1. Метод гри.

Гра «З яких звуків складається слово?» Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила ближнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

2. Ігри «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель».

Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

4.Метод мозкового штурму.

Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

5. Стратегія комбінаторних дій:

-таблиці – тренажери;

-гра «Утвори слово» (рис – сир).

6. Метод розвитку уяви «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб:

• формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

• створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

• учити деталізувати найбільш продуктивні відповіді.

7. Метод «Думай про інше»

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити, потрібно бути спостережливим, уміти придумувати, на що схожі різні предмети.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності.

Види художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).

Ефективним для мовленнєвотворчої діяльності є проведення уроків читання з елементами рольової гри, коли за кожним учасником закріплена певна рольова функція, ідея якої запозичена з театрального спектаклю, оповідання, казки тощо. Наприклад, під час вивчення розділу «Усна народна творчість» проводиться гра «Слідопити», коли відомі казкові герої допомагають учням досліджувати ознаки фольклору. У процесі закріплення знань про прийоми фантазування доцільно провести урок з такими персонажами, як Королева Фантазія та її дочка Казка. Учням пропонується з’ясувати основні функції, які виконують ці персонажі.

Зразком гри-змагання може бути урок-КВК, який передбачає участь двох команд (двох варіантів). Цей вид роботи можна проводити як на уроці, так і в позаурочний час. Навчальний КВК може бути присвячений вивченню теми, яку розраховано на один урок; підсумковому повторенню чи узагальненню великої теми; уроку поглиблення знань.

Вибір конкурсів залежить від мети КВК:

- конкурс-розминка — найчастіше використовується для викладання чи повторення основного матеріалу; обидві команди одержують нескладні завдання, учні мають продемонструвати мінімум знань;

- домашнє завдання — передбачає дискусію з елементами рольової гри чи саму рольову гру; для виконання цього завдання учні заздалегідь готують самостійну домашню роботу;

- завдання на зразок «брейн-рингу» — кожна команда одержує запитання, переважно нескладні, але творчі, на які повинна відповісти за короткий час;

- конкурс «Відгадай загадку» — адресований всім учасникам і вболівальникам; відповідає той, хто перший підняв руку;

- обмін запитаннями — команди обмінюються запитаннями з теми і відповідають на них;

- конкурс капітанів — міні-конкурс на кращу відповідь.

Готувати урок-КВК варто починати за один-два тижні. Дається чітке домашнє завдання, оголошуються умови його виконання. Під час уроку-КВК учні зможуть якнайповніше зрозуміти головну думку казки, яку вивчають, визначити її характерні ознаки та будову.

Цікавою формою проведення уроку читання є урок-концерт та його різновид — урок-літературна вітальня. Підготовка й проведення заняття такого типу вимагає від учителя використання матеріалу не тільки з літератури, а й з живопису, музики тощо. Школярі можуть виконувати пісні, вірші, інсценізувати уривки казок, які вивчили за семестр чи рік. Для цих уроків характерна висока емоційність, головна їхня мета — зацікавити учнів творчістю певного автора, фольклором, виховання любові до літератури в цілому .

Урок-інтелектуальна розвага передбачає такі завдання:

- перевірка кмітливості, ерудиції учнів;

- активізація розумової та пізнавальної діяльності школярів;

- задоволення і радість від інтелектуальної розваги.

Добираючи інтелектуальні розваги, потрібно враховувати вікові особливості учнів початкових класів, їх попередню підготовку; не залишати поза увагою інтерес до різних телетурнірів, вікторин, конкурсів тощо. У більшості випадків при проведенні інтелектуальних розваг із молодшими школярами користуються різноманітними малюнками, схемами, таблицями та іншим яскравим ілюстративним матеріалом, що дозволяє зрозуміти зміст казки. Загальні правила та ігрові дії повинні бути добре знайомі або в доступній формі доведені до виконавців. Однак розвага повинна залишатися розвагою й у жодному разі не перевантажувати учнів. Це залежить від учителя, його вміння збуджувати в кожного учасника первинний інтерес, надавати розвагам характеру «Турнірів ерудитів», «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Брейн-ринг» тощо. Бажання досягти перемоги стимулює активність, здатність доведення розпочатої справи до кінця, пошуку виходу зі скрутного становища. У розвагах із молодшими школярами повинні бути загадковість, видумка, забава, що вимагають зосередженості, обдумування змісту казки, зіставлення її мети з кінцевими результатами.

Урок-подорож. Деякі уроки читання варто присвятити виникненню та розвитку певного літературного жанру — школярі мандрують різними епохами і країнами, слухаючи і опрацьовуючи відповідні твори чи уривки з них (наприклад, українські народні казки). Великий творчий потенціал містить синтетична форма роботи — гра-подорож казкою, що дозволяє цілісно організувати дитячу діяльність впродовж тривалого проміжку часу.

Організація і проведення ігор-подорожей у початковій школі повинна відповідати певним вимогам, зокрема:

- чітке формулювання мети та підпорядкування її змісту діяльності на всіх етапах проведення гри;

- розробка маршруту і складання карти гри-подорожі;

- попередній підбір і виготовлення необхідних атрибутів (ігровий реквізит, маршрутний лист, ілюстративний матеріал);

- варіативне використання різних форм виховної роботи (бесіди, конкурси, свята);

- обов’язкове узгодження складності завдань з віковими можливостями учнів та регламент часу на їх виконання;

- залучення до підготовки і проведення всіх без винятку учнів класу з метою активізації творчого потенціалу кожної дитини.

Урок-конкурс ґрунтується на творчій діяльності учнів. Доцільно проводити конкурси на декламування авторських віршів, пісень, складених легенд, казок, оповідань тощо. Кожна дитина має право взяти участь у конкурсі. Серед учнів класу обирають спеціальне журі, яке оцінює й коментує якість виконання певних творів. Варто стежити за тим, щоб висловлювання членів журі не були надто суб’єктивними. Для цього важливо на попередніх уроках пояснити критерії оцінювання: чітка дикція, виразність виконання, зміст твору, його оригінальність. На таких уроках учні відчують радість творчості і матимуть можливість проявити самостійність в умінні оцінювати почуте та грамотно висловлювати судження. З виховною метою склад журі на різних уроках потрібно змінювати. Оцінюючи творчість дітей, треба бути дуже тактовними, щоб не образити їх необережною реплікою.

Урок-інтерв’ю проводиться для аналізу вивченого твору — казки. У ролі інтерв’юерів виступають школярі. Програму інтерв’ю узгоджують з темою уроку, що вивчається. Уроки-інтерв’ю корисні як для тих, хто ставить запитання, так і для тих, хто слухає та відповідає. Вони сприяють розвитку зв’язного мовлення, логічного мислення, творчої уяви, вміння слухати й спілкуватися, виховують культуру поведінки школярів.

Урок-гра-драматизація — цікавий різновид театралізованого дійства. Його використовують у початкових класах як синтетичний вид естетичної діяльності дітей. Гру-драматизацію застосовують на уроках читання та позакласного читання. У процесі підготовки до ігор-драматизацій за сюжетами українських народних казок у вихованців формуються гуманні почуття та вміння їх виражати за допомогою засобів емоційної виразності (інтонації, жестів, характерних рухів, пози, ходи) через систему спеціально розроблених вправ. За основу беруть українські народні казки, оскільки для них характерні динамізм сюжету, виразність образів, доступність мови твору. Втілення у творах доброти і зла пробуджують емоційну активність дітей, спрямовуючи їх на співпереживання та співчуття.

Урок-звіт проводять наприкінці семестру (навчального року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або кількох тем. Програму уроку-звіту завчасно планує вчитель або діти, обирають ведучих журналістів, вчену раду огляду знань. Основна мета уроку-звіту полягає у повторенні вивченого матеріалу (віршів, оповідань, казок) і розширенні світогляду дітей. Такий вид уроку сприяє розвитку артистизму, мислення, мовленнєвотворчості, уміння спілкуватися, виховує культуру поведінки.