Екзаменаційні питання

з курсу «Загальне мовознавство»

для студентів ЛУ-41, ЛУ-42, ЛУ-43

Частина перша: «Історія лінгвістики»

Тема 1. Виникнення науки про мову. Становлення лінгвістичних традицій Стародавнього світу

1. Предмет і завдання історії мовознавства.

2. Індійська лінгвістична традиція: релігійний контекст; основні напрями розвитку (фонетика, граматика, етимологія); ідея та методика «конструювання» канонічних текстів у «Восьмикнижжі» Пáніні; лексикографічна спадщина; філософія мови Бхартріхарі.

3. Антична (греко-римська) лінгвістична традиція: мовознавча проблематика у ранніх давньогрецьких працях з філософії та риторики; дискусії щодо основ номінативної діяльності; спроби системного вивчення мови в роботах Аристотеля; логіко-граматичний підхід до мови представників школи стоїків і перший етап формування античної граматичної термінології; граматика як науковий напрям у працях олександрійської школи, принципи аналогії та аномалії у процесі опису давньогрецької мови, концепція частин мови та граматичних категорій; пристосування грецьких напрацювань до латинської мови, кодифікація римської граматики в роботах Доната та Прісціана.

Тема 2. Вивчення мови за часів середньовіччя

1. Зародження середньовічного мовознавства у працях християнських філософів пізньої античності (ІІ–V ст).

2. Вивчення мови в епоху раннього середньовіччя (VI–ХІ ст.): збереження та коментування античної спадщини, створення писемності європейськими мовами, теологічне спрямування мовознавчих студій, зміна ставлення до граматики.

3. Лінгвістичний аспект схоластики: мова в ракурсі філософських концепцій номіналізму, реалізму, концептуалізму; спадщина Аристотеля в інтерпретації арабських мислителів; дискусії стосовно співвідношення віри та розуму; пояснення граматичних правил за допомогою категорій логіки; поява концепції універсальної граматики.

4. Основи вчення модистів: залежність підґрунтя граматики від довкілля та законів мислення, модуси (способи позначення) як механізми представлення понятійного змісту слова, синтаксична теорія та термінологічні нововведення, критичне ставлення номіналістів (ХІV ст.).

Тема 3. Еволюція європейського мовознавства від епохи Відродження до кінця XVIII століття

1. Загальна історико-культурна характеристика епохи Відродження. Спроба узгодження християнських доктрин пізнього середньовіччя з античною філософією (Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Лоренцо Валла та ін.). Роль і місце латинської мови в системі освіти, науки, культури. Варіанти латині як вияв світоглядних і лінгвістичних настанов: гуманістична, схоластична, пізнього Відродження. Формування літературних мов на основі говорів і діалектів. Позиція Данте Аліг’єрі стосовно італійської літературної мови на народній основі. Створення А. Небріхою граматики іспанської мови.

2. Вплив позамовних факторів у ХV–ХVІ ст.: Великі географічні відкриття, Реформація, винахід і поширення книгодрукування. Становлення європейських національних мов. Напрямки розвитку лінгвістичної думки: дидактичні (методичні) граматики та пояснювальні трактати Ю. Скалігера й Т. Лінакра. Інтерес до семітських мов Біблії. Наукова діяльність Ф. Санчеса. Пошуки загальних граматичних категорій у контексті ідеї універсальної мови.

3. Лінгвістичні студії у ХVІІ ст. Пошуки ідеальної «філософської» мови, придатної для вираження наукових істин. «Логічна машина» Р. Луллія. Філософська мова Ф. Бекона. Штучна понятійно-математична мова Р. Декарта. Абстрактна математична мова Г. Лейбніца. Створення загальної раціональної граматики Пор-Рояль: раціоналізм як новий метод наукового пізнання світу; виявлення загальних законів на основі аналізу специфіки реальних мов; застосування прийому пояснення мовних явищ; завдання граматики та шляхи їх вирішення. Подальший розвиток ідей «Граматики Пор-Рояля» в європейському мовознавстві.

4. Нормалізаторський та лексикографічний напрямки вивчення мови в ХVІІ–ХVІІІ ст.: критерії унормування мови К. Вожла, створення французької, іспанської, російської академій, укладання багатомовних словників.