Суцільна колективізація України Аграрна політика більшовиків до початку колективізації

• В. Ленін: «Соціалізм – це лад цивілізованих кооператорів»

• Ленінські принципи коопера­ції селян: добровільність, поступовість, різноманітність форм, перехід від нижчих форм до вищих, врахування місцевих умов, фінансова і матеріальна допомога міста селу

• Ці принципи були знехтувані

• Рішення XV з'їзду ВКП(б) 1927 р. передбачали саме поступовий і добровільний процес кооперації. А проте, як відомо, було здійсне­но перехід до швидких темпів і жорстких методів.

• Січень 1928 р. - Рішення РНК СРСР про достроковий збір з селян усіх видів платежів

• Заборона приватної торгівлі

• Надзвичайні заходи у сільському господарстві: обшуки, величезні штрафи, розпродаж майна неплатників податків і боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони країни.

• Усі ці акції з арсеналу «воєнного комунізму» проводилися місцевими ор­ганами влади під суворим наглядом ДПУ.

• місцевих партійних працівників карали за м'якотілість «у бо­ротьбі з «куркульством»;

• Червень 1929 р. - влада фактично відновила продрозкладку

• 3 липня 1929 р. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про поширення прав місцевих Рад щодо спри­яння виконанню загальнодержавних завдань і планів». ► Сільські ради одержали право накладати штрафи до п'ятиразового розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи.

Куркульство - нове за­можне селянство, в основному колишні середняки, навіть бідняки, які збільшили свій прибуток старанним, вмілим господарюванням.

• 1927 р. «куркульство» України - 5,4 % населення. Робочий день самих хазяїв, їх важка праця в середньому тривали 11 годин.

Причини колективізації

• Потреби індустріалізації простіше задовольнити, спираючись не на 25-30 млн. індивідуальних селян­ських господарств, а на 200-300 тис. колгоспів.

• Колективізація розглядалася не тільки як джерело коштів — разом з індустріа­лізацією вона відкривала шлях до знищення ба­гатоукладності (кооперативних, приватних, орендних форм) в економіці.

Економічні:

1. Через нестачу зерна в державі могли зірватися форсовані темпи індустріалізації;

2. Потрібний був надійний механізм безперебійного постачання хліба (створення колгоспів).

Політичні:

1. В умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;

2. Дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних селян і збагачення інших), тому керівництво країни хотіло швидше позбутися цієї загрози і перевести село на соціалістичні рейки;

3. На­явність передумов для колективізації:

   • націоналізація землі у 1917 р. звільняла державу від необхідності виплачувати селянам компенса­цію за землю під час вступу до колгоспу,

   • успіхи непу у розвитку сільського господарства,

   • попередній досвід організації колективних госпо­дарств,

   • існували розроблені В. Леніним принципи кооперування селян.