2 березня 1930 р. Й. Сталін у газеті «Правда» публікує статтю «Запаморочення від успіхів»

• Новий Примірний статут сільгоспартілі, що давав колгоспникам право мати корову, дрібну худобу, присадибну ділянку.

• 14 березня 1930 р. ЦК ВКП(б) - постанову з ви­могою до всіх парторганізацій виправити припущені помилки.

• Ви­мушене коригування «політики батога» дещо заспокоїло селянство. Почався масовий вихід селян з колгоспів. Лише за сто днів з колгоспів в Україні вийшло 1 млн 594 тис. господарств.