- •Тема 11. Порядок митного контролю і митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності
- •Зу «Про авторське право і суміжні права»та Національний стандарт n 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності"
- •Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
- •Стаття 420. Об'єкти права інтелектуальної власності
- •Стаття 421. Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •Стаття 422. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності
- •Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Стаття 424. Майнові права інтелектуальної власності
- •Стаття 398. Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності
- •Стаття 399. Призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру
- •Стаття 400. Призупинення митного оформлення товарів за ініціативою органу доходів і зборів
- •Стаття 401. Спрощена процедура знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності
- •Стаття 402. Зміна маркування на товарах та їх упаковці
- •Стаття 403. Взаємодія органів доходів і зборів з іншими органами державної влади у сфері захисту права інтелектуальної власності
- •Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року n 3792-XII Стаття 8. Об'єкти авторського права
- •1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:
- •Стаття 14. Особисті немайнові права автора
- •Стаття 15. Майнові права автора
- •Стаття 33. Договори на право використання творів
- •Стаття 35. Об'єкти суміжних прав
- •Стаття 36. Суб'єкти суміжних прав
- •Стаття 37. Виникнення і здійснення суміжних прав
- •Доходи, отримані нерезидентом з України
- •Судова практика
- •Законодавство України з питань інтелектуальної власності
Стаття 35. Об'єкти суміжних прав
Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:
а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
б) фонограми, відеограми;
в) передачі (програми) організацій мовлення.
Стаття 36. Суб'єкти суміжних прав
1. Суб'єктами суміжних прав є:
а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;
б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;
в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;
г) організації мовлення та їх правонаступники.
2. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).
Стаття 37. Виникнення і здійснення суміжних прав
1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
2. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.
3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.
Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:
латинська літера "P", обведена колом, - ;
імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;
рік першої публікації фонограми (відеограми).
За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.
4. Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних прав та порядок їх індексації.
Доходи, отримані нерезидентом з України
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 160 ПКУ.
Резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату доходу з джерелом його походження з України, зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п. 160.2 ПКУ).
Тобто, якщо з країною нерезидента не укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплата доходу підлягатиме оподаткуванню в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Якщо міжнародний договір укладений, то для застосування його норм нерезиденту потрібно надати резиденту України довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Юридична особа – резидент, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ПКУ).
У разі неподання нерезидентом довідки, його доходи із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (п. 103.10 ПКУ).
По состоянию на 05.04.2011 Украина является стороной в 70 действующих двусторонних международных договорах, которые имеют своим предметом устранение двойного налогообложения и предупреждение налоговых уклонений в отношении налогов на доход и на имущество.
У п. 151.3 ПКУ зазначено, що при оподаткуванні доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України застосовується не одна, а кілька ставок податку на прибуток – 0 %, 4 %, 6 %, 12 %, 15 % і 20 %. Випадки їх використання наведені в ст. 160 ПКУ.
Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють:
проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, в тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм розділу III ПКУ;
дивіденди, що їх сплачує резидент;
роялті;
фрахт та доходи від інжинірингу;
лізингова/орендна плата, яку сплачують резиденти або постійні представництва на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, в тому числі майна постійного представництва нерезидента;
доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);
доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. Їх оподаткування здійснюється в такому порядку (п. 160.5 ПКУ):
базою для оподаткування є базова ставка фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником податку на прибуток чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.
Згідно з п. 160.7 ПКУ, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % від суми таких виплат за власний рахунок.
Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя на користь нерезидентів) зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, в такому порядку (п. 160.6 ПКУ):
у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта» – за ставкою 0 %;
у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів (крім ризиків, зазначених в першому пункті) – за ставкою 4 % від суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент перерахування такої суми;
під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо зі страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, – за ставкою 0 %;
в інших випадках, крім наведених вище, – за ставкою 12 % суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.
