1.2 Методичні підходи до інжинірингу
У сучасному інжинірингу розрізняють декілька базових методичних підходів. Так, традиційний інжиніринг базується на прямому ланцюжку кроків від аналізу проблеми до проектування і створення системи, що вирішує цю проблему. Такий інжиніринг називають прямим інжинірингом. Окрім прямого інжинірингу, досить часто виникає необхідність використання зворотного інжинірингу, при якому вивчається дієвість вже існуючого рішення, після чого результати аналізу можуть бути використані для поліпшення системи або для розробки нових рішень. Зворотний інжиніринг активно використовується, зокрема, в інжинірингу матеріалів. При цьому відправною точкою є аналіз використання вже існуючих матеріалів У традиційних областях, а потім, відштовхуючись від результатів аналізу, робляться висновки про можливість використання цих матеріалів в інших областях або ж про доцільність використання в цих рішеннях інших матеріалів. Загальні порівняльні схеми прямого і зворотного інжинірингу показані на рис. 2 і 3.
Рис. 2. Загальна схема прямого інжинірингу
Рис. 3. Загальна схема зворотного інжинірингу
До найважливіших переваг системи інжинірингу слід віднести:
– підвищення, за інших рівних умов, ефективності інвестицій у зв'язку з появою важелів дії на кошторис/бюджет проекту;
– скорочення термінів виконання робіт і виробничих витрат;
– привабливість для замовників перспективи консолідації в одних руках необхідного набору послуг, пов'язаних із здійсненням інвестиційних проектів;
– поява реальних передумов для переходу до ефективного професійного управління у зв'язку із зосередженням в руках інжинірингової компанії технічної і вартісної інформації за проектом;
– зниження інвестиційних й інших ризиків для компанії, що використовує систему інжинірингу;
– підвищення конкурентоспроможності на вітчизняному і зарубіжних ринках у зв'язку з визнанням діловим світом ефективності використання інжинірингу.
1.3 Інжиніринг інвестиційно-будівельної діяльності
Будівництво – одна з найбільш великих індустріальних галузей країни, на яку покладається створення нових, розширення і реконструкція діючих основних виробничих фондів (виробничі будівлі, споруди), а також створення основних невиробничих фондів (житлові будинки, школи, лікарні, об'єкти комунального і побутового призначення і так далі).
Інжиніринг інвестиційно-будівельної діяльності є напрямом промислового інжинірингу, основним завданням якого є створення нових (у тому числі реконструкція) будівель і споруджень будь-якого призначення – промислових, цивільних і житлових будівель, транспортних систем, комунікацій і так далі на основі використання сучасних наукових підходів. З огляду на те, що при створенні сучасного підприємства вимагається вирішувати величезну кількість складних питань, що знаходяться на перетині наукових і практичних дисциплін, інжиніринг інвестиційно-будівельної діяльності є за своєю суттю системним інжинірингом, інженерною діяльністю по проектуванню, створенню і розвитку нових виробничих і цивільних соціально-економічних систем і включає різні функціональні напрями інжинірингу.
Ці напрями інжинірингу інвестиційно-будівельної діяльності охоплюють окремі функціональні області діяльності будь-якого сучасного підприємства, тому можуть бути названі напрямами управлінського інжинірингу. Його основними видами є:
– передпроектний інжиніринг – передінвестиційні дослідження, оформлення початково-дозвільної документації, розробка обґрунтувань інвестицій, дослідженя ринку, ТЕО (проектів) будівництва, збір початкових даних і підготовка завдань на проектування (топографічна зйомка, дослідження ґрунтів, розробка планів розвитку регіонів, транспортної системи і іншої інфраструктури), а також консультації і нагляд за проведенням робіт;
– проектний інжиніринг – розробка проектної документації, здійснення функцій генерального проектувальника, розробка спеціальних розділів проекту, робочих креслень, технічних специфікацій та іншої документації, експертиза, нагляд і консультації по проведенню вказаних робіт;
– технологічний інжиніринг – надання замовникові будівельних і експлуатаційних технологій разом із ліцензіями на їх використання, технологічне проектування, формування замовлених специфікацій на технологічне обладнання;
– вартісний інжиніринг – розробка бюджетів і кошторисів за проектом, витрат по створенню та експлуатації об'єкту;
– фінансовий інжиніринг – розробка нових фінансових інструментів і операційних схем;
– інжиніринг управління проектами – розробка організаційно-управлінських структур і методів їх функціонування;
– інформаційно-технологічний інжиніринг – розробка інформаційного і програмно-технічного забезпечення інвестиційно-будівельного процесу;
– виробничий інжиніринг – підготовка тендерної документації на постачання, роботи і послуги; підготовка виробництва і організація робіт, нагляд за виготовленням, постачаннями, організація контролю якості, послуги з експлуатації об'єкту;
– комплексний інжиніринг – сукупність інжинірингових послуг, що забезпечують можливість реалізації проектів «під ключ»;
– консультаційний інжиніринг – інжинірингові послуги будь-якого з перерахованих напрямів, що робляться у формі порад, рекомендацій і підготовки рішення для замовника.
Інжиніринг інвестиційно-будівельної діяльності існує у вигляді комплексної професійної діяльності, здійснюваної інжиніринговими компаніями. Інжиніринг як професійна діяльність є наданням послуг і виробництвом матеріальної і інтелектуальної продукції, пов'язаних із здійсненням інвестиційно-будівельних проектів створення, експлуатації і розвитку об'єктів промисловості і інфраструктури.
Під інвестиційно-будівельним проектом розуміється будь-яке обмежене часовими рамками інвестиційне підприємство, спрямоване на створення нового унікального об'єкту нерухомості, наявність і використання якого потрібне для досягнення цілей інвестування.
Інвестиційно-будівельний процес, як і будь-який процес, взагалі є послідовною зміною стану об'єкту в часі. Розуміючи під об'єктом вивчення справжнього курсу інвестиції в будівництво об'єктів нерухомості, можна запропонувати наступне визначення для інвестиційно-будівельного процесу:
Інвестиційно-будівельний процес – послідовна сукупність етапів досягнення цілей інвестування шляхом реалізації інвестиційних проектів в області створення і/або зміни об'єктів нерухомості.
У загальному випадку, інвестиційно-будівельний процес є логічною послідовністю етапів реалізації інвестиційного проекту, яку можна звузити до дев'яти основних позицій:
1. Виникнення інвестиційного задуму;
2. Наявність можливості фінансування;
3. Бізнес-планування;
4. Організація управління інвестиційним проектом;
5. Інжиніринг;
6. Постачання устаткування і матеріалів;
7. Будівництво;
8. Експлуатація;
9. Реалізація.
Зараз інвестиційний інжиніринг в нашій країні розвивається усе більш швидкими темпами.