Розділ 3. Місце сша у світовій економіці ххі століття

3.1. Проблеми та перспективи сша як світового економічного лідера

2014 рік став переломним у післякризовому відновленні американської економіки. В 2014 р. позначилася довгоочікувана перспектива остаточного переходу до режиму штатного функціонування економіки й стабільного економічного росту. Це відбулося через п'ять із зайвим років з офіційної дати закінчення рецесії - червня 2009 р. [1, с. 12].

Основні макроекономічні показники стабільно поліпшувалися. Річний ріст ВВП в 2013 р. склав 0,5%, після чого в першому кварталі 2014 р. відбулося падіння ВВП на 2,1%, обумовлене, в основному, зовнішніми факторами - холодною зимою й коливаннями експорту. Однак це падіння було компенсовано впевненим ростом ВВП у другому й третьому кварталах на 4,6% й 3,9% відповідно. Основними джерелами росту були особисте споживання, експорт, приватні інвестиції в основний капітал, а також державні витрати й інвестиції [5, с. 9].

Поліпшення економічної ситуації свідчить про ефективність рішучої й послідовної політики уряду США. Однак, основним гальмом економічного росту, як і раніше, є обмеження з боку сукупного попиту, що виражаються в нестабільній ситуації на житловому ринку й ринку праці, низькому абсолютному рівні й темпах зростання доходів і недостатності приватних інвестицій. До того ж, довгий депресивний стан економіки призвів до того, що очікування американців щодо своїх майбутніх доходів і рівня добробуту досить песимістичні, що також негативно впливає на споживчий попит.

Кінець 2013 р. ознаменувався затяжним конфліктом президента й конгресу США, який увінчався закриттям урядових закладів і загрозою технічного дефолту. Після вирішення бюджетної кризи наступив короткий період пошуку угод, у ході якого представники обох партій у конгресі прийшли до консенсусу з бюджетних питань. У грудні 2013 р. був прийнятий конгресом і підписаний президентом компромісний бюджетний законопроект, що передбачає фінансування у розмірі 1,012 трлн. дол. США й 1,014 трлн. дол. США на 2014 й 2015 фінансові роки відповідно. Це дало можливість відновлення нормального бюджетного процесу, який в останні три роки був повністю порушений. [5, с. 10].

Незважаючи на тривалий післякризовий період, економічне пожвавлення все ж набирає обороти. Відбуваються значні поліпшення на ринку праці, фондовий ринок демонструє рекордний ріст. Низькі ціни на нафту трансформуються в низькі ціни на бензин та опалення й ведуть до росту реального добробуту й споживчого попиту, особливо серед родин з низьким і середнім доходом, а також створюють сприятливі умови для дрібного бізнесу й купівлі автомобілів.

Однак, як показали підсумки проміжних виборів у 2013 році, економічна ситуація покращилася ще не настільки, щоб це поліпшення могли масово відчути американські виборці. Істотним фактором, що вплинув на результати виборів та перемогу республіканців, стала втома виборців від затяжного виходу із кризи й те, що вони дотепер не відчули росту стабільності й реального поліпшення свого економічного становища. Особливо позначається на настроях американців украй повільний ріст зарплат, відсутність зростання доходів і нестабільність житлового ринку [21, с. 13].

На думку ж фахівців, американці можуть відчути поліпшення свого економічного становища вже в 2015 р. Про це свідчить, зокрема, динаміка промислового виробництва, збільшення коефіцієнту використання виробничих потужностей, а також зростання автомобільних продажів, що є важливим індикатором стану економіки [1, с. 14].

Наразі уряд США проводить відновлення американської промисловості на інноваційній основі в рамках так званої ініціативи передових промислових технологій. Метою є створення стратегії закріплення переваги США в передових промислових технологіях. У рамках цієї ініціативи пропонується створити національну мережу промислових інновацій, що включає, зокрема, п'ятнадцять інститутів передових промислових технологій на основі приватно-державного партнерства. Чотири таких інститути - у штатах Огайо, Північна Кароліна, Іллінойс і Мічиган - до 2014 р. уже створені [1, с. 15].

Важливим напрямком нової індустріальної політики є стимулювання створення висококваліфікованих робочих місць в обробній промисловості на території США. У цей час в обробній промисловості США є 312 тис. відкритих вакансій, що становить приблизно половину загальної кількості робочих місць, створених в обробній промисловості з моменту закінчення рецесії. У дослідженні компанії Accenture та Інституту обробної промисловості стверджується, що більше 50% компаній планують розширити своє виробництво на території США не менше, чим на 5%, і приблизно чверть компаній - збільшити кількість зайнятих на території США на 10% протягом наступних п'яти років, причому близько 80% таких вакансій повинні бути заповнені кваліфікованими або висококваліфікованими фахівцями [1, с. 16].

Пріоритетами економічної політики уряду США наразі залишаються відновлення промисловості на інноваційній основі, підтримка досліджень і розробок за допомогою державного фінансування й податкових пільг, відновлення інфраструктури, інвестиції в професійну освіту й перепідготовку кадрів з метою максимальної відповідності кваліфікації випускників вимогам роботодавців, а також підтримка підготовки фахівців в галузі природних, математичних й інженерно-технічних наук [1, с. 16].

У соціальній сфері пропонується надати загальний доступ до дошкільної освіти, забезпечити вповільнення темпів подорожчання медичних послуг, а також скоротити податки для середнього працюючого американця. Плани уряду припускають проведення податкової й імміграційної реформ, скорочення бюджетного дефіциту до 1,6% ВВП до 2024 року й стабілізацію державного боргу як частки ВВП і початок зниження цієї частки з 2015 р.

У США вже давно назріла необхідність відновлення інфраструктури. Адміністрація президента у 2014 році представила в конгрес законопроект Grow Amerіca Act, покликаний забезпечити багаторічне фінансування розвитку транспортної системи. У ньому пропонується комплексний підхід до розвитку всіх видів транспорту, а також ставиться завдання регіональної координації й багатофункціонального планування транспортної інфраструктури, що припускає взаємодію між різними видами громадського транспорту. Крім збільшення зайнятості, законопроект повинен сприяти росту мобільності робочої сили за рахунок більш зручного й швидкого транспортного сполучення[21, с. 15].

Боротьба з витоками корпоративних прибутків за кордон залишається одним з найважливіших напрямків економічної політики уряду США. оточне податкове законодавство дозволяє відстрочку сплати податку на прибуток корпорацій до моменту репатріації, що призвело до акумуляції величезних засобів на іноземних рахунках американських компаній. За станом на кінець 2014 р. на їхніх закордонних рахунках перебувало 1,72 трлн. дол., що на 12% більше, ніж у 2013 році. В 2014 р. активізувалася боротьба з корпоративними інверсіями - злиттями великих американських компаній з більш дрібними закордонними фірмами з метою уникнути оподаткування у США [1, с. 16].

Незмінна декларація іноваційності як основи економічної політики США, спрямованої на їх конкурентноздатність і лідерство - це підстава для постійного пошуку перспективних потреб, задоволення яких є джерелом економічного росту. До галузей, у яких відбувається цей пошук, належать, насамперед нова енергетика, екологія й природоохоронна діяльність - альтернативні джерела енергії, соціальні проекти, медичні дослідження, у тому числі ті, що мають відношення до підвищення якості життя людей похилого віку, прориви в інформаційних технологіях, комерційні польоти в космос. Сюди ж можна віднести відновлення інфраструктури на новій технологічній основі й створення передової наукомісткої обробної промисловості [1, с. 17].

Іншою стороною цього процесу є розвиток самого споживача цих послуг - людини, що повинна бути готовою до споживання принципово нових видів товарів і послуг. Необхідно не тільки створити пропозицію, але й впливати на споживача таким чином, щоб з його боку виник попит на новий інноваційний товар або послугу. Такий вплив належить до освітньої й соціально-культурної сфери й спричиняє важливість інвестицій у ці галузі.

Таким чином, можемо констатувати, що американська модель економіки характеризується такими рисами, як глобалізація бізнесу й інформаційна революція. Глобалізація бізнесу означає інтеграцію США та її корпорацій у світову економіку. Також величезного значення отримав процес розвитку зовнішньої торгівлі й іноземного інвестування. Однак, як ми з’ясували, не тільки США інвестує, у свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні товари й технології; у країні діють численні філії й дочірні компанії іноземних фірм.

Сильні зовнішньополітичні позиції США, лідерство американської моделі розвитку економіки визначають лідерство США в процесі глобалізації на сучасному етапі. Жодна інша країна світу поки не в змозі протиставити більш успішну модель росту. Крім того, країна переживає справжній інформаційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворяться нові компанії, виникають нові галузі промисловості.

Глобалізація бізнесу й нові інформаційні технології привели до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкрила нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стимулювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Глобальний ринок дозволив стати американським компаніям конкурентоспроможними, зросла якість продукції, знизилися витрати й ціни. Дешеві товари й дешева робоча сила стали доступними. Глобальна пропозиція збільшується завдяки росту глобального попиту, і чималий внесок у ці процеси вносить найбільша економіка світу - економіка США.