- •1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •2. Методологія та завдання кримінології
- •3.Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •4. Кримінологія в системі соціальних та юридичних наук.
- •5. Поняття, ознаки та властивості злочинності.
- •7. Злочинність як соціальний феномен. Вплив злочинності на суспільство. Функції злочинності
- •8. Коефіцієнт (індекс) злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності
- •9. Географія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •10. Кримінологічна характеристика злочинності у сучасної Україні (1991-2016 р.Р.).
- •11. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності.
- •12. Культурологічні фактори злочинності. Кримінологічна субкультура та її вплив на суспільство
- •13. Рівень злочинності в Україні. Характеристика показників злочинності в Україні.
- •14. Кримінологічний аналіз злочинності в Україні: стан, динаміка, структура, закономірності її розповсюдження.
- •15. Показники злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності
- •16. Кримінально-правова характеристика особи злочинця.
- •17. Морально-психологічні особливості осіб, які вчиняють злочини
- •18. Дискусія про співвідношення природного та соціального у структурі особи злочинця
- •19. Типологія осіб, які вчинили злочини, її практичне значення.
- •20. Поняття та кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •21. Концепція механізму злочинної поведінки.
- •23. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •24. Спрямованість особистості, психологічні та соціальні установки у механізмі злочинної поведінки.
- •25. Соціалізація та її роль у формуванні особи, яка вчинила злочин.
- •26. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності (загальна характеристика)
- •28. Економічний детермінізм в концепціях пояснення злочинності. Критична кримінологія.
- •29. Теорія стигматизації в кримінології.
- •30. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •31. Соціологічні концепції пояснення злочинності: загальна характеристика.
- •32. Біопсихіатричні та психологічні концепції пояснення злочинної поведінки
- •33. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •34. Теорії аномії та соціальної дезорганізації в кримінології
- •2) К началу двадцатого века получило развитие социологическое направление в криминологии.
- •35. Віктимологічна концепція пояснення злочинності.
- •36. Поняття та класифікація криміногенних факторів.
- •37. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •38. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •39. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргіналізація).
- •40. Мотивація та потреби в механізмі злочинної поведінки.
- •41. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •42. Методика кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •43. Психологічні методи в кримінологічних дослідженнях та практиці попередження злочинності.
- •44. Статистичний метод в кримінологічних дослідженнях.
- •45. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •46. Вибіркове дослідження у кримінології. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •48. Інтерв’ю та анкетне опитування в кримінологічних дослідженнях.
- •49. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.
- •50. Теоретичне та практичне значення кримінологічного планування.
- •51. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •52. Поняття структури та динаміки злочинності та їх значення для організації профілактичної діяльності
- •53. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об’єкті та регіоні.
- •54. Спеціально-кримінологічні заходи протидії злочинності: поняття, зміст, суб’єкти.
- •55. Основні світові та регіональні тенденції змін злочинності.
- •56. Роль кримінального закону у соціальному механізмі протидії злочинності.
- •57. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика.
- •58. Основні міжнародно-правові документи у сфері боротьбі зі злочинністю.
- •59. Попередження злочинності як соціальна концепція та практична діяльність.
- •60. Кримінологічна характеристика та попередження загальнокримінальної злочинності.
- •61. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності у сфері господарської діяльності.
- •62. Кримінологічна характеристика та попередження економічної злочинності в Україні
- •2. Меры опережение преступлений в сфере экономики являются:
- •64. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні
- •65. Вивчення та попередження рецидивної злочинності.
- •66. Вивчення та попередження професійної злочинності.
- •67. Поняття та ознаки кримінального професіоналізму.
- •68. Кримінологічна характеристика та попередження рецидивної злочинності.
- •69. Спеціально-кримінологічні заходи протидії організованої злочинності
- •70. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі: кримінологічна характеристика.
- •71. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •72. Виявлення та протидія корупційним проявам в органах державної влади.
- •73. Протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Система фінансового моніторингу в Україні.
- •74. Загально-соціальні заходи попередження злочинності неповнолітніх.
- •75. Кримінологічне значення процесу соціалізації неповнолітніх злочинців.
- •76. Спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинності неповнолітніх.
- •77. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні.
- •78. Основні міжнародні та національні нормативні акти в сфері попередження злочинності неповнолітніх.
- •79. Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •80. Кримінологічна характеристика та протидія незаконному обігу наркотиків та наркобізнесу
- •81. Протидія діяльності організованих злочинних угруповань у сфері наркобізнесу
- •82. Характеристика осіб злочинців, які вчиняють злочини, пов’язані з наркотиками..
- •83. Транснаціональна злочинність: поняття, кримінологічна характеристика та особливості попередження.
- •84. Правове регулювання протидії транснаціональної злочинності.
- •85. Вивчення та особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
- •86. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів.
- •87. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •88. Латентна злочинність. Значення виявлення рівня латентності для попередження злочинності в Україні.
- •89. Кримінологічна віктимологія. Визначення, зміст, основні напрямки досліджень.
- •90. Кримінологічне значення класифікації жертв злочинів.
- •91. Соціально-психологічна основа формування та функціонування організованих злочинних угруповань.
- •92. Правові заході протидії тероризму.
- •93. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •94. Ресоціалізація осіб, які звільнились з місць позбавлення волі
- •95. Система суб’єктів спеціально-кримінологічної протидії злочинності в Україні.
- •96. Суб’єкти та заходи попередження транскордонної злочинності.
- •97. Діяльність правоохоронних органів у сфері протидії корисливій злочинності.
- •98. Національна поліція як суб’єкт попередженні злочинності
- •99. Адвокатура як суб’єкт попередження злочинності.
- •100. Омс как субъект предупреждения преступности.
- •101. Участие общественности в профилактике преступлений.
- •102. Дисфункції державних інститутів як кримінологічна проблема. Організаційноуправлінські фактори злочинності.
- •104. Учреждения оон по борьбе с преступностью
- •105. Предупреждение насильственных преступлений.
87. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
Латентная преступность - это часть преступности, которая состоит из преступлений, фактически были совершены, но не получили отражения в официальной общенациональной уголовно-правовой статистике.
Существование латентной преступности способствует формированию неверного представления о реальной общественную опасность и масштабы преступности и приводит к ошибкам в прогнозировании преступности, планировании мероприятий по противодействию ей, неверного расчета материального и кадрового обеспечения правоохранительных органов и других негативных последствий.
С учетом ее причин выделяют следующие виды латентности преступности: естественную, искусственную и смежную.
Естественная (скрытая) латентность - это совокупность преступлений, о совершении которых стало известно компетентным органам и информация о которых отражена соответствующим образом в официальной уголовной статистике. Причинами этого вида латентности может быть, в частности, отсутствие потерпевшего и свидетелей преступления (т. 3. "преступления без жертвы"), незначительная вред, причиненный преступлением, нежелание потерпевшего заявлять о совершенном в отношении него преступлении (например, вследствие родственных отношений с правонарушителем или через чувство стыда или страха), удачное сокрытие преступником следов преступления и тому подобное.
Искусственная (скрываемая) латентность - это совокупность преступлений, сведения о которых поступили в правоохранительные органы, но при этом регистрации последними события преступления не произошло. Причинами возникновения искусственной латентности могут быть отказ в регистрации заявления о преступлении, ошибочно или умышленно неверно квалификация содеянного как некриминального (гражданско-правового, административного, дисциплинарного) правонарушения.
Смежная (предельная, пограничная) латентность - это совокупность преступлений, не оцениваются потерпевшими как совершенные по ним противоправные деяния. Причинами этой латентности может быть неосведомленность граждан с положениями уголовного закона, влияние на оценку совершенного специфических традиций определенной местности и тому подобное.
Среди средств (способов) выявление латентной преступности следует выделить:
- массовые опросы населения с целью выявления пострадавших лиц;
- экспертные оценки специалистов;
- изучение публикаций в прессе;
- анализ экономической деятельности предприятий и анализ технологического процесса производства;
- анализ учетов медицинских учреждений по обращению граждан за медицинской помощью (для выявления скрытых насильственных преступлений);
- сравнение количества жалоб и заявлений граждан о преступлениях, поданных в различные учреждения и обнародованных в средствах массовой информации, данным уголовной статистики.
Наиболее доступным и одновременно достаточно репрезентативным средством признаются экспертные методы опроса специалистов (экспертные оценки специалистов), основным критерием отбора которых является их компетентность. Количество экспертов для опроса при этом определяется темой и задачей исследования. Достаточный объем выборки составляет от 15 до 50 человек. Репрезентативность такого опроса зависит не столько от количества опрошенных экспертов, сколько от качества их отбора. Инструментарием изучения латентности в таком случае становится специально разработана для этого анкета.
